5 клас

Вправи на розтягування.

Передача м'яча обома руками зверху над собою.

Передача м'яча обама руками в парах.

Вправи на формування постави.

Пересування в стійці волейболіста приставним кроком.

1) основна стійка (висока стійка)
2) опорна стійка (середня стійка)
3) низька стійка

     Прийнявши певну стійку, гравець може стояти непорушно до початку переміщення; рухатись на місці, переступаючи з ноги на ногу; підскакувати на обох ногах.

Передача м'яча двома руками зверху

• Стрибки на скакалці
• Біг на місці.
• Дріботлтвий біг

Вправи з м’ячем

• Передача м’яча зверху обома руками в парах.
•   Прийом м’яча знизу із накидання партнера.

Прийом м’яча знизу над собою.

• Згинання та розгинання рук лежачі в упорі.
• Загально розвиваючі вправи.

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку. Застосовується, коли немає часу для переміщення у бік прийому м'яча. Платформа прийому (передпліччя) кілька під кутом до підлоги, крок в сторону ногою, ближче до польоту м'яча.

• Прийом м’яча знизу над собою.

Передача м'яча двома руками зверху

• Стрибки на скакалці
• Біг на місці.
• Дріботлтвий біг

Вправи з м’ячем

• Передача м’яча зверху обома руками в парах.
•   Прийом м’яча знизу із накидання партнера.

Гра ведеться на прямокутному майданчику розміром 18х9 метрів.Майданчик розділений посередині сіткою. Гра ведеться сферичним м'ячем колом 65—67 см вагою 260—280 г. Кожна з двох команд складається максимум з 12 гравців, а на полі одночасно знаходяться 6. Мета гри — ударом добити м'яч до ігрової поверхні майданчика половини супротивника або примусити його помилитися.Гра починається введенням м'яча в гру за допомогою подачі.

Після введення м'яча в гру подачею і успішного розіграшу подача переходить до тієї команди, яка виграла очко. Майданчик за кількістю гравців умовно розділений на 6 зон. Після кожного переходу права подачі від однієї команди до іншої в результаті розіграшу очка, гравці переміщаються в наступну зону за годинниковою стрілкою.

Вправи для розвитку м’язів верхніх кінцівок плечового поясу

1. В. п. - руки біля плечей. Повільне потягування рук вгору, повернутися у в. п.

Повторити 6 - 8 разів.

2. В. п. - руки в сторони. Напружене згинання рук до плечей, повернутися у. в. п.

3. В. п. - руки біля плечей. Підняти руки вгору, повернутися у в. п.

4. В. п. - руки в сторони долонями вниз. Повернути долоні догори, повернутися у в.п.

5. В. п. - руки біля плечей. Обертання у плечових суглобах.

6. В. п. - руки зігнуті перед грудьми. Ривкові рухи ліктями назад.

7. В. п. - руки зігнуті перед грудьми. Два ривки ліктями назад, два ривки прямими рухами.

8. В. п. - руки вниз. Згинання та розгинання пальців з підніманням рук через сторони вгору. Опустити руки вниз у в. п.

9. В. п.- руки в сторони. Зробити чотири маленьких кола руками назад і вперед.

10. В. п. - руки вперед - вгору, кисті разом, долоні вперед. Імітаційні рухи, як при плаванні брасом.

Прийом м'яча знизу двома руками.

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку.
Техніка виконання: переміщення до місця зустрічі з м'ячем кроком, стрибком або бігом у вихідне положення.

Пригадати стійку волейболіста.

Імітація виконання прийому м'яча знизу двома руками.

Передача м'яча обома руками зверху у парах.

1)Послідовно виштовхнути м'яч вгору і дати верхню подачу.

2)Послідовно пасувати, повертаючись вліво - вправо, переміщаючись вперед.

Вправи на розвиток спритності:

• Буг у чергуванні з ходьбою
• Човниковий біг
• Стрибки на скакалці

Передача м'яча обома руками зверху у парах.

Підготовчі вправи:
Комплекс підготовчих вправ для навчання передачам м'яча двома руками зверху включає: вправи для зміцнення м'язово-зв'язкового апарату кистей і пальців рук; вправи для розвитку відповідних реакцій на звуковий і зорові сигнали; вправи для розвитку швидкості пересування і спритності.

