8 клас

8 клас 

Всесвітня історія

22.02.2022

Тема:Річ Посполита

Основні поняття та назви: фільварок, магнат, шляхта, шляхетська республіка, « вільне вето», сейм, Люблінська унія, Річ Посполита, греко-католицька церква, «Великий потоп».

Основні дати та події: 1569 р. — Люблінська унія, утворення Речі Посполитої, 1558—1583 рр. — Лівонська війна, 1596 р. — Берестейська унія, 1621 р. — Хотинська війна.

Тестові завдання

1.Столицею Османської імперії в 1453 році стало місто:

а) Адана;   б)Ізмір;  в)Стамбул;   г) Анкара

2.Хто з османських правителів керував державою в період з 1520р. по 1566р.?

а) Селім І Грізний;  б)Сулейман І Пишний;   в) Селім ІІ;   г) Осман ІІ

3. Укажіть, про кого йдеться.

За часів його правління Османська імперія досягла вершини своєї могутності. У результаті численних війн значно розширив її територію. Реформував адміністрацію, армію, фінансову сферу. Був меценатом і поетом. Його четвертою дружиною була Гюрем Султан, яку в Європі знали під іменем Роксолана.

а) Аббас I    б) Селім I      в) Надір                   г) Сулейман I

4. Перша перемога Сулеймана Пишного під час походу в Європу?

а) взяття Белграда;    б) битва під Могачем;   в) облога Відня;   г) Хотинська війна

5. Хто такі гайдуки?

а) українські повстанці;   б) повстанці в Болгарії та Сербії;  в) турецьке військо;  г) полонені

6. Що впливало на розвиток культури в Османській імперії?

а) іслам;   б) християнство;  в) «революція цін»;  г) реформація.

8 клас 

16.02.2022

8 клас 

09.02.2022

 Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Держави Західної Європи у ХVІ — ХVІІ ст.»

Дата _______________________  Прізвище, ім’я _______________________

І рівень (0,5 бала)

1. Під владою, якої держави перебували Нідерланди в середині

XVІ століття ?

а) Франції                          б) Італії

в) Англії                            г) Іспанії

2 . Яку назву мав союз семи північних провінцій Нідерландів ?

а) Нідерландська унія     б) Утрехтська унія

в) Лейденська унія          г) Голландський союз

3.  Тридцятилітня війна тривала :

а) з 1618 по1648 рр.        б) з 1628 по1658 рр.                     

в) з 1638 по1668 рр.         г) з 1648 по1678 рр.                 

4. Правління, якого монарха називають «золотою добою»

 Англії?

а) Марії Тюдор   б) Генріха VIII   в) Єлизавети І   г) Якова І

5. Англійський пірат, якого підтримувала королева Англії ?

а) Френсіс Купер             б) Ван де Бург     

в) Френсіс Дрейк             г) Генріх Завойовник   

6. Як перекладається назва Нідерланди?

а) Низові землі                б) Країна біля моря

в) Верхні землі                г) Багаті землі

7. Яким документом англійський парламент вивів із

підпорядкування Риму англійську церкву?

а) «Символ  віри»                    б) Акт  про  супрематію

в) «Знаряддя  управління»      г) Навігаційний  акт

8. У якій країні відбулася «Славна революція»?

а) Франція                  б) Англія

в) Московія                г) Австрія

9. Яку область Іспанії в 1520—1521 рр. охопило повстання

комунерос?

а) Арагон       б) Андалузія

в) Кастилія    г) Каталонія

10. Англійські «пуритани», французькі «гугеноти» були послідовниками?

а) лютеранства     б) англіканства

в) кальвінізму       г) католицизму

ІІ рівень (1 бал)

11. Дайте визначення термінів:

Абсолютна монархія — це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Про кого йдеться: 

«Іспанський аристократ. За наказом свого короля жорстоко приборкував непокірні території в Нідерландах: горіли багаття інквізиції, уздовж доріг стояли шибениці».

_________________________________________

ІІІ рівень (1,5 бала)

13. Запишіть назву явища, яке мало місце з кінця ХV ст. в Англії.

«Ваші вівці, зазвичай такі покірні, задоволені малим, тепер стали такими  ненажерливими  і  неприборканими,  що  поїдають  навіть  людей. Саме  в усіх  тих  частинах  королівства,  де  здобувається  більш  тонка шерсть, знатні люди не задовольняються щорічними доходами, які зазвичай надходили від маєтків та їхніх предків. У своїх маєтках вони не залишають нічого для ріллі, відводять все під пасовища, зносять будинки, руйнують міста…»

____________________________________________________________________                                                                              

14.  Установіть відповідність між описом та особистістю.

1.____ 2.____ 3.____ 4.____ 

IV рівень (2 бали)

15.  Чому європейські країни прагнули підтримувати «систему політичної рівноваги»? Як їм вдалось це робити?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8 клас 

02.02.2022

 ВАРІАНТ 1

І рівень (0,5б)

1. Знищення гугенотів у Парижі 24 серпня 1572 р. дістало назву:

А Варварівська ніч

Б Гугенотська ніч

В Варфоломіївська ніч

Г Протестантська ніч

2. Повстання у якій країні стало початком Тридцятилітньої війни?

А у Чехії

Б у Німеччині

В у Франції Г в Іспанії

3. Похід «Непереможної армади» завершився перемогою:

А іспанців

Б французів

В англійців

Г голландців

4. Укажіть, про кого йдеться.

«Він був мореплавцем та піратом. Із нечисленною ескадрою пройшов через Магелланову протоку та пограбував порти, де зберігалося золото для відправлення в Іспанію. Переплив через Тихий та Індійський океани. Королева Англії висвятила його в рицарі. Через кілька років став адміралом. Очолив флот, який розгромив «Непереможну армаду». Помер під час чергової подорожі та був похований у морі».

А Генрі Морган

Б Френсіс Дрейк

В Томас Мор

Г Олівер Кромвель

5. Англійські «пуритани», французькі «гугеноти» були послідовниками

А лютеранства                 Б англіканства

В кальвінізму                   Г католицизму

6. Абсолютизм - це

А. Необмежена влада дворян           Б. Необмежена влада

В. Необмежена влада монарха         Г. Обмежена влада монарха

7. Кардинал Рішельє ввійшов в історію Франції як

А. державний діяч, який керував Францією 18 років та зміцнив її економічно і політично та створив сприятливий грунт для розвитку абсолютизму

Б. король Франції, який перетворив її в найпотужнішу державу

В. військовий діяч Англії , який встановив протекторат

8. Період в історії Англії який отримав назву "золотий вік" пов’язаний із правлінням

А. Єлизавети ІІ              В. Марії І              Г. Єлизавети І

9. Який період Тридцятилітньої війни був останнім?

А чеський                                               Б французький

В данський                                             Г шведський

10. На період правління якого французького короля припадає перебування при владі кардинала Рішельє?

А Людовіка ХIII                                    Б Людовіка ХІV

В Людовіка XV                                     Г Людовіка XV І

ІІ рівень (3 б)

11. Дайте визначання поняттям:

А) Політика огороджування –

Б) Абсолютна монархія –

12. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

ІІІ рівень (2 б)

13. Установіть хронологічну послідовність подій.

А  політика придушення гугенотів кардиналом Рішельє

Б  Золота доба Єлизавети І

В початок Тридцятилітньої війни

Г «королівська Реформація» Генріха VIII

ІV рівень (2 б)

14. Реформація в Англії – причини, суть, події та наслідки.

8 клас 

17.11.2021

Перегляньте відео)

8 клас 

10.11.2021

Всесвітня історія

Особливості мистецтва бароко. Наприкінці XVI ст. в деяких країнах Європи культура доби Відродження стала поступатися місцем новому стилю — бароко. Він був започаткований у папському Римі й пов’язаний із поширенням ідей Контрреформації. Його видовищність і яскраві художні засоби, на противагу скромності протестантських церков, мали підкреслювати грандіозність і пишноту католицької церкви.

Мистецтво епохи бароко змінилося за змістом. Головну увагу воно стало приділяти пристрастям і відчуттям людини, поєднувати реальне та уявне. Почуттєвий характер цього мистецтва, у якому митець ігнорує розміри й норму, зображує контрасти, які створюють ілюзію реальності, справляє велике враження на глядача. Важливе значення має те, що протягом XVII ст., яке називають «століттям бароко», відбулася справжня наукова революція, яка поклала край середньовічному баченню світу.

Найвідомішими майстрами живопису епохи бароко вважаються голландець Рембрандт ван Рейн, фламандець Пітер Пауль Рубенс, іспанець Дієго Веласкес.

Завдяки творчості письменника Мігеля Сервантеса доба бароко стала «золотим віком» іспанської літератури.

Рембрандт ван Рейн. У 30-ті рр. XVII ст. Рембрандт ван Рейн

(1606—1669) був найпопулярнішим художником Голландії. Відомим його зробила картина «Урок анатомії доктора Тульпа» — груповий портрет доктора Тульпа з учнями. Рембрандт уперше, створюючи груповий портрет, вирішив відмовитися від традиційної композиції, де всі персони позують художнику. На його картині учні оточили стіл в анатомічному театрі, на якому лежить тіло людини, і слухають пояснення доктора Тульпа. Художник зумів показати різну реакцію на кожному з облич учнів. Деякі з них, наче стурбовані появою глядачів, дивляться їм просто у вічі. Картина мала величезний успіх.

Урок анатомії доктора Тульпа. 1632. Художник Рембрандт ван Рейн

Рембрандт створив багато картин, щоразу все наполегливіше намагаючись відійти від усталених норм, дивуючи сучасників незвичністю творчої манери.

Вінцем життя і творчості геніального художника стала картина «Повернення блудного сина» — біблійний сюжет про гультяя, який, втративши геть усе в житті, повернувся в рідний дім, до батька.

Пітер Пауль Рубенс. Пітер Пауль Рубенс

(1577—1640) був центральною фігурою фламандського мистецтва XVII ст. Спільною рисою, що об’єднувала фламандське мистецтво з голландським, була любов до життя в усіх його проявах. Однак якщо на картинах голландських майстрів превалювали побутові сцени, портрети бюргерів і міщан, то фламандські художники мали малювати те, що влаштовувало католицьку церкву і дворян.

У творчості Рубенса ці особливості проявилися найбільш яскраво. Як придворний художник іспанського намісника у Фландрії, він постійно був перевантажений замовленнями від дворян, церкви, але знаходив час виконувати дипломатичні доручення. Майстер написав сотні картин, уславлюючи в яскравих барвах силу, мужність, красу людських почуттів і вчинків.

8 клас 

03.11.2021

Всесвітня історія 

Тема:Гуманізм.Високе Відродження.

Особливості культури Відродження. Близько середини XIV ст. в Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали французи. Саме італійські майстри відродили мистецтво Стародавніх Греції та Риму, звідки й походить назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Видатним майстрам Ренесансу були живописці, архітектори, філософи з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала підґрунтя європейської культури раннього Нового часу.

Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи титанів Відродження, що закладали підвалини нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Відродження поширилося в країнах Північної Європи. Тут на становлення нової культури вирішальний вплив мала не антична спадщина, а християнство.

Доба Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді людей, їх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більше духовно розкріпаченою і впевненою в собі, ніж раніше. Нові ідеї торували собі шлях у боротьбі з офіційним релігійним вченням, готуючи переворот у світогляді людей, що відбувся в роки Реформації.

Запишіть визначення в зошити

06.10.2021

8клас

Тема:Матеріальний світ і суспільство

У європейських містах на початку XVI ст. найбільшими багатствами володіло купецтво. Європейське купецтво накопичило величезні капітали. Капітал — термін, яким у період становлення капіталізму стали називати гроші, які підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку. Спочатку купецтво вкладало свої кошти в різні банківські операції. 

Д/з опрацювати ст.23-29,дати відповіді на запитання .

8 клас

Історія України

Тема Внесок України у формування європейської цивілізації

У 8 класі в курсі історії України ви вивчали події, що відбувалися на українських землях у XVI—XVIII ст. Цей період української історії традиційно називають козацькою добою. Таке трактування періоду значно звужує його розуміння, обмежуючи добу лише подіями, пов’язаними з козацтвом. Видатний український історик І. Лисяк-Рудницький запропонував вивчення цієї доби узгодити з європейською історією. Згідно із загальноєвропейською періодизацією історії період XVI—XVIII ст. зазвичай називають раннім Новим часом, або ранньомодерною добою. Європейські історики, досліджуючи цей період, головну увагу зосереджують на індустріальному розвитку, становленні ринкових відносин (системи капіталізму), появі нових суспільних груп і класів, поширенні політичних прав, утвердженні демократії, зародженні нових явищ у мистецтві тощо.

Підбиваючи підсумки курсу, чи можемо ми назвати період XVI—XVIII ст. ранньомодерною добою української історії? Безперечно, так. Саме в цей період одночасно з європейськими народами, спочатку в середовищі привілейованих верств суспільства, сформувалося усвідомлення належності до народу, який має спільну мову та історичне минуле. Наприкінці XVIII ст. це розуміння сприяло початку українського національного відродження. Церковні рухи та козацькі війни кінця XVI — XVII ст. є українською аналогією загальноєвропейського процесу виникнення нової форми колективної ідентичності — національної свідомості. Головним проявом цього процесу стала Національно-визвольна війна в Україні під проводом Б. Хмельницького та виникнення Української козацької держави — Війська Запорозького (1649—1764 рр.). Саме це стало важливим аргументом українського національного відродження XIX ст.

Також у ранній Новий час українські землі стали частиною економічного простору, що формувався в Європі на основі капіталістичних ринкових відносин. Українські землі перетворилися на головного постачальника продовольчих ресурсів і сировини на європейські ринки. Поява фільваркових господарств і поширення кріпацтва — прояви цього процесу. Водночас на українських землях набули розвитку форми господарювання, які тотожні фермерському господарству. Саме завдяки їм українські селяни й козаки здійснювали активне господарське освоєння земель Дикого Поля (Запорожжя, Слобідська Україна), згодом й інших земель.

Україна не залишилася осторонь поширення ідей прав людини та демократичного устрою державних інститутів. Демократичний устрій Запорозької Січі, виборність козацької старшини, запозичення елементів шляхетської демократії й особливо Конституція Пилипа Орлика є вагомими прикладами цього. Українська Конституція на десятки років випередила Конституцію США та французьку «Декларацію прав людини і громадянина», маючи спільні з ними ідеї.

Як частина християнської цивілізації, українські землі не оминули й процеси Реформації та Контрреформації. Під впливом цих ідей завдяки церковним православним братствам і реформаторській діяльності митрополита П. Могили було започатковано зміни церковного життя, які впорядкували Українську православну церкву та зробили її ближчою до народу. У цей період також виникла ще одна українська церква — греко-католицька. Хоча спочатку вона сприймалася більшістю віруючих як зрадниця батьківської віри, але згодом їй випала доля стати духовним центром у боротьбі українців за своє визволення.

Одним із найбільших здобутків українців цієї доби було створення оригінального мистецького стилю — козацького бароко. Він мав яскравий прояв в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі. Його розквіт припадає на період гетьманства І. Мазепи та його наступників.

Таким чином, у XVI—XVIII ст. українські землі активно охопили процеси модернізації, які стали підвалинами формування сучасної української нації.

13.05.21

8 клас

Історія України

Тема Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України XVI-XVIIIcт.

1. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=NkkR3cbRkOA
2. Поняття й терміни

• Братства — громадські релігійні та культурно-просвітницькі організації міщанства, що створювалися на зразок ремісничих цехів при церковних парафіях (приходах) в Україні в XV—XVII ст.

• Великий Луг — заплава Дніпра, що простягається з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км при ширині від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

• Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси.

• Гравюра — вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком із малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.

• Греко-католицька церква — назва церкви, яка виникла внаслідок проголошеного в 1596 р. на церковному соборі в Бересті об’єднання католицької та православної церков.

• Дике Поле — необжиті осілим населенням степи між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра.

• Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

• Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого 1534 р. для протидії поширенню протестантизму та зміцненню католицької церкви. Від середини XVI ст. єзуїти поширюють свою діяльність на українські землі.

• Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

• Запорозька Січ — організація українського козацтва, що сформувалася в першій половині XVI ст. за Дніпровськими порогами.

• Ієрархія — поділ на вищі та нижчі посади й відповідний порядок підлеглості нижчих за посадою осіб вищим.

• Інтермедія — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами шкільної драми.

• Католицизм — один із головних, поряд із православ’ям і протестантизмом, напрямків у християнстві.

• Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

• Кіш — назва Запорозької Січі з її державно-політичним устроєм, а також запорозького військового товариства; польовий табір козаків під час походів та на самій Січі. У коші на Січі козацтво розподілялося на 38 куренів.

• Козацтво — від XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні та сусідніх державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Спершу слово «козак» уживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.

• Козацька рада — загальні збори всіх козаків Війська Запорозького, що виконували роль законодавчо-розпорядчого органу. Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину.

• Козацькі клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути Війська Запорозького. До клейнодів українського козацтва в XVI—XVIII ст. належали прапор (корогва), печатка, булава, бунчук, литаври тощо.

• Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі середини XVI — середини XVII ст., організований католицькою церквою з метою протидії поширенню протестантизму та сприяння оновленню католицизму.

• Курінь — у XVI—XVIII ст. військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з декількох сотень козаків.

• Низове козацтво — частина українського козацтва, що не була включена до складу реєстру й перебувала на Дніпровському Низі.

• Полемічна література — літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI—XVII ст. Автори творів полемічної літератури у формі дискусії заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.

• Православ’я — один із головних напрямків християнства, що остаточно оформився після розколу християнської церкви в 1054 р.

• Реєстрові козаки — частина українського козацтва, узятого на військову службу польсько-литовською владою в другій половині XVI—XVII ст. і внесена до спеціального списку — реєстру.

• Реформація — церковно-релігійні та соціально-політичні рухи, що виникли на початку XVI ст. в Німеччині та існували кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися в Україну), спрямовані проти католицької церкви. Набула рис боротьби за духовне оновлення суспільства, привела до переосмислення деяких догматів християнства, та викликала розкол католицької церкви й виникнення протестантських церков, які не визнавали зверхність Папи Римського.

• Ставропігія — право, що надавалося братствам константинопольським патріархам. За ним вони могли контролювати місцеве церковне життя, духовенство та єпископат і підкорятися лише патріархові.

• Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові та який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

• Шкільна драма — драматичні вистави релігійного змісту, побудовані у формі діалогу без авторської мови, що виконувалися учнями слов’яно-греко-латинських шкіл.

• Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчаків із підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

• Ясир — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на польські, українські й російські землі.

гра на терміни за посиланням https://quizlet.com/_8dt7g8?x=1qqt&i=2uuae7

гра за датами та подіями https://quizlet.com/_8dt89h?x=1qqt&i=2uuae7

Українські землі в першій половині XVII ст.

Поняття й терміни

• «Доба героїчних походів» — період першої третини XVII ст., який відзначився звитяжними походами козацтва проти Османської імперії.

• «Золотий спокій» — період від 1638 до 1648 р., названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.

• Києво-Могилянський колегіум — один із перших вищих навчальних закладів у православній частині Східної Європи. Започаткований митрополитом П. Могилою. Виник шляхом об’єднання Лаврської (1631 р.) і Київської братських шкіл (1615 р.). На початку XVIII ст. набув статусу академії.

• Покозачення — самовільний, добровільний перехід селян, міщан у козацький стан. У першій половині XVII ст. форма соціального протесту проти закріпачення та утисків шляхти.

• Хотинська війна (1620—1621 рр.) — складова війни, розпочатої Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських земель (1614—1621 рр.). Вирішальна битва відбулась під Хотином і завершилась поразкою Османської імперії.

гра за термінами та датами за посиланням https://quizlet.com/_8dtbi7?x=1qqt&i=2uuae7

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Поняття й терміни

• «Березневі статті» — комплекс документів, укладених у березні 1654 р. в Москві, що регламентували політичне й правове становище Гетьманщини після Переяславської ради та прийняття нею протекції Московського царства.

• Військо Запорозьке — у роки Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. офіційна назва Української козацької держави, створеної на теренах, звільнених від польсько-шляхетського панування. Оскільки головою держави був гетьман, неофіційно її також називали Гетьманщиною.

• Козацька старшина — військовий та адміністративно-політичний керівний склад Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

• Конфедерація — союз окремих суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами, створений із певною метою, переважно зовнішньополітичною й воєнною.

• Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за звільнення від іноземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

• Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. — війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування, складова частина Української національної революції 1648—1676 рр. Її основним результатом стало утворення Української козацької держави — Гетьманщини (1648—1782 рр.).

• Полки — військові й адміністративно-територіальні одиниці в Лівобережній та Слобідській Україні XVII—XVIII ст.

• Сотні — військові й адміністративно-територіальні одиниці в Лівобережній та Слобідській Україні XVII—XVIII ст. Складова частина полків.

гра за термінами, поняття, датами та подіями за посиланням https://quizlet.com/_8dtcf9?x=1qqt&i=2uuae7

Українські землі наприкінці 50-х — у 80-ті рр. XVII ст.

Поняття й терміни

• Бєлгородська лінія («Засічна смуга») — одна з ланок у системі оборонних укріплень на південному кордоні Московської держави з метою захисту від нападів татар у XVI—XVII ст. Її наявність сприяла заселенню й освоєнню південних чорноземних районів. Службу на Бєлгородській лінії несли українські слобідські козаки та московські стрільці. Проходила через міста-фортеці Охтирка — Бєлгород — Короча — Новий Оскіл, Острогозьк — Воронеж — Усмань — Тамбов — Валуйки.

• Городове козацтво — офіційна назва козацького стану, яка вживалася в Україні від середини XVII до 80-х рр. XVIII ст.

