1-й янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.

2-й янгол. Так, деякі діти до останнього дня посилали святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемні, і все записуємо до книжки.

1-й янгол. В одній книжці — добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій — гріхи, грішки й усякі збитки.

2-й янгол. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя , ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні. Дивись, скільки у нас добрих дітей — ось вони (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.

Вчитель проводить гру

Давайте, діти, доведемо, що ми виховані та чемні. Я буду казати речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – мовчить.

- Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

- Хто із вас таких хороших, на каток іде в калошах?

- Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?

- Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?

- Хто із вас, скажіть лишень, на зарядці день у день?

- Хто найбільш із вас зумів з річки виловить корів?

- Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?

2-й янгол Ну це вже по справжньому виховані діти…Так і запишемо до книги земного життя.

1-й янгол. Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу. (Виходять).

З'являються два чортики.

1. Чортик я, із пекла пан,

З різками гнучкими

Мушу чемних цих діток

Поробити злими.

2. Знову без запрошення

На свято я іду.

У всіх дітей нечемних

Дарунки відберу.

1. У пеклі, де живу я

Дарунки – це різки,

Тож я тут подарую

Маленькі різочки

Під звуки музики пританцьовують:
2.Трохи розігрілись.... Цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаймось за ялинку.

Виходять діти.

Івась. Миколко, сьогодні до нас святий Миколай прийде!

Миколка. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.

Івась. А ти був чемний?

Миколка. Так! А ти?

В цей час із-за сцени, підкрадаються чортики і стають за спинами хлопчиків.

Івасик. Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім — побачимо.

Чортики підстрибують з радощів.

Миколка. А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Миколкою на честь святого Миколая, тому я мушу бути завжди чемним.

1-й чортик, (підштовхує Іванка). Скажи йому щось нечемне!

Івасик. Тільки бовдур може бути вічно чемним!

Миколка. Що ти кажеш? То виходить — я бовдур?

2-й чортик (підштовхує Іванка). Покажи йому язика!

Івасик показує язика.
2-й чортик підкрадається до Миколки.

2-й чортик. Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!

Миколка. О ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день. (дивиться на чортика) А це хто? Ти часом не Чортик? Моя бабуся казала, що чорти, бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!

Чортики. Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!!!

Втікають.

Івасик. Сьогодні чудове свято – День Святого Миколая.

Миколка

Всі чекають Миколая,
Всі на світі – кожний край
Та не кожний, мабуть, знає,
Хто ж то добрий Миколай

А ви, діти, знаєте?

- Хто до нас іде тихенько? (Святий Миколай)

- Хто зірок розсипав жменьку ? (Святий Миколай)

- Хто дарунки нам приносить? (Святий Миколай)

- Хто для нас здоров’я просить? (Святий Миколай)

- Бідним хто допомагає? (Святий Миколай)

- Про дітей хто завжди дбає? (Розповіді учнів про Святого Миколая)

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

Зірочка 1:

Вітри швидко підхопили,

Хмару з снігом, холоди.

Над землею пролетіли,

Сніг припав, нема води.

Зірочка 2:

На віконечках малюнки,

Скоро Миколай прийде,

Дітям принесе дарунки,

Під подушку покладе.

Зірочка 3:

Цієї ночі як ніколи

Радіє ліс, радіє поле,ї

На Небі музика весела, Радіють всі міста і села.

Зірочка 4

Це ж Миколая нині свято,

Роботи в нього пребагато,

Прийти до кожної хатини,

Із подарунком для дитини

Зірочка 5:

А в небі ангели працюють,

Навантажують санчата,

І Святому віз лаштують,

Щоб зраділи всі малята.

Я б і д а:

Привіт! На Ябіду чекали?

Це ж ви мені аплодували?

Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

І Миколаю доповім. (Дістає список)

Хто дівчат хапав за коси,

Стукнув хто кого по носі,

Хто в час тихої години

Їв під ковдрою насіння...

Треба кращими ставати,

Годі вам байдикувати.

(Трясе списком)

Кожному отут готове

Справедливе чесне слово.

Хто на стіл компот розлив,

Шибку сніжкою розбив,

На заняттях замість вправ

На стільці тихенько спав.

Д р у г и й я н г о л:

Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.

