В атмосфері режисерських новацій Л. Курбаса в театрах Києва, Харкова й Одеси розквітнув конструктивізм. Нерідко у творчості митця поєднувалися риси різних стилів, напрямів і течій авангарду. Конструктивізм (від лат. constructio — побудова,

структура) — напрям в авангардизмі 1910-1930-х рр., що охоплює архітектуру, обра-зотворче і декоративно-ужиткове мистецтво, фотографію, частково — літературу, театр, кіно, музику.

Характеризується лаконізмом і абстрактністю форм.

Ескізи декорацій і костюмів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Анатоля Петриць- кого. Олександра Хвостенка-Хвостова сприяли оновленню сценографії. Багатство

геометризованих форм, сміливість кольорових рішень, модерна пластика вносили динамічний струмінь сучасності в оформлення вистав. У творчості художників поєднувалися риси різних стилів і течій авангарду.

Домінуючим стилем лідера харківського авангарду Василя Єрмилова (1894-1968) став

своєрідно осмислений конструктивізм, хоча його творчість синтезувала досягнення

багатьох художніх течій і напрямів. Він працював у царині станкової, книжно-

журнальної і промислової графіки, рекламного дизайну, оформлював інтер'єри, трибуни для агітації. Художник проводив творчі досліди над шрифтами і фактурами, створював не лише живописні, а й рельєфні абстрактні композиції, залучаючи до своїх об'єктів нетрадиційні матеріали (наприклад,наждачний папір), поєднував їх з цифрами, текстами.

У багатьох сучасних дизайнерів і поціновувачів мистецтва твори Єрмилова виклика-ють захват. Його по праву вважають предтечею мінімалізму і концептуалізму другої половини XX ст. У Харкові, на батьківщині художника, відкрито центр сучасного мистецтва — «Єрмилов-центр».

https://www.facebook.com/municipal.gallery/videos/232397934533774/

Естетика техніцизму позначилася на поширенні конструктивізму в архітектурі, який змінив модерн. Новий стиль відповідав потребам епохи індустріалізації, новим соціальним умовам і будівельним технологіям. Архітекторів приваблювали в ньому такі риси, як функціональність,простота, строгість майже чистих геометричних форм, лаконізм засобів вираження і монолітність зовнішнього вигляду. Поряд з представни-ками інших архітектурних течій, конструктивісти вели пошуки нових прийомів плану-вання населених пунктів і принципів розселення, висували проекти перебудови побуту, розробляли нові типи громадських будівель. До конструктивізму долучилися

зодчі німецького «Баухауза» Вальтер Гропіус і Людвіг Міс ван дер Рое.

Універсальні прийоми Ле Корбюзьє стали звичними в будівництві («вільний фасад»,

«дахи-тераси», стрічкові каркасні вікна). Утім, деякі конструкції «великого урбаніста»

здавалися сучасникам надто ексцентричними. У будь-якому місті світу можна побачи-ти будинки, зведені конструктивним методом, бо це — простота і надійність. У радянські часи цей стиль завдяки практичності служив основою громадського і житло-вого будівництва. Конструктивісти беруть активну участь у проектуванні промисло-вих будівель, фабрик-кухонь, будинків культури, клубів, житлових будинків. Проте багатьом із них бракувало художньої довершеності, а в масовій забудові міст взагалі панував примітив «сірих коробок». В них відчувався деякий аскетизм, примітивізм, запозичений з утилітарних промислових споруд.

Д/з. Підручник с. 69-71 . Підготувати комп’ютерну презентацію «Абстракціонізм – сучасна художня картина світу»

11 листопада. Четвер.

Мистецтво.

Тема. Лабіринтами художньої абстракції. Орфізм. Оформлення побутових речей за мотивами П.Мондріана.

Абстракціонізм (від лат. Abstractus — абстрактний) — один з головних художніх напрямів XX ст., безпредметне не фігуративне мистецтво, в якому структура твору живопису, графіки чи скульптури не відображає реальність а ґрунтується на формальних елементах (лінії, плямі), та абстрактних конфігураціях.