• Колонізація — заселення та господарське освоєння вільних територій або захоплення певної країни й насильницьке перетворення її на колонію.

• Лівобережна Гетьманщина — східна частина Гетьманщини, розташована на лівому березі Дніпра (разом із Києвом). Назва з’явилася після укладення Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського договору та поділу Української козацької держави.

• Правобережна Гетьманщина — західна частина Гетьманщини на правому березі Дніпра. Назва з’явилася після поділу Української козацької держави Московською державою і Річчю Посполитою за умовами укладеного ними Андрусівського договору 1667 р.

• Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої, коли основні питання її суспільно-політичного життя розв’язує на свій розсуд протектор.

• Руїна — термін, який був запроваджений істориком Миколою Костомаровим для характеристики періоду в історії Української козацької держави другої половини XVII ст. Існують два підходи до розуміння Руїни. За першим підходом, вона охоплювала 1657—1687 рр., поширювалася на терени Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом був розпад Гетьманщини, за другим — 1663—1687 рр., поширювалася лише на Правобережжя, а її змістом було жахливе знелюднення і спустошення цих земель.

• Слобідська Україна — регіон, що утворився в XVII—XVIII ст. у прикордонні Московської держави, Речі Посполитої та Кримського ханства на теренах Дикого поля. Назва виникла від найбільш поширених населених пунктів — «слобод», населення яких мало відносно «вільне» становище.

• Старшинське землеволодіння — землі Правобережної, Лівобережної та Слобідської України, що перебували в спадковому володінні козацької старшини.

• Чорна рада — назва, яка використовувалася в другій половині XVII ст. в Україні стосовно загальних козацьких рад.

гра за термінами, поняттями, датами та подіями https://quizlet.com/_8dtday?x=1qqt&i=2uuae7

Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

Поняття й терміни

• Малоросійська колегія — орган державного управління Російської імперії, заснований для керівництва Гетьманщиною за указом Петра І від 2 квітня 1722 р.

• Малоросія — назва, яка стала вживатися в Російській державі від кінця XVIII ст. стосовно Лівобережної України (Гетьманщини). Походить від назви «Мала Русь», яка від початку XIV ст. стала використовуватися в константинопольському патріархаті щодо Галицько-Волинського князівства з огляду на його церковно-адміністративну належність.

• Перша Малоросійська колегія існувала в 1722—1727 рр., Друга Малоросійська колегія — у 1764—1781 рр.

• Наказний гетьман — особа, яка тимчасово виконувала обов’язки гетьмана.

• Правління гетьманського уряду — орган, створений російським урядом для управління Гетьманщиною після смерті Д. Апостола. Існував до 1750 р.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

Поняття й терміни

• Вольності Війська Запорозького — назва території останньої Запорозької Січі (Нової, або Підпільненської), що охоплювала землі степової України на південь від річок Тясмин та Оріль. Нині — цілком або частково охоплює Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Луганську й Донецьку області.

• Гайдамаки — учасники національно-визвольної боротьби українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII ст.

• Задунайська Січ — організація колишніх запорозьких козаків, що існувала в 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі річки Дунай.

• Коліївщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережжі в 1768 р., спрямоване проти соціального, національного та релігійного гноблення українців шляхетською Польщею.

• Опришки — учасники народно-визвольної боротьби проти соціального гноблення, панування польської, угорської та австрійської шляхти в XVI — першій половині XIX ст. в Галичині, на Буковині й Закарпатті.

• Паланка — адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького.

3. Домашнє завдання Написати конспект.

12.05.2021

8 клас

Всесвітня історія

Тема Китай та Японія в XVI – XVIII ст

1.Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=9Kj_ga3noK4

2. Написати  конспект з картинок

https://naurok.com.ua/kitay-ta-yaponiya-v-xvi-xviii-st-180195.html 

3 Домашнє завдання написати конспект з презентації та вивчити схеми.

07.05. 21

8 клас

Історія України

Тема Узагальнення вивченого матеріалу.

1. Хто такий П.Полуботок?
2. Чим характерне правління гетьмана І. Скоропадського?
3. Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?
4. Як розвивалося книгодрукування?

05.05.2021

8 клас

Всесвітня історія

Контрольна робота

1. Дайте визначення « Освічений абсолютизм»
2. Дайте пояснення та характеристику промисловій революції в епоху Просвітництва
3. Міжнародні відносини XVIII ст
4. Утворення США

30.04.2021

8 клас

Історія України

Практична робота Уявна подорож до історико-культурних пам’яток України

1. Вивчити інформацію за посиланням http://svatovo.lg.ua/history/narisy.html
2. Дати відповіді на питання

Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою регіону в період від  кінця 50-х рр. XVII- до початку XVIII ст.

Що ви знаєте про господарське життя краю в ті часи?

Який був стан торгівлі й ремесел?

Назвіть діячів української культури й духовного життя цього періоду, які походили з вашого краю або проживали в ньому.

29.04.21

8 клас

Історія України

Тема Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика

1. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=5md3G1EeHzQ
2. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Стан освіти в українських землях у складі Речі посполитої та Російської імперії

Учитель. Початкова освіта в Україні наприкінці XVII — на початку ХVIII ст. була доступною для більшості українського населення, оскільки майже кожне село мало свою школу. Існували ці школи при церквах і навчання в них проводили дяки. При монастирях також діяли школи, у яких навчали ченці. Навчалися в цих школах діти старшини, козаків, духовенства і селян.

Відомо, що 1740-1748 рр. сім полків (Ніжинський, Люблінський, Чернігівський, Полтавський, Переяславський, Прилуцький та Миргородський) мали 866 шкіл на 1 099 поселень — тобто одна школа на 1 000 осіб.

1768 року на території Чернігівського, Городянського та Сосницького повітів діяли 134 школи, на кожну з яких припадало 764 осіб. Для прикладу, 1875 року на цій території залишилось лише 52 школи, на кожну з яких припадало 6 750 осіб.

Про що свідчать ці факти?

Учитель. Населення в українських землях усвідомлювало необхідність надання освіти своїм дітям, тому воно власним коштом засновувало й утримувало школи, сільська громада сама запрошувала вчителя й платила йому гроші. На селі, дітей, розкиданих по хуторах, навчали так звані «мандрівні дяки».

У містах були організовані братські школи.

Значна гіршою була ситуація в українських землях під польською владою. Причина цього — ополячення переважної більшості української шляхти, що призводило до занепаду і зникнення братських шкіл. Так у семінарії м. Вільно було лише 20 місць для українців, причому 16 з них — для світських людей. В Умані 1765 року засновано монастир, при якому навчалися до 400 учнів. Цей монастир було зруйновано під час Коліївщини. На місці братських шкіл з’являються уніатські школи, що були в руках ордену Василіан, за характером зовсім інші, порівняно з братськими школами. Визначну роль у розвитку освіти на землях Галичини відіграв Львівський університет, заснований 1661 року з метою посилення полонізації православного населення.

У 60-80-ті роки відбувається поступовий занепад початкових шкіл, зумовлений втратою української автономії та поширенням феодально-кріпосницьких відносин Російської імперії на українські землі.

Покріпачене українське селянство уже було не в змозі утримувати школи. На початку XVIII ст. занепадають братства, внаслідок чого було ліквідовано братські школи. Після скасування полкового устрою було закрито й полкові школи. Після проведення адміністративної реформи в повітових містах процес створення повітових шкіл відбувався дуже повільно. Так, у Києві на початку ХІХ ст. було лише чотири парафіяльних та одна повітова школа. У Галичині та

Буковині початкові школи існували у вигляді так званих «дяківок». 1777 року австрійський уряд здійснив шкільну реформу, запровадивши «тривіальні» школи з німецькою мовою навчання для сіл і малих міст, та головні — для великих міст і по монастирях. 1792 року українські школи було закрито.

3 Опрацюйте надані матеріали і дайте відповідь на запитання.

1-ша група. Києво-Могилянська академія

Видатну роль у розвитку освіти і культури відіграла Київська, або Києво-Могилянська колегія, яка тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом у Східній Європі.

За змістом навчання і рівнем викладання в подальший період свого існування вона цілком відповідала вимогам європейської вищої освіти. Тут викладали «сім вільних мистецтв». Значну увагу приділяли вивченню слов’яно-руської, грецької, латинської, польської, німецької (з 1738 р.), французької (з 1753 р.), староєврейської (з 1755 р.). Студенти здобували ґрунтовну підготовку з класичної грецької, римської й середньовічної літератури, історії, географії, математики, медицини, філософії. Повний курс навчання тривав дванадцять років. Навчання здійснювали за системою класів, їх було вісім — нижчі, середні і вищі. Проте Київська академія дещо відрізнялася від європейських університетів — тут не було факультетів, учням не надавали вчених ступенів, не завжди викладали богословські науки. В академії культивували схоластичні методи навчання, що полягали в раціоналістичному обґрунтуванні віровчення за допомогою точних та природних наук.

Справжнього розквіту досягла Київська колегія наприкінці XVII — на початку XVIII ст., коли їй було надано на зразок вищих навчальних закладів Європи право самоврядування, а 1701 р. — статус академії, за яким офіційно дозволяли викладати курс богослов’я.

Професорсько-викладацький склад Києво-Могилянської академії зазвичай мав європейську освіту. Більшість з них закінчила провідні європейські навчальні заклади. Академія дала світові таких визначних діячів науки і культури, як Феофан Прокопович, Єлисей Плетенецький, Григорій Сковорода, Михайло Ломоносов, Григорій Полетика, Стефан Яворський, Павло Завадовський, Олексій Безбородько та багато інших, які гідно продовжували свою справу на науково-освітній, державній, або церковній службі. Першими викладачами в Московському та Санкт-Петербурзькому університетах були її випускники, а Феофан Прокопович став одним із засновників

Всеросійської Академії наук. Тривалий час до складу вищої ієрархії Православної церкви в Росії входили лише випускники Київської академії.

Проте схоластична програма та богословський характер навчання Київської академій дедалі менше починає відповідати вимогам суспільства і задовольняти потреби молоді. Щоразу більше молодих людей обирають для навчання інші новостворені світські навчальні заклади. Так, з 1754 до 1768 р. тільки до Медико-Хірургічної академії перейшло на навчання 300 студентів. Тому 1817 р. Києво-Могилянська академія була перетворена на Київську духовну академію.

Київська академія зробила значний вплив на організацію, утримання і методи навчання в багатьох навчальних закладах, зокрема в Чернігівському (заснований 1700 р.), Харківському (1721) і Переяславському (1738) колегіумах, що були створені за зразком Києво- Могилянської.

Завдання

Визначте внесок Києво-Могилянської академії в освіту та науку українського народу.