1)Кинути і зловити м'яч однією рукою 

2)Послідовно пасувати, повертаючись вліво - вправо, переміщаючись вперед

Прийом м'яча знизу.Передача м'яча зверху.

- Стрибки на скакалці

-Човниковий біг.

Вправи з м’ячем

• Передача м’яча зверху обома руками в парах.
• Прийом м’яча знизу над собою.
• Підкидання м’яча над собою з хлопком та розгинанням рук та ніг.

Передача м’яча обома руками зверху від стіни.Вправи для преса.

• Вправи для гнучкості.
• Пересування в стійці волейболіста приставним кроком.
• Підкидання м’яча над собою з хлопком та розгинанням рук та ніг.
• Передача м’’яча зверху обома руками від стіни.

• Домашне завдання:
• Ходьба на пересічній місцевості в середньому темпі.
• Тривала ходьба й повільний біг.
• Біг та крос на 100, 200, 300 - 500 м у повільному й змінному темпі.
• Катання на велосипеді (рівномірне, зі зміною швидкості).

Виконати вправи для розвитку фізичних якостей!

https://www.youtube.com/watch?v=dvnTWA7Ru64

https://www.youtube.com/watch?v=Go_IeCwGlYI

Бурхливе ХХ сторіччя по праву називають сторіччям гімнастики. Цей вид спорту користується феноменальним успіхом, відкриваються нові гімнастичні школи, збільшується кількість турнірів, з кожним роком ускладнюється програма змагань, з’являються нові елементи.

На початку 50-х років ХХ-го сторіччя на спортивний Олімп зійшли спортсмени Радянського Союзу. У 1952 році в Хельсінкі, на XV Олімпіаді відбувся блискучий дебют збірної СРСР. Радянські спортсмени вперше брали участь у таких змаганнях і справили надзвичайне враження на світову спільноту. Чоловіча і жіноча збірні СРСР стали першими у командних змаганнях, а абсолютними Олімпійськими Чемпіонами стали Віктор Чукарін та Марія Гороховська – до речі, вихованці української школи спортивної гімнастики.Протягом 40 років радянська спортивна гімнастика впевнено домінувала на міжнародній арені. Видатних успіхів досягали чоловіки-гімнасти, а жіноча збірна не знала рівних ні на Олімпійських форумах, ні на чемпіонатах світу та Європи.

Як приклад – унікальне досягнення легендарної спортсменки Лариси Латиніної: 18 разів вона сходила на Олімпійський п’єдестал, із яких дев’ять разів – на найвищу його сходинку.Славетну епоху гімнастики СРСР гідно завершила об’єднана збірна країн колишнього Радянського Союзу на XXV Олімпійських іграх у Барселоні. Чоловіча і жіноча збірні стали олімпійським чемпіонами у командній першості. Абсолютно кращими у багатоборстві стали Віталій Щербо (Білорусь) і українка Тетяна Гуцу. Блискучий тріумф українських гімнастів в Барселоні закріпили золотими нагородами в командній першості наші земляки у складі чоловічої збірної: Ігор Коробчинський, Рустам Шаріпов і Григорій Мілютін. Але в історії світової гімнастики українські атлети відзначилися не лише перемогами в Барселоні 1992-го року

.Відлік української гімнастики почався 146 років тому, коли в Одесі, у 1861 році, було засновано Перший гімнастичний гурток. А у 1901 році, в Києві було відкрито гімнастичне товариство, найчисельніше в Україні. Загалом, за півтора сторіччя існування в Україні спортивної гімнастики представники України неодноразово ставали на п’єдестал пошани найпрестижніших світових змагань.

Першу славу українському гімнастичному товариству приніс у 1909 році Богуміл Гонзатке, який виграв Всеросійський чемпіонат з гімнастики. Перед початком Першої Світової війни в Україні діяло 10 сокольських гімнастичних осередків, які наслідували європейські традиції проведення масових гімнастичних свят. Щороку такі заходи проводилися у Харкові, Житомирі, Полтаві, Одесі, Чернігові.

