Наприкінці січня на Сватівщині традиційно відзначається День визволення Сватівського району від німецько-фашистських загарбників. Тож ми присвячуємо цей захід пам’яті тих, хто переніс нелюдські муки війни, хто поліг смертю хоробрих за Батьківщину, за наше світле життя, за нас з вами.

(Звучить сумна мелодія)

Учень

Усіх, хто кував перемогу й загинув

За тебе, за мене, за всю Батьківщину.

Хто фронтом йшов поруч з тобою

Боровся з фашизмом і гинув в бою.

Хто месником сміливим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх: замордованих, вбитих

І гідно живи їх життям недожитим.

Учень

Велика Вітчизняна війна... Скільки лиха вона принесла разом із собою. Вона, немов чорний птах, накрила Радянський Союз. Того пам’ятного 22 червня 1941 року слово «війна» передавалося з уст в уста. Перші односельчани йшли до військомату. Перші випускники вирушали на поклик Вітчизни.

Учень

18 тисяч жителів Сватівського району самовіддано воювали на усіх фронтах. Близько тисячі містківчан також пішли на фронт і мужньо билися з ворогами. 495 наших односельців не повернулося до своїх осель, навічно залишившись в бойовому строю. Загалом 10 тисяч жителів Сватівщини віддали своє життя у боротьбі за свободу та незалежність Вітчизни. На захист Батьківщини ставали не лише чоловіки, жінки та дівчата також йшли воювати заради звільнення країни від німецької навали.

Учень

Гідно виконала свій священний обов'язок перед Батьківщиною і молодь Сватівщини. 17-18-річні юнаки та дівчата прямо зі шкільної лави йшли у армію, у воєнні училища та на різні курси, які готували спеціалістів для Радянської Армії.

(звучить лірична музика)

Учень

Містківчани навіки пам'ятатимуть випуск десятикласників, які закінчили Містківську середню школу у червні 1941 року. У класі було 19 учнів. Випускного в них не було, бо майже всі пішли на війну. З хлопців повернулись з Великої Вітчизняної лише двоє. Майже всі дівчата також пройшли війну. Глущенко Галина і Сім’яниста Валентина повернувшись додому стали вчителями. Ці жінки до останніх днів проживали в Містках.

Учень

Німецькі окупанти захопили землі Батьківщини. Влітку 1942 року в результаті німецького наступу Луганська область повністю була окупована ворогом. Почалась страшна пора. Моральний і фізичний терор, грабунки, масові вбивства місцевих жителів, жорстока експлуатація, руйнування міст і сіл, вивіз до Німеччини людей та майна – все це приніс німецький «новий порядок».

Учень

9-10 липня 1942 року німецько-фашистські війська захопили село Містки і більшість сіл району. Для нашої землі настав страшний час. Найменші прояви непокори каралися штрафами, арештами, розстрілами. Всього по Сватівському р-ні за час окупації розстріляно 29 чоловік, вивезено до Німеччини 653 чоловіка. По Містківському р-ні розстріляно 34 чоловіка, вивезено 667 чоловік.

Учень

Війна і смерть – дві сестри, ніби пара,

Які крокують разом вже віки…

Це – ніби чиясь невблаганна кара,

Що слід лишає на усі роки.

Війна… Ти був там? Ні? То ти щасливий,

Бо ти не бачив сльози, біль і кров,

Не бачив ти, як погляд свій зрадливий

Кидала смерть на юних знов і знов.

Чи бачив ти, як проводжає мати

Свого єдиного, не воїна – дитя,

І молить Бога, щоби дочекатись,

Або за нього дать своє життя?

Чи чув ти тихий плач дівчини,

Коли почула вість, що вже нема

Того, до кого серцем лине,

І що тепер вона уже одна?

А може, ти вдовиний погляд бачив,

Тої вдови, що на руці дитя,

Що ще недавно тато сина няньчив,

Сьогодні ж – сирота оце маля?

Чи хоч у сні до тебе приходила

Ота проклята усіма війна,

Яку ще в сорок п'ятім загасила

Чарівна, бажана і прошена весна.