2-га група. Г. С. Сковорода

Історична довідка

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у сільській школі, навчався в дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. Із 1738 року — почав навчання у Києво-Могилянській академії. Із 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, писав музику на власні вірші. 1750 року у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн. 1753 року — повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум через доноси на нього. 1754-1759 рр. — жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Протягом 1769-1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ» та низку поетичних творів, які 1785 року об’єднав у збірці «Сад божественних пісень». Із 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки. У 71 рік поет пішки пройшов триста верств аж до Орловщини, де жив його учень і приятель Михайло Ковалинський, щоб передати йому рукописи своїх творів. А повернувшись, зупинився в селі Іванівці, був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги почав копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» — запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо настав мій час». Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.

Г. Сковорода. Вірш <De libertate» («Про свободу»)

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольности отче, Богдане — герою!

Запитання

1. Що є свобода для автора?

2. А що є свобода у вашому розумінні?

3. Якого історичного діяча згадує Г. Сковорода у вірші? Чому?

4. Кажуть, Г. Сковорода написав таку епітафію: «Світ ловив мене, та не спіймав». Спробуйте її пояснити.

5. У чому полягало значення творчості Г. С. Сковороди для української культури?

3-тя група. Архітектура та образотворче мистецтво У XVIII ст. значний крок уперед зробила в Україні архітектура. Було збудовано переважно з цегли й каменю чимало різноманітних споруд, серед яких, поряд з культовими, ставало дедалі більше цивільних будівель — адміністративних, господарських, житлових та ін.

Значну кількість чудових будівель було зведено наприкінці XVII — на початку XVIII ст. у Києві та інших містах турботами й коштом гетьмана І. Мазепи. У Києві це Миколаївська церква на Печерську, Троїцька і головна церква Лаври, Братська церква на Подолі, будинок Києво-Могилянської академії та ін.

У першій половині XVIII ст., переважно у стилі бароко, були споруджені визначні будови й архітектурні ансамблі. 1731-1745 рр. під керівництвом архітектора Йоганна Готфріда Шеделя збудовано 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської лаври. 1747-1753 рр. за проектом архітектора В. Растреллі під керівництвом архітектора

І. Мічуріна на Київських горах була збудована Андріївська церква, а 1752-1755 рр. — царський палац.

Із 60-70-х років XVIII ст. на зміну стилю бароко в архітектурі приходить так званий російський класицизм (російський ампір). Для класицизму були характерними строгість і чіткість архітектурних форм, відмова від пишного оздоблення, симетрично осьова композиція будівель, світлі фарби.

Велике значення для розвитку архітектури в Україні мала діяльність видатних російських архітекторів, що працювали в Україні, — В. Растреллі, А. Квасова, П. Неєлова та ряду ін. Найбільш видатними українськими архітекторами XVIII ст., які працювали в тісній співдружності з російськими архітекторами, були С. Ковнір (1695-1786) та І. Григорович-Барський (1713-1785).

Кріпак Києво-Печерської лаври, С. Ковнір, навчився будівельної справи і створив оригінальні архітектурні споруди, які відрізняються мальовничістю і багатством ліпного оздоблення стін і фронтонів. Це так званий Ковнірівський корпус і дзвіниці на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі, Кловський палац, над яким Ковнір працював разом з П. Неєловим, і дзвіниця Києво-Братського монастиря, дзвіниця і церква у Василькові.

Вихованець Київської академії, талановитий учень Растреллі,

І. Григорович-Барський, став автором багатьох архітектурних будов: церков Покровської і Миколи Набережного на Подолі в Києві, церкви-дзвіниці і стіни Кирилівського монастиря, магістрату і собору в Козельці та ін.

У XVIII ст. розвивалася й дерев’яна архітектура. Найбільш видатною пам’яткою дерев’яної архітектури є Троїцький собор у Новомосковську, споруджений народним майстром Якимом Погребняком 1773-1778 рр. Маючи 65 м заввишки, цей собор був найвищою дерев’яною будівлею XVIII ст. в Україні.

Продовжував розвиватись в Україні живопис. У ньому дедалі сильнішими ставали елементи реалізму. Найбільш видатними майстрами живопису тоді були Д. Левицький (1735-1773), В. Боровиковський (1757-1825) і А. Лосенко (1737-1773). Вони спочатку

навчалися в Україні, потім у Петербурзькій академії мистецтв, стали її академіками, працювали там. Особливо великі їхні заслуги в розвитку портретного живопису.

Таким чином, в Україні в XVI-XVII ст. достатньо розвивалося образотворче мистецтво та архітектура. Вони мали свої особливості, пов’язані з особливими історичними умовами, з розвитком західноєвропейської та російської культур. Проте українське мистецтво та архітектура не втратили своєрідної та самобутньої народної основи.

Завдання

На основі опрацьованого матеріалу та ілюстрацій підручника визначте основні ознаки архітектури та образотворчого мистецтва України у XVIII ст.

4. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Отже, українська культура XVIII ст. бурхливо розвивалася, на культурній арені з’являється постать світового значення — Г. С. Сковорода. Разом з тим, у цей період українська культура почала швидко втрачати свій самобутній характер, її видатних представників було інтегровано до російської культури, а сама вона почала набувати ознак провінційної.

5.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

28.04.21

8 клас

Всесвітня історія

Практична робота Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVІІІ ст

Хід роботи

Завдання до пункту 1. Прочитайте текст та дайте відповідь на питання

«Англійські селяни протягом XVIII ст. або багатали та перетворювались на фермерів, або розорювались та йшли в наймані робітники до такого ж самого фермера чи лендлорда. Таким чином, на кінець XVIII ст. англійське село перетворилося на фермерське. Це суттєво змінило його зовнішній вигляд. Заможні англійські селяни зносять свої невеличкі халупи та зводять просторі кам’яні будинки на 2-3 поверхи. Їх великі вікна сяють склом, в камінах горить кам’яне вугілля, кімнати заставлені шафами з одягом та олов’яним посудом. Подібно міським буржуа, ввечері вони одягаються в дорогі костюми, віддають своїх дітей навчатися в хороші школи, і навіть їх наймані робітники можуть дозволити собі жити в невеликих будиночках та пити вранці дорогий в ті часи заморський чай.» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV—XVIII век. (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2012. — С. 229).

1. Як змінилося життя селян у XVIII ст. порівняно з XVI-XVII ст.?

Завдання до пункту 2. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання

Із памфлету «Короткий нарис про службу у господарів бавовняних фабрик та про їх робітників». Манчестер, 1784 рік:

«Завдяки специфічному характеру промисловості, в повітрі постійно кружляє бавовняна пилюка, яка в поєднанні з маслом та нагріваючись від тертя дає особливо неприємний запах. Фабрики працюють вдень та вночі. Для цього використовується велика кількість свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції. В наслідок цього, при недостачі повітря на фабриці постійно відчуваються випари від багатьох людських тіл…» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. 7кл. — М.: Баласс, 2012. — С. 237).

1. Перерахуйте ті умови праці, які могли викликати законне невдоволення робітників.

Із автобіографії підприємця Роберта Оуєна про розвиток бавовняної промисловості:

«Я помітив, скільки уваги приділяється на цих фабриках неживим машинам та яка неувага та зневага царює по відношенню до працюючих людей (живих машин!)…» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. 7 кл. — М.: Баласс, 2012. — С. 237).

2. Як змінювалися прибутки підприємців, що вклали гроші в бавовняну промисловість? Чи відбувалися зміни в положенні робітників?
3. Чому розвиток промисловості приносив вигоду підприємцям, але не покращував становище робітників?

1. Особливості побуту жителів Європи у XVIII ст.

Завдання 3. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання

Завдання до пункту 3. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання

«В повсякденному житті міст Європи XVIII ст. також відбулися помітні зміни. … Ще на початку сторіччя в домашній вжиток ввійшли горщики з чавуну, праски, пристосування для печей та камінів. Незамінним інструментом будь-якого лікаря став термометр для виміру температури тіла. Для ведення записів люди почали використовувати олівці з графіту. Для виправлення помилок користувалися гумовою стирачкою.» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. 7 кл. — М.: Баласс, 2012. — С. 210).

«Більш зручним стало житло. Звичною деталлю інтер’єру стали дзеркала. Мабуть, найбільш відомою стала дзеркальна зала Версальського палацу. У моду увійшла китайська порцеляна — посуд, статуетки, вази. Проте вона була занадто дорогою, і європейські майстри намагалися відкрити таємницю її виробництва. У результаті їхніх пошуків з’явився фаянс — легка біла кераміка. Проте вона поступалася  порцеляні. Згодом німецький алхімік Й. Ф. Беттгер відкрив таємницю порцеляни, і в 1710р. в місті Майсені відкрилася мануфактура з виробництва порцелянових виробів.

У ХVII — XVIIІ ст. з’явилися деякі звичні тепер речі: настінні годинники з маятником (винахід голландського вченого Х. Гюйгенса) і кишенькові годинники. Англійці стали користуватися парасольками проти дощу.

Невід’ємною складовою гардероба європейців стали спідня білизна, нічні сорочки, кишенькові хустинки (перші були круглої форми). (Гісем О. В., Мартинюк 0.0. Всесвітня історія: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів .— Х.: Вид-во «Ранок», 2016. — С. 186).

 «Значно ширше, ніж раніше, почала змінюватися мода. У Парижі другої половини XVIII ст. існувало 1200 перукарських салонів для жінок. Зачіска дами того часу вимагала великої майстерності та терпіння, зробити її самостійно було просто неможливо. Незамінним атрибутом дами на світському прийомі була маленька сумочка, тому що сукні тепер робили з більш легких тканин, і в їхніх кишенях стало важко носити різні необхідні дрібниці. Найбільш заможні люди могли дозволити собі влаштувати в своєму домі салон – парадно обставлені кімнати для прийому гостей, де вони вели тривалі розмови та суперечки про мистецтво та літературу. Салони користувалися успіхом, їх утримання вважалося модним та престижним.» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. 7 кл. — М.: Баласс, 2012. — С. 210).

1. Перерахуйте предмети нашого сучасного вжитку, що з’явилися в період ХVII — XVIIІ ст.
2. Які позитивні зміни відбулися в побуті людини нового часу Доби Просвітництва.

2. Демографія та гігієна у XVIII ст.

«Позбав нас, Господи, від чуми, голоду та війни» - цими словами починалася молитва французьких селян в ХVII ст.

Постійні війни породжували у населення почуття невпевненості та страху. Війни загрожували розоренням, грабунком, насильством та вбивствами…

Другою причиною невпевненості та страху людей був голод чи його загроза. В Німеччині, наприклад, між 1667 та 1807 рр. в середньому кожен четвертий рік був неврожайним.

І наостанок, страх викликали епідемії, перш за все чуми та віспи. Чума, що була бичом в епоху середньовіччя, не полишала людей і на початку Нового часу. З ХVIIІ ст. наступає певне полегшення, проте все ж ще в 1720 році в Тулоні та Марселі трапилася страшна епідемія чуми. За словами історика, в результаті загинула половина марсельських мешканців. Вулиці були заповнені трупами, які нікому було прибрати.

Не вміли в ті часи лікувати й такі хвороби, як віспа та висипний тиф. В ХVIIІ ст. віспа вражала 95 людей зі 100, а помирав кожен сьомий хворий. Висипний тиф (його називали «червоною лихоманкою» буквально косив людей.