Гімнастика — система тілесних (фізичних) вправ, яка склалася у Давній Греції за багато віків до нашої ери. Метою гімнастики є  загальний всебічний фізичний розвиток та самовдосконалення.

Домашне завдання:згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги.Вправи для розтяжки.

Тема: Стрибки з імітуванням ударів головою.

Домашне завдання: Робити загально розвиваючі вправи.Вправи для розтяжки.Вправи для швидкості.Дріботливий біг.

Відео з виконанням роботи присилати на вайбер вчителю.

Тема: Стрибки з імітуванням ударів головою.Відволікання супернрика.

Домашне завдання: Робити загально розвиваючі вправи,вправи для розвинення спритності.

Тренувати імітацію ударів головою по м'ячу.

Вправи для формування постави.

Тема: Стрибки з імітуванням ударів головою.

Домашне завдання:Робити вправи на формування постави.

Тренувати імітацію ударів головою по м'ячу.

Стрибки на скакалці.

Тема:Прискорення та ривки з м’ячем

1.Зробити комплекс ЗВР.

2.Займіться спринтом, щоб поліпшити свою максимальну швидкість. Спринтерські тренування на короткі дистанції здатні підвищити вашу максимальну швидкість. Спринт - це простий спосіб домогтися поставленої задачі.

• Пробіжіться 20-30 метрів на найвищій швидкості.
• Дивіться, щоб під час цієї вправи ваші руки рухалися вільно і плавно. Тримайте руки ближче до тулуба.
• Постарайтеся робити так, щоб кроки були короткими і рівномірними, а коліна піднімалися досить високо.
• Розслабте голову і тримайте її в природному положенні.
• Коли завершите забіг, поверніться на лінію старту повільної ходьбою.
• Пробіжіться ще 2-4 рази.

Основні вправи проти плоскостопості:

1. Обертання стопами стоячи й сидячи.
2. Підйом на пальці й опускання на п'яти.
3. Ходьба на пальцях.
4. Напівприсідання на пальцях.
5. Невеликі підскоки на пальцях.
6. Ходьба по гімнастичній палці ступнями уздовж і впоперек.

 

Удари серединою підйому

Приступаючи до вивчення цього удару, намагайтеся спочатку навчитися точно потрапляти по м`ячу серединою підйому. Потім, у міру освоєння техніки, зверніть увагу на силу удару. вправи: 1. Зробіть з відстані 8-10 кроків 20-25 ударів в стінку по нерухомому м`ячу з місця, звертаючи головну увагу на постановку опорної ноги, на положення стопи ноги, що б`є і тулуба. Потім зробіть таку ж кількість ударів з розбігу. 2. «Влучно в ціль». Виберіть мету (дерево, стовп або накресліть на стінці квадрат розміром 1x1 м). В обрану мета з 10-12 кроків нанесіть 35-40 ударів. 3. «Між каменів». З двох каменів споруджуються ворота шириною 1-1,5 кроку. За ту і іншу сторони від воріт позначаються лінії ударів. За кожною з ліній стає по гравцеві. Завдання кожного - послати м`яч партнеру таким чином, щоб він пройшов спочатку в ворота. Хто зробить менше помилок? Відстань від воріт до гравця 7-8 кроків. 4. «За що котиться м`ячу в ціль». Один з партнерів робить передачу збоку, інший робить удар по котиться м`ячу в домовлену мета. Зробивши по 10 ударів з обох ніг, гравець, що б`є змінюється ролями з партнером. 5. «Сильний удар». Один з партнерів займає місце в воротах. Інший сильно завдає по 5 ударів правою і лівою ногою по воротах. Після цього партнери міняються ролями. 6. «По колу». Кілька гравців розташовуються по уявному колі і по черзі передають м`яч один одному серединою підйому. Відстань між гравцями 10-12 кроків.

Скласти режим харчування.Надіслати на вайбер вчителю.

Удар внутрішньою частиною підйому по м'ячу, що котиться

Удар внутрішньою частиною підйому використовується для передачі м'яча на короткі, середні та довгі дистанції, а також для виконання ударів по воротах, для штрафних та кутових ударів.

