Прийняли участь 32 учні, журі в складі: голова - Скляренко Н.І., вчителі: Крохмаль С.В., Сім’яниста І.І., визначили найкращі творчі роботи в номінації «Література».

Мацапура Катерина, 6 клас

Вітчизна – це не хтось і десь,

Я - теж Вітчизна

Я розквітаю, про все дбаю.

Я з Вітчизною розмовляю.

Про поля, гори, долини,

І про те, що є в Україні

Вітчизна – це як спів пташок,

Й у небі купа зірочок.

Дзюрчання гірської ріки,

І спів пташиний уночі.

Бережіть Вітчизну,

Шовковисту, гарну, ніжну.

Яка нас не забуває,

І про все на світі дбає,

Бо без неї не буде нічого,

Найкращого в житті, ясного.

Тому бережи Вітчизну,

Як справжню матір ніжну.

Ковчуг Євгенія, 8 клас

Батьківщина – це ти, Батьківщина – це я.

Батьківщина – це квіти чарівні, яскраві.

Батьківщина – це друзі, родина, сімʼя

І у небі зірки, і трави у лузі.

Це лагідне сонце, що бавить теплом,

Промінчиком пестить нам усмішки ясні,

Це вірний товариш, що віддячить добром,

Це світлого ранку миті прекрасні.

Вітчизно моя! Моя нене єдина!

Безмежна краса твоя, рідна країно!

Безкраї поля і пташину у гаї,

Усе це – люблю я у рідному краї.

Нехаєнко Ольга, 9 клас

Моя Вітчизна – Україна

Моя Вітчизна – Україна

В ній народилась моя родина,

В ній чутно співи соловʼя.

І зветься Україна, великая сімʼя

Панує в ній і щирість, доброта

Велична мова - українська.

В ній під вікном росте калина,

Мов голосистая пташина.

Яка піснями свого буття

Приводить кожного до забуття.

Бандуристи та славетні козаки

Любили й шанували українськії пісні.

Прославляли землю мою,

Та палко любили Батьківщину свою!

Стрельцова Альона, 7 клас

Я пишаюся, що я – Українка!

Я пишаюся, що я тут живу,

Що я бачу небо безкрає,

Що по чистім полі я йду,

Що у лісі соловейко співає,

Пісні про Вітчизну мою.

Я радію, що живу в цьому краї,

Українці - найкращі, бо щирі,

Хай калина в вінку розквітає,

І душа українська співає

А життя хай у мирі минає .

Шипова Дарія, 10 клас

Ти Вітчизна моя,

Ти , як море безкрає…

Ти безмежна любов, що за межі сягає.

Україна моя-це любов і зітхання

Ти - величність моя,

Ти для мене натхнення.

Ти - у кожній краплині..

Ти - у сонця промінні

Ти - в дитячих очах,

І у посмішці маминій ніжній…

Україно - ти доля моя,

Ти ніжна, турботлива мати,

Україно, я донька твоя,

Буду щиро про тебе я дбати.

УЧНІ МІСТКІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РІЗНОМАНІТНИХ ТВОРЧИХ КОНКУРСАХ. ТАК І ЦЬОГО РОКУ НАШІ УЧНІ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ В РЕГІОНАЛЬНОМУ ТВОРЧОМУ КОНКУРСІ СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ІМЕНІ ВІКТОРА УЖЧЕНКА „ОБРАЗНЕ СЛОВО ЛУГАНЩИНИ".

Найкращі творчі роботи наших учнів

Котляр Андрій (Містківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, учень 11 класу)

Учитель – Крохмаль С.В.

Луганщино! Не падай на коліна!

Ти муза щирих поривань,

Народе мій! Могутня в тебе сила.

Щитом для краю свого стань.

Луганщино! Не падай на коліна!

Квітуй, як трави навесні.

Війна не знищить твої крила,

Бо МИ – твої захисники.

Луганщино! Не падай на коліна!

Наш гімн звучить на цілий світ.

Разом єднаймося! Ми – сила!

Єдиний український родовід!

Олійник Єлизавета (Містківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, учениця 10 класу)

Учитель – Сім’яниста І.І.

ЛУГАНЩИНА МОЯ!

Подивіться, навколо…

Як гарно квітне сад,

Як гомонить діброва,

Виблискує веселка барвінково

Збирає українців всіх довкола,

В єдиний дружній зорепад.

Подивіться, як грає сонце золоте,

Наповнене красою мого краю

Погляньте, як чарує степ –

Красою неземною.

Послухайте, як шумлять гаї,

Річки весело хлюпочуть

Як добре жити на землі,

Коли всі люди миру хочуть!

Ми любимо свій рідний край,

Який Луганщиною зветься!

Учитель – Сім’яниста І.І.

МОЄ СЕЛО

Моє село, мій рідний краю,

Хай сяє сонце золоте,

І хай пташки тобі співають,

Бо ти – найкраще в мене є!

Родючі землі, жовті ниви,

Квітуча посмішка в очах,

Це справжнє серце України,

Яке так б’ється для всіх нас!

Цвітуть дерева буйним квітом,

Шумить діброва золота,

Вдягла дівчинонька намисто,

Що їй калинонька дала!

Танцює танці українка,

Чарівні пісеньки співа,

Радіє наша Сватівщина

Радіє вся наша земля!