Почуття страху та невпевненості підтримувалося низкою цих лих. Не встигне населення оговтатися від епідемії, як починалася холодна зима, потім слідував неврожай, і так до безкінечності.»

(Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. ИсторияНового времени. — М.: Просвещение., 2012. — С. 53)

1. Поясніть, чому молитва селянина починалася словами: «Позбав нас, Господи, від чуми, голоду та війни».
2. Чому хвороби у Новий час були справжнім лихом?

«В таких умовах європейське населення зростало повільно, а то й не зростало зовсім. Особливо велика смертність була серед новонароджених. Середня тривалість життя складала 30 років. Лише в ХVIIІ ст. починається поступовий приріст населення (від 100 млн чоловік в 1650 р. до 187 млн чоловік до 1800 р.). Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. ИсторияНового времени. — М.: Просвещение., 2012. — С. 54-55)

3. Порівняйте середню тривалість життя в Новий час і наші дні.
4. Якими причинами ви можете пояснити повільне зростання чисельності населення в Європі того часу?

Розмах епідемій можна пояснити перш за все низьким рівнем особистої гігієни та майже повною відсутністю медичної допомоги.

Спідня білизна ввійшла до повсякденного вжитку лише в ХVIIІ ст.. Ще складнішим була ситуація з миттям. В ХVI - ХVIIІ ст. лазні майже зникли або збереглися як місця для лікування. Пояснити це просто: зі зростанням епідемій вони перетворювалися на розсадник зарази і їх почали боятися. В Лондоні, наприклад, в 1800 р. не було жодної лазні. Щоправда, в заможних домах були «мильні», розташовані в напівпідвальних приміщеннях, де стояли дерев’яні діжки і можна було вимитися гарячою водою. Ванні кімнати в ті часи були великою рідкістю навіть в багатих домівках.

Розповсюдженню епідемії сприяла також відсутність каналізації. Це було особливим лихом європейських міст. Проблемою очищення Парижу займалась навіть Французька академія наук.»(Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. ИсторияНового времени. — М.: Просвещение., 2012. — С. 55)

5. Як ви вважаєте, чи варто було городянам уникали відвідування лазні?

3. Харчування у XVIII ст.

«В ті часи харчування європейців залежало від пори року та клімату. Але головне – від майнового стану. Не дарма говорили: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі хто ти є!»

В ХVI - ХVIIІ ст. основу харчування становила рослинна їжа, та й то через неврожаї її було недостатньо.

Пшениця, рис, кукурудза (що з’явилися після відкриття Нового Світу) були малодоступними, білий хліб до ХVIIІ ст. являвся рідкістю я вважався предметом розкоші. Європейці харчувалися грубими юшками та кашами, в селі їли переважно овес, просо, ячмінь.»

«До картоплі, завезеної з Нового Світу, тривалий час відносилися з недовірою. Остаточно картопля ввійшла до раціону харчування на межі ХVIIІ – ХІХ ст., але в Європі вона вважалася їжею бідняків.

М’ясо населення європейських країн їло не часто, зазвичай раз на тиждень, та й то солонину.

Дуже важливим доповненням до такої скудної їжі була риба. В прибережних містах та селах вона допомагала вижити, виростити дітей. Споживання риби наказувалось і релігією, так як в християнському календарі нараховується більше 150 днів посту.

В домівках заможних людей в ті часи їжа була різноманітною та багатою.

В ХVIIІ ст. в Європі ввійшли в споживання нові напої – чай, кава, шоколад. Сучасник писав в 1782 р.: «Немає жодного буржуазного дому, де б вам не запропонували кави. Немає жодної продавщиці, кухарки, покоївки, яка б не пила за сніданком каву з молоком.» В ХVI - ХVII ст. Зростає споживання цукру.

З ХVІ ст. існували кулінарні книги. В їжу додавали багато прянощів. Розвинуто було домашнє консервування фруктів та овочів.

В домах заможних городян були комори та льохи для зберігання припасів. Сім’ї вели спеціальні книги, де планували всі необхідні закупки продуктів та інших предметів першої необхідності. Ведення домашнього господарства вважалося складною справою, кожен член сім’ї мав свої обов’язки. (Юдовская Я. А., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. ИсторияНового времени. — М.: Просвещение., 2012. — С. 55-56)

1. Які продукти з'явилися на столі європейців в період Нового часу?
2. Як ви розумієте вислів: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі хто ти є!»?
3. Яку роль відігравала кава у житті міщан?

Висновки.

В декількох реченнях розкажіть яким ви уявляєте життя тогочасних людей? Що вони їли, на що хворіли, чого боялися і про що просили у Бога?

Домашнє завдання

Дати відповіді на питання, які виділені червоним кольором.

23.04.2021

8 клас

Історія України

Тема: Освіта і наука. Києво – Могилянська академія.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

4 А. царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783)

1 Б. остаточна ліквідація гетьманства (1764)

3 В. остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі (1775)

2 Г. Коліївщина (1768)

2. Робота з історичним джерелом.

• Установіть, якої події стосується фрагмент з історичного джерела.

«…Почали вони.. надто далеко поширювати своє зухвальство, привласнюючи й вимагаючи врешті для себе, начебто як надбання їхньої власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останній війні від Порти Оттоманської, але навіть і ті, які зайняті поселеннями в Новоросійській губернії, мотивуючи, начебто їм і ті, й інші здавна належали… Запроваджуючи власне хліборобство, ліквідували вони цим саму підвалину залежності їх від престолу нашого і задумували, створити із себе посеред вітчизни область повністю не залежну під власним своїм несамовитим управлінням…».   (Остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі)

3. Хронологічна задача.

Рік другого поділу Польщі + рік першого поділу Польщі – рік загибелі Олекси Довбуша – століття, у якому зародився рух опришків – друга цифра записаного арабськими цифрами століття, у якому на чолі загонів опришків стояли В. Баюрак та І. Бойчук – у результаті якого поділу Польщі майже вся Галичина, західна частина Волині й Поділля опинилися у складі Австрії.

Відповідь: 1793 + 1772 – 1745 – 16 – 8 – 1 = 1795

• Яка подія відбулася у 1795 році? (Третій поділ Польщі)

4.Вивчення нового матеріалу.

Наприкінці 18 ст. у Російській імперії було здійснено загальнодержавну освітню реформу. На Слобідській та Лівобережній Україні впроваджувалися нові типи шкіл. Чотирирічні головні народні училища мали навчати дворянських дітей. Їх відкривали у Києві, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Харкові та Катеринославі. У повітових міста було створено дворічні малі училища. Таким чином освіта в Україні набула станового характеру. Навчання в нових школах провадилося лише російською мовою.

Головним осередком освіти, науки та мистецтва залишалася Києво-Могилянська академія. Але у 1817 р. її було закрито. Саме Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку української науки, культури та літературного процесу у 17-18 ст.

1. Робота в парах.

• Користуючись текстом підручника та додатковою інформацією, заповніть таблицю «Розвиток природничих наук в Україні в другій половині 18 ст.»

Орієнтовний вигляд таблиці.

Питання:

• У чому прославилися українські учені в галузі медицини?
• Який із них, на вашу думку, зробив найбільший вклад у розвиток української медицини? Відповідь обґрунтуйте.

2. Пригадайте, що таке філософія?

Філософія - дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.

3. Які філософи античності та Середньовіччя вам відомі?

У другій половині 18 ст. усі відомі церковні діячі, учені та поети висловлювали філософські ідеї або у трактатах, або у творах інших жанрів. Найвидатнішим філософом України та поетом у цей період став Григорій Сковорода.

5.Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Вправа «Третій зайвий».

• У кожному рядку оберіть зайве слово. Свій вибір поясніть.

1. С. Величко, А. Ведель, П. Симоновський.
2. Г. Ливицький, Л. Тарасевич, Г. Граб’янка.
3. Г. Сковорода, Д. Самойлович, І. Полетика.

2. Оберіть твердження, що стосуються біографії Г. Сковороди.

1. походив зі славетного шляхетського роду
2. навчався в Києво-Могилянській академії
3. співав в Імператорській капелі в Санкт-Петербурзі
4. брав участь у військових походах проти Кримського ханства
5. викладав у Римській академії
6. народився в києві
7. був видатним письменником і філософом

6.Домашнє завдання.

1. Вивчити лекцію та зробити короткий запис.

21.04.21

 8 клас

Всесвітня історія

Тема Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність (1775 – 1783 рр.) Утворення США

Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=UQjqOqfDexs

Основні події:(випиши до зошита)

1775 – 1783 рр. – війна за  незалежність;

1775р. —ІІ Континентальний   конгрес

1776 р., 4 липня – проголошення  Декларації незалежності;

1776 р. – проголошення США;

1787 р., 17 вересня – прийняття  Конституції США

1774 р. – Перший континентальний конгрес.

1776 р., серпень – захоплення англійцями Нью-Йорка та Філадельфії.

1777 р. – битва поблизу Саратоги.

1781 р. – битва під Йорктауном, капітуляція англійського армії

1783 р., 3 вересня – Версальський мир.

1777 р. – «Статті Конфедерації» (перша Конституція США).

1787 р., 17 вересня – підписання Конституції США.

1791 р. – затверджено Білль про права.

1777 р., 14 червня – затверджено національний прапор США.

1782 р. – герб.

1931 р. – гімн.

Причини, які змусили європейців переселятися в Америку.

переслідування протестантів за Якова I та Карла I в Англії;

втрата земель унаслідок «огороджувань»;

висилка злочинців.

Робота з таблицею.

Користуючись текстом підручника (с. 210) заповніть таблицю «Створення американських колоній Англії»

Опрацюйте текст підручника та заповніть порівняльну таблицю «Соціально-економічний та політичний розвиток колоній».

Домашнє завдання. Опрацюйте параграф 25 підручника завдання 3,або 11 на ст.222 письмово.

16.04.21

8 клас

Історія України

Тема  Поділ Речі Посполитої: зміни у становищі Правоборожної України та західноукраїнських земель.

1. Переглянути відео на сайті https://www.youtube.com/watch?v=ky1HRTsk_Q0

2.Розглянути картинки і законспектувати.

3.Читати ⸹ 32

4.Домашнє завдання  Дати відповіді на питання в кінці параграфу.

15.04.2021

8 клас

Історія України

Тема Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Рух опришків.

 Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Які повстання українського народу ви пам'ятаєте?

Повстання селян на Поділлі, селянське повстання на чолі з Іваном Мухою та Андрієм Бурулею, Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, Гайдамацьке повстання.

Коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького?

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького розпочалася на початку січня 1648 року.

Які були причини визвольного руху?

Причини визвольного руху:

- посилення національно-релігійного гніту;

- через посилення кріпосного гніту різко погіршилося становище селян;

- права козацтва були обмежені; не тільки не реєстрові, а й реєстрові козаки не почували себе цілком вільними.