Поради:

·       наближайся до м'яча під кутом 45° до напрямку удару;

·       бий по м'ячу,  намагаючись влучити внутрішнім боком підйому;

·       розбіг здійснюй з прискоренням по дузі.

Удар середньою частиною підйому по м'ячу, що котиться

Удар середньою частиною підйому по м'ячу, що котиться, застосовують для передачі м'яча на середні та довгі дистанції, при "обстрілі" воріт та для виконання штрафних ударів.

Поради:

·       перед ударом постав опорну ногу на носок, щоб ногою, якою битимеш по м'ячу, не зачепити землю;

·       бий точно у центр м'яча;

·       розбіг виконуй по прямій, що збігається з напрямком бажаного польоту м'яча.

·       після засвоєння, удару середньою частиною підйому по нерухомому м'ячу, переходь до виконання більш складних вправ.

                                                                             Історія розвитку футболу

Ще багато-багато років тому в різних країнах люди збиралися на міських площах або пустирях затівали ігри з м'ячем, які нагадували дії воїнів, які прагнуть проникнути в табір супротивника. Переможцем визнавалася партія граючих, яка більше число разів заносила м'яч за певну межу. У таких іграх брало участь іноді по кілька сот чоловік.Історія не знає ні року, ні місця народження футболу. Але цей "пробіл" говорить тільки на користь самого футболу - свідчить і про давність гри в м'яч ногами, і про популярність її у багатьох народів земної кулі.З дуже давніх пір цікавив людей питання: хто ж винайшов цю гру? Археологічні розкопки переконливо довели, що якийсь "предок" футболу жив ще в Давньому Єгипті: вчені виявили тут не тільки зображення де грають у м'яч, але і самі м'ячі.Історики стверджують , що гра в м'яч ногами була улюблена китайськими воїнами за дві тисячі років до нашої ери. Прабатьків футболу слід шукати в Стародавньому Римі і древній Греції.

Отже, футбол - одна з найстаріших спортивних ігор, походження якої відноситься до далекого минулого. 

Правила гри в футбол

      У матчі беруть участь лише дві команди. Кількість гравців з кожної сторони обмежується одинадцятьма з урахуванням воротаря. Єдиним снарядом вважається м'яч. Польові гравці мають право контролювати і бити по ньому тільки ногами, за винятком викидання ауту. Правила воротаря у футболі трохи відрізняються. Голкіпери можуть ловити м'яч руками, але утримувати снаряд у повітрі заборонено більше 6 секунд. Основні правила футболу єдині для всіх асоціацій і турнірів, що проводяться під егідою ФІФА. Так, кількість замін не може бути більше трьох офіційних змаганнях. Є певні вимоги і до екіпірування футболістів. Вона не повинна становити небезпеку для самого гравця або суперника. Заборонені будь-які ювелірні вироби, шпильки, годинник і т. д. Обов'язковими елементами є сорочка, шорти, щитки, гетри та взуття. Рукавички тільки у голкіпера.       

        Тривалість матчу-два тайми по 45 хвилин. При цьому суддя може додавати певну кількість часу за затримки ігри (заміни, травми і тощо). Між таймами повинен бути перерву до 15 хвилин.

Дотримання правил футболу контролюється тільки арбітром матчу і його помічниками за межами поля. Суддя визначає порушення, покарання за них, виявляє спірні моменти. Всі його рішення є остаточними.

Вимоги до поля

          Покриття повинно бути у вигляді газону, або штучного або натурального. Поле має форму прямокутника. Ширина (лінія воріт) може бути від 64 до 75 м, довжина – від 100 до 115 м відповідно. Також правила гри у футбол описують і вимоги до розмітки. Поле повинно обмежуватися білими рівними лініями, які добре видно здалеку (8-12 см в ширину). Крім того, розмітка ділить газон на дві половини. Посередині чертится спеціальний круг з радіусом 915 м від центру поля. Площа воріт обмежується прямокутником з шириною 55 м від кожної стійки (штанги). Довжина воротарської зони – 183 м. Штрафна площа окреслюється аналогічно зі сторонами 165 і 403 м. Всередині зони відзначається 11-метрова точка, звідки будуть виконуватися пенальті. Самі ворота повинні бути заввишки 244 м, завширшки 732 м. По кутах поля закріплюються флагштоки з заокругленим кінцем.