Нехай музики завжди грають,

Співають діти і земля,

Нехай всі села процвітають,

Бажаю Вам лише добра!

Моє село мій рідний краю,

Хай вічна пам’ять не згаса,

Про Батьківщину, нашу долю!

Про милу часточку життя!

Моє село, мій рідний краю,

Люблю я звичаї твої,

Завжди я їх лиш поважаю,

Бо я зросталася на них,

Моє село, мій рідний краю,

Це рідні поклики душі,

Для тебе, краю, хай лунають,

Мої малесенькі вірші!

Моє село, мій рідний краю,

Твоє тепло горить в душі,

І поки це тепло палає,

Я не забуду образи твої!

Матеріали Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості,

присвяченого Шевченківським дням

у 2015 році

Рубчевський Іван Вікторович

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 8 клас

Вчитель: Сім’яниста Інна Іванівна

Мій Шевченко

Є імена, що увібрали в себе душу

І для народу стали часткою життя

І серед тих – Тарас, його ім’я назвати мушу

Він викликає в людях гордість й почуття!

Шевченко закликав до дружби всіх народів

У кожному рядку ми відчуваєм біль

Він розкривав непереможну силу правди

І мріяв, щоб всі мали хліб та сіль.

Великий наш Кобзар, живи в віках!

Для нас ти всемогутня сила і краса

І не забути нам поему «Гайдамаки»,

Близькі до болю вірші «Русалка» і «Сестра».

Ковчуг Євгенія Юріївна

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 6 клас

Вчитель: Сім’яниста Інна Іванівна

Кобзар – це книга життя

У Моринцях малий Тарас

На панщині худобу пас.

З тих пір пройшло багато часу

Узнав весь світ того Тараса.

Його «Кобзар» відомий всім до болю

Вірші у нім про українську нашу долю.

Про кріпаків, про сиріт, про нужденних,

Про злидні їхні і про їх натхнення.

Вірші його дійшли до сьогодення

На них зростали цілі покоління.

Навчав він нас любити Україну

Мов мати любить рідную дитину.

Тепер він спить вічним сном над кручею

Під ним тече Дніпро ревучий.

За нами він похмуро споглядає

На правди шлях нас наставляє.

Чепіга Валерія Олександрівна

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 8 клас

Вчитель: Сім’яниста Інна Іванівна

Книжка загадкова

На небі сонечко сіяє,

Дітвора надворі весело співає,

В холодочку спочиває ненька

Біля неї дівчинка маленька

Каже: «Матінко рідненька, розкажи

Про поета нашого Шевченка

І портрет митця нам покажи».

Усміхнувшись, мовить ненька:

«Україну, моя мила, так любив Шевченко,

Він у віршах так складав слова,

Що співали разом з ними,

Небо, квіти і земля».

В душу впала книжка загадкова

З чарівною назвою «Кобзар»

І лунають вірші пречудові,

В небо аж до самих хмар,

У вечірній тиші кольоровій,

Сповнені безмежної вірності й любові….

Стрельцова Альона Валеріївна

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 5 клас

Вчитель: Бура Петро Йосипович

Славетний, любий наш Тарасе!

Про тебе знаємо ми все!

Твоя поезія навчила

Любити все, що в світі є.

Оту хатину у садочку,

Вечірню зіроньку вгорі,

Стежинку, що до річки в'ється

І хвильку, що об берег б'ється

Ти прагнув волі, кращої долі

Хотів, щоб мир був на землі

Дитя, щоб весело сміялось

Й спокійно спало уночі.

Горовий Вячеслав Миколайович

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 5 клас

Вчитель: Бура Петро Йосипович

Тарасова душа

Весною ожива краса,

А з нею і Тарасова душа!

Чарує нас його віршами

І милозвучними піснями

Тарасе! Ми тебе всі любим,

Тебе повік ми не забудем

Нащадкам ти писав багато

З любов'ю, пристрасно, завзято

Учив людей ти шанувати

Красу природи помічати

Спів соловейка навесні

І чорнобривці запашні

Якщо впадеш ти в забуття

Не буде нам вже вороття

До волі, правди і любові

До тих джерел, що є на волі.

Грибова Софія Петрівна

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 11 клас

Вчитель: Бура Петро Йосипович

Україно моя!

Душа Тараса смутком оповита

Сьогодні Україна пополам розбита

І східна Україна вся в вогні

«Зелені чоловічки» йдуть по цій землі,

Щодня тут гинуть нашії сини

Їх хочуть вигнати із рідної землі

Тараса слово хочуть задушити

А Україну всю перекроїти.

Народ повстав! Не хоче він коритись

Не хоче він в тенетах опинитись

Він хоче, щоб Тараса не топтали

Його поезію не забували.

Ми віримо в пророчість слів Тараса:

Що на землі не буде супостата,

А буде мир і будуть Люди на землі

І українці переможуть зло у цій війні.

Заїць Маргарита Олександрівна

Містківська ЗОШ I-III ступенів, 10 клас

Вчитель: Бура Петро Йосипович

Тарасе, твоїх творінь ми не забудем

Вони давно відклались в пам'яті у нас

Твої картини та вірші

Закарбувались у душі

І хоч не раз ти був в неволі

І хоч гнітили твій талант

А ти творив, творив поеми,

Мистецьких творів тисячі

В увꞌязненні писав вірші

Тяжке життя, тяжке випробування

Та світ побачив всі твої старання.