2.Вивчення нового матеріалу.

 1.Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України. Причини розгортання національно-визвольної боротьби.

Робота з термінами і поняттями

Слово «гайдамак» тюрського походження (гайде — гнати, переслідувати) і означає «волоцюга», «грабіжник». Поляки називали так селян-утікачів, що об’єднувалися у ватаги і ховались по лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки не мали у своїй діяльності чіткої мети і далекосяжних планів, вони керувалися прагненням помститися магнатам та шляхті за гноблення своїх співвітчизників, відібравши в них власність. Перші писемні згадки про дії гайдамаків датуються 1715 р.

Робота з документом Із листа шляхтича з Летичева до коронного гетьмана Юзефа Потоцького про організацію гайдамаками своїх нападів (1746 р.)

Ми маємо тут достовірні дані про ці дії гультяїв. Коли нападають на село або містечко, то насамперед забезпечують собі дзвіницю, щоб ніхто не вдарив на сполох. Пізніше кілька стає в брамі або на воротах, двох або трьох гарно кличуть до вікна, щоб їм відчинити. Коли хтось добровільно відчинить, лише заберуть те, що він має. Коли буде сперечатися або боронитися, то поб’ють, поріжуть і все заберуть. Коли нападають на полі або в лісі, то мають такий звичай. Розміщуються в якомусь ярі, де їм з близьких сіл доставляють харчі.

Один із гайдамаків сидить на дереві і дивиться на всі дороги, коли хтось переходить або переїздить, вискакують і проводять до себе до яру.

Запитання до документа

1) Яку тактику використовували гайдамаки?

2) Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?

2. Гайдамацькі повстання.

Гайдамацький рух

3. Коліївщина.

Робота з документом

Із розповіді М. Залізняка на суді

Поляків, жидів, а при них і тих, хто в конфедератів прислужував віри грецької, поколоти чимале число, а скільки, точно знати не можу, але думаю, що не менше, як всіх чоловіків, жінок, малих дітей, тисяч дві людей... і при тому пограбовано тисяч сто рублів... Між показаних побитих нами народом, губернатор із жінкою вбитий, а про інших: як про ксьонзів, попів та інших польських шляхтичів не знаю, тому що не з цих міст родом.

Запитання до документа

1) Як поводилися повстанці в Умані?

2) Які результати уманської трагедії?

3) Чи можна виправдати таку жорстокість повстанців?

Робота з документом

«Універсал» до селян Західної України (1768 р.)

Уже ваш час настає, коронні громадяни, що живете здебільшого в шляхетських, королівських та духовних маєтках, [час] визволення з неволі і звільнення від ярма і тягарів, які досі ви терпіли від своїх безпосередніх панів. Глянув Бог із високого неба на вашу недолю, вислухав ваші сльози та стогін

із цієї земної долі, послав вам захисників, які помстяться за ваші кривди. Отже, прибувайте на допомогу тим, які хочуть вас зробити вільними, зберегти і залишити ваші права і свободи. Зараз настав час жадати від ваших наставників розплати за всі ваші кривди, побої, вбивства, тортури, а також за нечуване здирство, які ви досі зазнавали від ваших панів. Посилаємо вам провідників, яким треба довіряти і за якими треба йти зі зброєю, яку хто має. Залишайте хати, дружин своїх, коханих дітей, не пошкодуєте, бо незабаром побачите, що Бог послав нам із вами, правовірним, перемогу і будете вільними панами, коли знищете це гадюче кодло, тобто ваших панів, які досі п’ють вашу кров. Ми раніше застерігали вас, але ви не вірили, тепер можете вірити, коли ваші побратими почали щасливо визволятися з неволі і від цього ярма на Україні та Поділлі.

Запитання до документа

1) До чого закликав «Універсал» населення?

2) Чим аргументували свої дії повсталі?

4. Опришківський рух. О. Довбуш.

Робота з термінами і поняттями

Слово опришок походить від латинського opressor — знищувач, порушник.

Найбільш відомим ватажком опришків був Олекса Довбуш (1700—1745). Очолюваний Олексою загін громив панські маєтки, розправлявся із сільськими багаттями. Прикметно: жорстоко розправляючись із ворогами, він водночас не переносив помсту на членів їхніх сімей, виявляв рицарську великодушність. На відміну від багатьох опришків, прагнення до здобичі все ж не відігравало визначної ролі в його вчинках. Значну частину захоплених багатств він роздавав бідним.

Опорним пунктом опришків стала гора Стіг. Звідти народні месники здійснили стрімкі рейди на Дрогобич, Солотвин, Рогатин, Надвірну та інші міста. Про виняткову хоробрість народного героя, його винахідливість складалися легенди. Йому вдавалося виходити зі скрутних становищ, коли на нього і його товаришів полювало по кілька тисяч солдатів.

Олекса Довбуш загинув у 1745 р. від кулі найманця, який спокусився обіцянками шляхти (звільнення від повинностей і володіння землею на правах власника). Незважаючи на смерть народного ватажка, рух опришків продовжувався. Загін вірного побратима О. Довбуша — Василя Баюрака кілька років громив шляхту в Галичині, Північній Буковині й Закарпатті. Після смерті В. Баюрака опришків очолив Іван Бойчук. Згодом — інший герой. І так тривало аж до середини XX ст.

Олекса Довбуш став символом волелюбності й нескореності духу українців Прикарпаття, Карпат і Закарпаття. Його ім’я назавжди лишилося в пам’яті народу, живе в піснях, переказах, оповіданнях і легендах цього регіону.

Значні виступи селян відбулися після захоплення краю Австрійською імперією. Це був протест проти запровадження нових податків і сплати оброку. Опір селян набув таких загрозливих масштабів, що місцева австрійська адміністрація змушена була направити в села й містечка військові загони, а зрештою, провести низку реформ.

5. Поділи Речі Посполитої та українські землі.

Розповідь учителя

У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток, послаблювали її перед зовнішньою агресією.

Ослабленням Польщі скористалися сусідні Росія, Пруссія та Австрія. Вони планували розділили Польщу, прагнули розширити за рахунок її території свої володіння. їх лякало також поширення ідей Просвітництва, а згодом ідей Французької революції в Польщі. Перший поділ Польщі відбувся у 1772 p., у результаті якого до Австрійських володінь Габсбурґів відійшли землі Руського (за винятком Холмської землі), Белзького й південно-західної частини Кременецького повітів Волинського воєводств, а також, усупереч угоді, заволоділи західною частиною Подільського воєводства, установивши кордон по р. Збруч. Ці землі разом із Малою Польщею були проголошені «Королівством Галичини і Лодомерії» з центром у Львові, що підпорядковувалось безпосередньо імператору. У 1785 р. край було поділено на 18 округів, очолюваних старостами. Вища влада в краї належала наміснику (губернатору), що призначався імператором. Вищим представницьким органом був становий сейм.

Після чергової війни з Османською імперією до володінь Габсбурґів у 1775 р. за Константинопольським протоколом додалась Буковина, яка згодом як окремий округ увійшла до складу «Королівства Галичини і Лодомерії».

Під впливом Великої французької революції у Польщі розгорнувся масовий визвольний рух, який очолив Т. Костюшко. Була прийнята конституція. Щоб знищити революційний осередок у себе на кордонах, Катерина II рушила до Польщі війська, які згодом очолив відомий російський полководець О. Суворов.

Військові дії російської армії проти шляхетських військ на Правобережжі розпочалися на початку травня 1792 p.; польська армія майже не чинила опору. Незначні сутички відбулися лише під Любаром, Шепетівкою та Острогом. 27 березня 1793 р. з’явився маніфест Катерини II, за яким Правобережна Україна мала увійти до складу Росії.

Незабаром розпочалося складання присяги населенням краю на відданість Росії (крім селян, за яких її складали поміщики). Воно відбувалося досить швидко і без особливих ускладнень. Унаслідок поділу Польщі в 1793 р. до Росії увійшла територія Правобережної

України (Подільське, Волинське, Брацлавське і Київське воєводства). Через два роки (1795) відбувся новий поділ Речі Посполитої, і до Росії відійшли західні землі Волині. Протягом 90-х pp. XVIII ст. на Правобережжі була поширена дія загальноімперських адміністративних органів та установ. У 1797 р. тут було утворено три губернії: Київська, Подільська, Волинська.

Становище українського населення майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину в маєтках шляхти та сплачували численні державні податки. Одночасно польські магнати одержали від царської влади нові чини, звання, права російського дворянства.

Поділи Польщі мали негативний вплив. Польський народ на багато десятиліть утратив свою державну незалежність. У результаті ліквідації державних кордонів між землями Лівобережжя та Правобережжя у межах Російської імперії опинилось 80 % українців, що, усупереч політиці російського царизму, сприяло консолідації і розвитку українського народу.

Таким чином, наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу двох імперій, які в наступне століття продовжували здійснювати національне гноблення українського народу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Посилення соціального, національного і релігійного гніту на Правобережжі в умовах послаблення Речі Посполитої призвело до розгортання на Правобережній Україні могутнього гайдамацького руху, кульмінацією якого стала Коліївщина. Це повстання часто виливалося у загальну соціальну помсту.

Історичне значення Коліївщини полягає в тому, що це повстання укріпило у свідомості народу ідеї соціальної свободи, національного визволення і встановлення козацьких порядків.

Ослаблення Речі Посполитої призвело до її поділу між Австрією, Пруссією та Росією. Польща перестала існувати як самостійна держава.

У результаті поділів Правобережжя опинилося у складі Росії і як наслідок — 80 % українців опинилися під владою Російської імперії, а решта — під владою монархії австрійський Габсбурґів.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Письмово дати відповіді.

1) Назвіть причини посилення національно-визвольної боротьби на Правобережжі в другій половині XVIII ст.

2) Яких форм набув національно-визвольних рух в Україні в другій половині XVIII ст.?

3) Хто такі гайдамаки? Які причини виникнення гайдамацького Руху?

4) У якому році спалахнула Коліївщина? Хто був її учасниками і керівниками?

5) Війська яких країн придушували Коліївщину?

6) У якому регіоні діяли опришки? Назвіть ім’я найвідомішого керівника опришків.

7) Скільки було поділів Польщі? Які країни брали участь у поділах?

14.04.21

8 клас

Всесвітня історія

Тема уроку Міжнародні відносини 18 ст.

Війни 18 ст

1700 – 1721 рр. Північна війна

1701-1714 рр. – війна за іспанську спадщину

1715 – 1717 рр. іспано – австрійська війна

1756-1763 рр. Семирічна війна

Переглянути відео про війни https://www.youtube.com/watch?v=MgpaRr4k01w

Терміни та поняття

Міжнародні відносини

Коаліція

Колоніальні війни

Баланс сил

Вивчення нового матеріалу.

Характерні ознаки міжнародних відносин XVIII ст.