Порушення правил

              У сучасному регламенті чітко прописані всі аспекти недисципліновану поведінку футболістів та тренерів. Штрафний удар призначається за підніжку, удар суперника, стрибок в ноги, агресивний поштовх, плювок, затримку противника або часу, навмисне торкання м'яча рукою. Подібне порушення в своєму штрафному майданчику карається 11-метровим (пенальті).

Окремим видом покарання є вільний удар. Він виконується за певні порушення в штрафній площі: небезпечну гру проти суперника, контроль м'яча воротарем більше 6 секунд, дотик руками снаряда голкіпером після пасу партнера по команді. Такий удар виконується з місця фолу. Сучасні правила гри в футбол чітко визначають дії суддів щодо дисциплінарних санкцій. Жовта картка (попередження) дається за неспортивну поведінку, ненормативну лексику, систематичні порушення, зняття екіпіровки, затягування часу матчу. Обов'язково повинен каратися грубий і тактичний фол. Гравець видаляється з поля за два попередження, агресивна поведінка, плювок в кого-небудь, перешкода польоту м'яча у ворота рукою, за фол, який призвів до пенальті, за образи і заборонені.

Домашня робота: робити вправи для запобігання плоскостопості. Вчити правила гри в футбо.

Гандбол (дан. håndbold, англ. handball вiд hand — рука і ball — м'яч) — командна спортивна гра, олімпійський вид спорту. В гандбол грають на спеціальному майданчику між двома командами по сім спортсменів у кожній (шість польових гравцiв та воротар). Перемогу дає перевага у кількості забитих м'ячів (голів).

Тривалість гри — 2 тайми по 30 хв.

Позиції гравців: центральний, лінійний, півсередній (2), крайній (2), воротар.

Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації за назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898 р, коли викладач фізичного виховання реального училища датського міста Ордруп Хольгер Нільсен ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «хаандболд» («хаанд» — рука і «болд» — м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його уворта.

Майданчик для гри в гандбол

Гра відбувається в закритому приміщенні на прямокутному майданчику розміром 40×20м. Навколо майданчика має знаходитись зона безпеки розміром не менше 1м уздовж бокових ліній і не менше 2 м за лінією воріт. Довгі межі майданчика називаються бічними лініями, короткі — лініями воріт (між стійками воріт) або зовнішніми лініями воріт (за межами воріт). Всі лінії є частиною площ, які вони обмежують. Ширина всіх ліній розмітки становить 5см (виняток — ширина лінії воріт між стійками становить 8см). До кожної з ліній воріт примикає площа воріт, обмежена 'лінією площі воріт, що проводиться таким чином: безпосередньо навпроти воріт, на відстані 6 м від лінії воріт проводиться паралельна їй лінія довжиною 3 м. Кінці цієї лінії з'єднуються з зовнішніми лініями воріт дугами радіусом 6 м, з центром біля внутрішніх кутів стійок воріт.На відстані 3 м від зовнішньої межі лінії площі воріт паралельно їй проводиться переривчаста лінія вільних кидків (або 9-метрова лінія). Довжини сегментів цієї лінії і відстань між ними складають 15 см. Навпроти лінії воріт, паралельно їй, на відстані 7 м по центру воріт проводиться 7-метрова лінія довжиною в 1 м. Навпроти лінії воріт, паралельно їй, на відстані 4 м по центру воріт проводиться лінія обмеження воротаря (4-метрова лінія) довжиною 15 см. Середини бічних ліній з'єднуються центральною лінією.Частини одній з бічних ліній від центральної лінії до відстані 4,5 м від неї називаються лініями заміни кожної з команд. Межі ліній заміни відзначаються лініями, що проходять під прямим кутом до бічної лінії і виступають на 15 см від неї в обидві сторони. Характеристики ігрового майданчика не можуть бути змінені в процесі гри на користь однієї з команд.