Учень

Більш ніж пів року фашистської неволі пережили жителі Сватівщини. Але ні фашистський терор, ні масове пограбування, ні голод і приниження не змогли примусити жителів району змиритися з «новим порядком» окупантів. У різних куточках Сватового і сіл району вже в перші місяці окупації спостерігалися численні випадки непокори, саботажу і диверсій. Відважні патріоти, ризикуючи своїм життям, збирали на полях розкидані з літаків радянські листівки, розповсюджували їх серед населення, ховали від загарбників хліб, фураж, продукти харчування. Виводили з ладу механізми і обладнання, всіляко гальмували заготівлю і вивезення окупантами зерна. Приносили військовополоненим у табори продукти харчування, одяг та взуття, допомагали їм тікати з таборів, а потім переховували у своїх оселях.

Учень

Більш ніж пів року надії та віри у визволення. На початку 1943 р. Червона армія розгорнула широкий наступ на фронті завширшки 1600 км. Почалося масове вигнання окупантів, у і тому числі з території України. Радянські солдати звільняли кожен сантиметр рідної землі. Задля свободи та незалежності, мирного життя та світлого неба було покладено багато життів наших мужніх воїнів.

Учень

28 січня 1943 року війська 6-ї армії Південно-Західного фронту (командуючий армією генерал-лейтенант Ф.М.Харитонов) ввійшли на територію Сватівського району.

Учень

29 січня 1943 р було звільнено с Містки. 31 січня 267-а стрілецька дивізія звільнила Сватове, а 2-го лютого воїни 172-й стрілецької дивізії, 350-ї стрілецької дивізії, 57-ї гвардійської стрілецької дивізії, 106-ї окремої стрілецької бригади, 3-го танкового корпусу завершили звільнення усіх населених пунктів району.

Учень

За мужність та героїзм, проявлені у боях, 2696 сватівчан було нагороджено у роки Великої Вітчизняної війни. 8 наших земляків були удостоєні звання Герой Радянського Союзу, з них двоє – містківчани. Імена героїв:

Білоіваненко Михайло Іванович,

Почтарьов Микола Іванович,

Коваленко Павло Васильович,

Рогальов Петро Леонтійович,

Купчин Григорій Трохимович,

Омелечко Микола Федорович,

Конопля Василь Федорович,

Перепелиця Полікарп Лазаревич.

Учень

Жителі Сватівщини шанують пам'ять тих, хто віддав життя в ім'я Великої Перемоги. Більше 1440 воїнів з республік та областей СРСР покояться у 32 братських могилах на землі району.

Учень

Одна з братських могил знаходиться у центрі нашого села на вулиці Радянській. Це обеліск пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні. У ній покоїться прах 23 воїнів, які загинули на території нашого села.

Учень

Визвольний наступ радянських військ продовжувався до травня 1945 р. 8 травня 1945 р. Німеччина підписала акт про капітуляцію. З війною в Європі було покінчено. 9 травня стало всенародним святом — святом Перемоги.

Учень

І знов біля братської,тихо стою

І спогад приходить мов, тихе зітхання

Пливе наче вічність здобута в бою

Хвилина мовчання

Учень

І подвиги мужні і дружне плече

І роки надій, перемог, сподівання

І серце сльозою нараз опече

Хвилина мовчання.

Учень

Встають побратими відважні бійці

І знов закипає та битва остання

Вона немов рана, вона це печаль

Хвилина мовчання.

Вчитель. Тож схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя. Вшануймо їх хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання. Метроном)

Вчитель. Закінчити наш захід хотілося б віршем нашого земляка, сватівського поета, Миколи Уманця під назвою «Нам не треба війни».

Учень

Нам не треба війни

Нам не треба війни, не треба –

Ми за спокій і мир на Землі,

Щоб не коршаки в чистому небі,

А космічні пливли кораблі,

Щоб щасливо зростали діти

І не бачили жаху війни,

Щоб зловісний воєнний вітер

Був розвіяний вітром весни.

Вітром правди і сили людської –

Силу ту не здолати в віках –

Нас даремно лякають війною,

Міць народу – в народних руках!

Нам не треба війни, не треба –

Ми за спокій і мир на Землі,

Щоб не коршаки в чистому небі,

А космічні пливли кораблі.

Миру вам! Дякуємо за увагу.

27 січня 2015 року в Містківській ЗОШ І-ІІІст. була проведена волонтерська акція по допомозі ветеранам, інвалідам та людям похилого віку. Учні волонтерського загону "Милосердя" із задоволенням прийняли участь в данній акції, була надана допомога людям похилого віку.