• Характерною ознакою міжнародних відносин XVIII ст. став пошук рівноваги та балансу сил.
• На зміну визначальному для долі Європи суперництву Бурбонів та Габсбургів приходить діалог «великих держав» - Франції, Англії, Пруссії, Австрії та Росії.
• При цьому монарх залишався втіленням своєї держави, тому часто династичні конфлікти перетворювалися на загальноєвропейські війни.
• Відтепер боротьба йшла не лише за європейські території, але й за величезні володіння в Новому Світі.
• 
  1. Війни першої третини XVIII ст.
• Переламною для долі Європи стала війна за іспанську спадщину (1701—1714).
• У 1700 р., не залишивши прямих спадкоємців, помер король Іспанії Карл II.
•  Він заповів свій трон онуку короля Франції Людовіка XIV, за умови, що іспанська і французька корони ніколи не з’єднаються в одних руках.
• Проте Людовік не збирався дотримуватися цього застереження.

Війна за іспанську спадщину (1701—1714).

• Тільки-но його онука було оголошено в Іспанії королем Філіппом V, Людовік заявив: «Піренеїв більше не існує!».
•  Адже в Іспанії і Франції тепер правила одна династія - Бурбони, власники велетенських володінь в Європі, Азії та Америці.
• Надмірне посилення Франції викликало супротив антифранцузької коаліції у складі Австрії, Пруссії, Англії, Нідерландів та інших держав.
•  Загальноєвропейська війна супроводжувалася важкими поразками Франції, яка не мала сильних союзників.
• Війна завершилася компроміссом, зафіксованим в Утрехтському (1713 р.) та Раштадтському (1714 р.) мирних договорах, за якими:
• – іспанську корону отримав онук Людовіка XTV (Пилип V Бурбон) без права її об'єднання з короною Франції;
• – Карл VI Габсбург як компенсацію за відмову від іспанської корони отримав Південні Нідерланди, Неаполітанське королівство, Сардинію та герцогство Мілан;
• – за Англією залишались захоплений ще в 1704 р. Гібралтар і частина французьких володінь у Північній Америці (сучасній Канаді).

Північна війна
 (1700—1721 рр.)

• Війна між Московським царством та Шведською імперією за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Східній Європі.
• У 1699 році був укладений Північний союз між Річчю Посполитою, Данією, Саксонією і Російським царством. 
• Наслідки війни
• НІШТАДТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 30 серпня 1721р.  м. Ніштадт (Фінляндія).
•  У результаті Північної війни Московське царство отримало вихід до Балтійського моря, вирішивши одну зі своїх головних історичних завдань, тоді як Швеція втратила статус великої держави.

Війна за австрійську спадщину (1740—1748).

• Імператор Священної Римської імперії та герцог Австрії Карл VI, померлий у 1740 р., не залишив сина-спадкоємця престолу.
• Європейськими дворами полетіла фраза «Габсбургів більше немає».
•  Сусіди-монархи вже давно чекали вдалої нагоди, щоб поділити володіння австрійського правителя.
• Від загибелі Австрію врятувала Угорщина.
• Марія Терезія несподівано виявила стійкість, її енергія і рішучість викликали подив усієї Європи.
• Війна завершилася Аахенським миром 1748 р., за яким:
• – визнавалося право на "австрійську спадщину" старшої доньки покійного імператора Карла VI Марії-Терези;
• – окупована Фрідріхом ІІ Сілезія залишалася у складі Пруссії;
• – Франція повертала Англії захоплені нею території в Америці та Індії.
• Найважливішим результатом війни було значне посилення Пруссії, що помітно вплинуло на розстановку сил у Центральній Європі.
• Саме з цього моменту починається історія гострого австро-прусського суперництва за гегемонію в німецьких землях, яке тривало понад сто років.

Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах

• Перемога Франції у Тридцятилітній війні продемонструвала надзвичайну ефективність політики, не обтяженої середньовічними пересторогами релігійного та морального характеру.
• Саме з цього часу принцип державного інтересу набуває все більшого поширення і перетворюється на провідний принцип європейської політики.
•  Зростання могутності одних держав неминуче вступало у протиріччя з інтересами інших.
•  Наслідком завжди був конфлікт.
• Прагнучи запобігти такому розвиткові подій, інші держави утворювали коаліції, щоб урівноважити силу претендента на гегемонію і відновити прийнятний силовий баланс.
•  Саме так народжувалася європейська система рівноваги сил.

Цілі провідних держав Європи

Семилітня війна (1756—1763)

• Марія Терезія не змирилась із втратою найрозвиненішої області Австрії і заявила, що поверне її, «навіть якщо заради цього доведеться віддати останню спідницю!».
• Імператриці вдалося створити антипрусську коаліцію, куди увійшли Франція і Росія. Англія, прагнучи не допустити посилення Франції, уклала союз із Пруссією.
•  Після виникнення цих двох ворожих угруповань вибухнула Семилітня війна - третя загальноєвропейська.
• Вона почалась як війна за Сілезію.
• Фрідріх II напав на Австрію,  скоро дії перекинулися на територію Пруссії.
• Її столицю ворог брав двічі: спочатку росіяни з австрійцями, потім угорці.
• Англія у військових діях участі не брала, фінансовою підтримала Пруссію.
• Від остаточного розгрому Фрідріха ІІ врятував вихід з війни Росії.
• Війна завершилася підписанням 1763 р. двох мирних договорів – Паризького та Губертусбурзького, за якими:
• – Франція відмовлялася на користь Англії від більшості своїх володінь в Індії,   від колоній в Америці – Канади, Кейп-Бретону і островів Вест-Індії;
• – Іспанія передавала Англії Флориду і як компенсацію отримувала частину французької Луїзіани; – Австрія остаточно втратила Сілезію.
• Пруссії вдалося зберегти за собою Сілезію - таким чином, Семилітня війна не принесла територіальних змін у Європі.
• Поза її межами тривало  суперництво між Англією та Францією за колонії.
• Англійський флот виявився сильнішим та вирішив долю боротьби: Франція змушена була поступитися своїми володіннями в Америці, включно з Канадою, та Індії.

Домашнє завдання  Вивчити конспект та дати відповіді на питання 3  письмово (на ваш вибір) і 4 усно
 

• 1. Які колись могутні держави Європи на початок XVIII ст. втратили свій вплив на європейську політику?
• 2. Коли було підписано Утрехтський договір?
• 3. Протистояння між якими державами Європи зберігало баланс сил упродовж XVIII ст.?
• 4. Яка війна перетворила Росію на вагомий чинник європейської політики?
• 5.Чому міжнародні відносини XVIII ст. називають балансом сил?
• 6.  Яких головних цілей прагнула досягти Англія у війнах XVIII ст.?
• 7. Що врятувало короля Пруссії Фрідріха II від повної поразки в Семилітній війні?

09.04.21

8 клас

Історія України

Тема Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України.

Перегляньте відео

https://www.youtube.com/watch?v=yaqnworN3LU

Бесіда

• Назвати дату утворення Кримського ханства.
• З якими країнами межувало Кримське ханство?
• Які були основні заняття
• населення?
• Кого Кримське ханство вважало своїм  найнебез-
• печнішим противником?

Робота з документом

З указу Катерини II про приєднання Кримського півострова до Росії (1783 р.)

Перетворення Криму на вільну і незалежну область не спричинило спокою для Росії, а спричинило для неї нові турботи зі значними витратами. Досвід часу з 1774 р. показав, що незалежність мало притаманна татарським народам. І для того, щоб зберегти її, нам потрібно... виснажувати свої війська важким рухом, здійснюючи такі витрати, як за часів війни. Така морока з кримською незалежністю спричинила понад 7 млн надзвичайних витрат. Приймаючи до відома всі ці обставини, Ми прийшли до рішення... зробити у майбутньому кримський півострів не кублом розбійників і бунтівників, а територією Російської держави...

Запитання до документа

Яким був офіційний привід для ліквідації Кримського ханства?

Вивчення нового матеріалу

    1. Підкорення Кримського ханства.

    2. Колонізація Півдня України.

Причини підкорення Кримського ханства Росією

17. Прагнення Росії закріпитись на чорноморському побережжі;
17. бажання Росії убезпечити свої південні кордони від нападів Туреччини та Кримського ханства;
17.  потреба Росії у якнайшвидшій асиміляції придбаних унаслідок російсько-турецьких війн територій Північного Причорномор'я;
17. соціально-економічна криза у Кримському ханстві.

Наслідки підкорення Кримського ханства Росією

17. Для Росії:

• Припинення набігів татар і турків на прикордонні території;
• Господарське освоєння Півдня України та Криму, заселення регіону переважно російським та українським населенням;
• розгорталася торгівля Чорним та Середземним морями з Південною і Західною Європою та східними країнами.

17. Для Криму:

• Виселення із Кримського півострова християнського населення (вірмен і греків) під приводом захисту від мусульман до Азовської губернії;
• Зменшення чисельності кримського населення;
• Втрата традиційних суспільно-господарських методів життя.

Напрямки переселенських рухів:

• З Росії.
•  З Лівобержної  України.
•  З Правобережної  України.
•  З Німеччини.
•  З Балканського півострова

Засновані міста на Півдні України

• Олександрівськ 1770 р.
• Катеринослав 1776 р.
• Херсон 1778 р.
• Маріуполь 1779 р.                                                    
• Севастополь 1783 р
• Одеса з 1783 р.
• Сімферополь 1784 р.
• Миколаїв 1789 р                      

Домашнє завдання Читати ⸹31 та конспект                          

07.04.2021

8 клас

Всесвітня історія

Тема  Освічений абсолютизм

1 Робота зі словником

Освічений абсолютизм- політика в деяких монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику ,зображували своє правління як союз королів та філософів.

1. Опрацюйте матеріал підручника та заповніть таблицю  «Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ»

3. Бесіда

• Хто був засновником Російської імперії? В якому році це відбулося?

• Пригадайте з курсу історії України ,хто прийшов до влади після смерті Петра І?

Учитель. Єлизавета заповіла російський трон своєму племіннику Петру ІІІ ,який виріс у  Німеччині і не любив чужої для нього Росії .Менше ніж за рік у ході державного перевороту Петра вбили. На престол зійшла Катерина ІІ (1762-1796) –донька дрібного володаря одного з німецьких князівств , учасниця змови проти свого чоловіка.

Робота з підручником(с.196-197)

• Учні в групах опрацьовують матеріал підручника, результати своєї роботи представляють у вигляді таблиці.

Орієнтований вигляд таблиці»

4 Домашнє завдання. Опрацюйте 23 параграф у підручнику

02.04.2021

Історія України

Практична робота Визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина аби відстояти суверенітет Козацької держави.

Тест

1. Укажіть роки гетьманування К. Розумовського.

А) 1722-1727 рр.    Б) 1727-1734 рр.    В) 1722-1724 рр.    Г) 1750-1764 рр.

2. Укажіть рік, у якому Єлизавета Петрівна зайняла імператорський престол.

А) 1740 р.         Б) 1741 р.     В) 1742 р.       Г) 1743 р.

3. Кого було обрано гетьманом України у лютому 1750 р.?