Т р е т і й я н г о л: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.

Я б і д а: (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.

Ч е т в е р т и й я н г о л: (дітям): Ви що, розгубилися?

П ' я т и й я н г о л: Перелякалися?

Ш о ст и й я н г о л: Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.

П е р ш и й я н г о л: Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.

Янголи шикуються в лінію. Музика посилюється, заходить Святий Миколай.

С в я т и й М и к о л а й:

Вітаю усіх вас, добрії діти.

Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

Лиш радість та мир несу я в оселі,

Нехай люди завжди будуть веселі.

Нехай сліз не буде, не буде біди.

Багато дарунків приніс я сюди.

Т р е т і й я н г о л:

Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.

Ці дітки хороші, напевно це знаємо!

Я бі д а:

Вибачайте за втручання!

Вже стомився від чекання.

Розповім Вам, Миколаю,

Що про кожного з них знаю.

С в я т и й М и к о л а й:

Хто така? Не розумію?

Я б і д а:

Фактами тут володію. (Показує список)

Чемних тут нема —- біда,

Тільки я ось — Ябеда.

С в я т и й М и к о л а й:

Хто ж назвав тебе так?

Я б ід а: Діти.

П ' я т и й я н г о л:

Правди, друже, ніде діти.

С в я т и й М и к о л а й:

Бути ябедою — гріх.

Ш о с т и й я н г о л:

Жде за це дарунка! Сміх!

Я б е д а (реве):

Що ж тепер мені робити?

Як дарунок заробити?

С в я т и й М и к о л а й:

Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.

Я б е д а (проходить уперед): Господи, в ім'я Ісуса, пробач мені, що я ябедничала. Тепер я буду чемною, доброю, слухняною. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.

П е р ш и й я н г о л: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали. Бог пробачив.

Д р у г и й я н г о л: Святий Миколаю, вони всі заслуговують на дарунки.

Миколай. А чи вмієте ви відгадувати загадки?

Діти. Вміємо.

Миколай. Уважно слухайте і відгадуйте.

Впаде з неба - не розіб'ється,

Впаде в воду - розпливеться. (Сніжинка)

Живе - летить, помре - побіжить. (Сніг)

Що це за птиця,

Що сонця боїться? (Сніжинка)
Летить коник, басує,
Полем-долом пустує,
Ніхто його не впіймає,
Ніхто не загнуздає. (Вітер)
Торох, торох, розсипався горох,
Почало світати - нема що збирати. (Небо і зорі)

Голуба хустина,
Жовтий клубок:
По хустині качається,
Людям усміхається. (Небо і сонце)

Святий Миколай

Що ж я можу лиш радіти,

Що такі ви гарні діти.

А зараз ми проведемо з вами «Хвилинку добра»

- Якщо ви знаєте, що треба бути чемними, вихованими, встаньте.

- Якщо ви намагаєтесь бути щедрими, надавати допомогу іншим, сплесни у долоні.

- Якщо ви намагаєтесь бути чесними, правдивими, тупни ногою

- Якщо ви знаєте, що до людей потрібно ставитись доброзичливо, сплесни в долоні над головою.

- Якщо ви вважаєте, що потрібно піклуватися про інших, любити ближнього, простягни руку сусіду.

- Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

Святий Миколай ( до дівчинки у залі):
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?

Дівчинка ( виходить):
Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову

Хлопець

Рідні книжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу

2-й ангел:
Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.

Дівчинка

Святий Миколаю, тебе ми благаємо!
Обдаруй нас теплотою,
Ласкою і добротою,
Щастя дай нашому роду,
І країні, і народу.

Хлопець

Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату
Миру, щастя в нашу хату.
Слави, й волі всій родині,
Нашій рідній Україні.
Пісня «Україна»

Святий Миколай:
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!

Дівчинка:
Дякуємо Тобі, Владико,
За утіху цю велику!

Хлопець:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не позабути

Святий Миколай

Спасибі вам, діти, за добрі слова! Будьте завжди чемні, щирі, милосердні, несіть любов у своїх серцях!

Сьогодні всі дорослі намагаються зробити дітям подарунки. Ось і у нас на святі присутні гості. Зараз вас, діти, привітає

Святий Миколай

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!