А) О. Розумовського  Б) О. Шаховського  В) К. Розумовського   Г) П. Рум'янцев

4. Де знаходиться відомий палац К. Розумовського?

А) м. Глухів        Б) м. Батурин        В) м. Чернігів        Г) м. Конотоп

5. Хто очолив Другу Малоросійську колегію?

А) С. Вельямінов      Б) П. Ізмайлов    В) О. Шаховський    Г) П. Рум'янцев

6. Робота з історичним джерелом.  

«Цар, бажаючи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно атакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї 3 листопада і взяв. Потім віддав наказ замучити всіх незалежно від віку і статі, а після нелюдської різанини силою вивів жінок, які ще залишалися живі [...] Він забрав звідти важкі гармати, а було їх близько сорока. Так само по-варварськи розорив і спалив все місто та млини».

• Яка доля чекала прихильників гетьмана Мазепи?

7. Перегляд відеоролику https://www.youtube.com/watch?v=SMjEWZK5_GI

• Де та коли народився П. Калнишевський?
• Що дізнаємося про нього, як про кошового?
• За що запорожців було нагороджене російським урядом?
• Коли помер П. Калнишевський?
• Де було поховано кошового отамана?

31.03.2021

Всесвітня історія

Тема: Просвітництво і промислова революція 

Дати й події:

1713 – 1784 – роки життя Дені Дідро

1751 – виданий перший том «Енциклопедії»

1759 – заборон на видавництво «Енциклопедії»

1724 – 1804 – роки життя Іммануїла Канта

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=0cBWV_RXENU

Читання підручника ⸹22 ст 178.

Домашнє завдання ⸹22 ст 178.

20 січня 2021 р.

Всесвітня історія

Тема Міжнародні відносини у XVI – першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна 1618 – 1648 рр.

1. Переглянути відео

2. Самостійна робота з підручником (в зошит)

Заповніть таблицю «Тридцятилітня війна».

3. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. Усно дати відповіді на питання

1. Які європейські держави брали участь у Тридцятилітній війні? Якою була їхня мета?

2. Охарактеризуйте міжнародне становище в Європі перед початком війни.

3. Якою була політика Габсбургів у Європі напередодні Тридцятилітньої війни?

4. Чому конфлікт у Чехії став початком першої загальноєвропейської війни?

5. Назвіть основні періоди війни. Охарактеризуйте воєнні дії кожного з періодів.

6. Як можна оцінити діяльність А. Валленштейна?

7. Якими були наслідки Тридцятилітньої війни для країн Європи?

4. Домашнє завдання. Опрацювати § 17.

19  січня

Історія України

Тема Узагальнення вивченої теми Національно-визвольна війна 17 ст.

1.Битва під Берестечком відбулася:

у серпні 1649 р. 

у вересні 1648 р. 

у червні 1651 р. 

у травні 1648 р.

2.Білоцерківський мирний договір був укладений:

у вересні 1648 р. 

у травні 1648 р. 

у серпні 1649 р. 

у вересні 1651 р.

3.Битва під Батогом відбулася:

у серпні 1649 р. 

у травні 1652 р. 

у вересні 1651 р. 

у січні 1654 р.

4.Офіційна назва козацької держави, що була утворена Б. Хмельницьким, мала назву:

Україна

 Військо Запорозьке

 Велике князівство Руське

 Запорізька Січ

5.Які битви Національно-визвольної війни середини XVII ст. відбулися впродовж 1649 — 1651 рр.?

Жовтоводська, Корсунська

 Корсунська, Пилявецька

 Пилявецька, Зборівська

 Зборівська, Берестецька

6.Укладення династичного шлюбу сина Богдана Хмельницького Тимоша і доньки молдавського господаря Василя Лупула Розанди стало можливим внаслідок перемоги у

Корсунській битві.

Пилявецькій битві. 

Батозькій битві. 

Жовтоводській битві.

7.У 1654 р. сформувався союз між Московською державою і Військом Запорозьким, який був спрямований проти:

 Швеції і Трансильванії

Речі Посполитої

 Османської імперії

Молдавії

8.Кого хотів бачити на посаді гетьмана Б. Хмельницький після своєї смерті?

І. Виговського

Ю. Хмельницького

І. Сірка

І. Богуна

9.«Віленське перемир’я» — це угода про припинення воєнних дій між:

Гетьманщиною та Річчю Посполитою

Московським царством і Річчю Посполитою

Річчю Посполитою та Кримським ханство

Гетьманщиною та Османською імперією

10 «Вся перша війна почалася через Чаплинського, який, незважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у мене хутір, та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього». У листі гетьмана Б. Хмельницького до польського короля Яна ІІ Казимира йдеться про:

причину Національно-визвольної війни

привід до Національно-визвольної війни

мету Національно-визвольної війни

характер Національно-визвольної війни

11 Установіть послідовність битв Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.

А Зборівська битва
Б Битва на Жовтих Водах
В Битва під Батогом
Г Берестецька битва

12 Які битви відбулись у перший рік Національно-визвольної війни середини XVII ст..? (3 шт)

1. Берестецька
2. Зборівська
3. на Жовтих Водах
4. Корсунська
5. Батозька
6. Пилявецька
7. Охматівська

15 січня

Історія Україна

Тема Воєнно-політичні події 1654-1655рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

1. Бесіда

1. Охарактеризуйте ставлення католицьких держав Європи до Гетьманщини.

2. Наведіть приклади підтримки і приязного ставлення до Гетьманщини протестантських держав.

3. Охарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Гетьманщини в роки війни.

4. Як розвивалися в роки війни відносини між Гетьманщиною та Московією?

5. Як відбулося оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною?

6. Оцінюючи українсько-московський договір 1654 р., історик О. Апанович зазначала, що він не був для України ні трагедією, ні ганьбою. Поясніть, як ви розумієте думку дослідниці.

2. Вивчення нового матеріалу

1. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, став готуватися до нової великої війни. Московська держава розірвала дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і вступила у війну з нею на боці Гетьманщини.

У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля і Брацлавщину. Так, місто Немирів було взяте в облогу і знищене поляками, оскільки ніхто із жителів у полон не здався. Проте, дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення та протидію козацьких військ полковників В. Томиленка та І. Богуна поляки були змушені відступити.

Тим часом головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини. Хмельницький на вимогу царя у травні 1654 р. направив туди 18-тисячне козацьке угруповання, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. Завдяки успішним воєнним діям на кінець 1654 р. від польсько-литовських військ було звільнено південь Білорусії та всю Смоленщину.

Кримське ханство негативно поставилося до рішень Переяславської ради. Після того як Хмельницький проігнорував вимогу Іслам-Гірея розірвати союз із Московією, татари пішли на союз із поляками. 10 липня 1654 р. між ними було укладено «Вічний договір», що передбачав взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне польське військо на чолі з коронним гетьманом Стефаном Потоцьким вторглося на Поділля. Поляки діяли з надзвичайною жорстокістю, знищуючи все населення.

Цікаво знати

Героїчним опором ворогу, який кількісно переважав, уславилося невелике подільське містечко Буша. Його захищали близько 6 тис. козаків, міщан, подільських опришків і загін повстанців-молдаван. Протягом 18—20 листопада захисники Буші відбивали запеклі штурми поляків. Коли після кровопролитного бою вони вдерлися до міста, жителі підпалювали домівки, знищували своє майно та продовжували боротися з ворогом на вулицях. Відчуваючи поразку, вони кидалися у вогонь, воліючи краще померти, ніж здатися в полон. Дружина одного з місцевих козацьких старшин зустріла поляків, які оточили її презирливим глузуванням, а потім піднесла вогонь до діжки з порохом. Частина захисників Буші, що обороняла замок, не маючи сил протистояти ворогу, підпалила пороховий погріб. Від величезного вибуху вони загинули разом із польськими військами, які обложили замок.

Близько 70 бушанців (переважно жінок і дітей) сховалися в печері. Після того як їх знайшли поляки, вони відмовилися здатися й відстрілювалися до останнього. Тоді поляки спрямували в печеру воду потоку, що протікав поряд, і затопили її. У ній загинули останні нескоренні бушанці.

На початку грудня 1654 р. в Україну вторглася і приєдналася до польської армії 20-тисячна татарська орда. Болісно переживаючи спустошення поляками й татарами Поділля, Хмельницький очікував на прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків війська воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман із 40—42-тисячною українсько-московською армією прямував до Умані.

Вирішальна битва відбулася 19—21 січня неподалік села Охматів. Під час запеклої битви, що велася посеред поля в лютий мороз, з обох сторін загинуло до 30 тис. осіб. Ніхто з противників не здобув переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію. Наступ польсько-татарського війська в глиб України було зупинено.

Намагаючись зруйнувати кримсько-польський союз, гетьман повідомив турецького султана, що згодний прийняти його протекцію. У відповідь султан Мехмед IV наказав кримському хану утримуватися від нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Українські війська наказного гетьмана І. Золотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Гродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл X Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву й Краків.

Хмельницький вирішив скористатися сприятливою для себе ситуацію і звільнити з-під польської влади західноукраїнські землі. 19 вересня 1655 р. українсько-московська армія взяла в облогу Львів. Напередодні відбулась битва під Городком, яка завершилася перемогою українсько-московського війська. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши подекуди до Вісли і за Сян. Однак це не сподобалося шведському королю, який став вимагати від Хмельницького зняти облогу Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що кримський хан, порушивши заборону турецького султана, разом з ордою вдерся в Україну й просувається до Львова. У цих умовах наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати. Напередодні він зустрівся з послом польського короля й заявив про готовність укласти мир і надати допомогу в боротьбі з ворогами. В обмін на це гетьман пропонував полякам відмовитися від претензій на володіння «усім Руським князівством» та визнання входження до нього західноукраїнських земель, хоча, на думку гетьмана, польська шляхта на це ніколи не погодиться, а козаки не відступлять від цієї умови.

Під час відступу українсько-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбили напади. З огляду на це 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед-Гірей уклав угоду з Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московської держави з Річчю Посполитою, відновлення українсько-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

2. Віленське перемир’я.

Суперечності, що загострювалися між Московською державою і Швецією через Прибалтику, призвели в травні 1656 р. до війни між ними. Вести війну на два фронти для московського уряду було обтяжливо, і він погодився на пропозицію виснаженої війною Речі Посполитої укласти перемир’я. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільні відбулися московсько-польські переговори, унаслідок яких було укладено Віленське перемир’я. За його умовами воєнні дії між Московською державою й Річчю Посполитою припинялися. Обидві держави домовлялися, що вестимуть спільні воєнні дії проти Швеції і не розпочинатимуть із нею переговорів про мир. Польські посли висунули пропозицію обрати царя Олексія Михайловича на престол Речі Посполитої після смерті Яна Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання царя королем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася в її складі.

Відверте нехтування московської сторони інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення Березневих статей 1654 р. Хмельницький активізував зусилля з укладення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансильванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

У грудні 1656 р. в угорському місті Радноті було підписано договір про союз між Швецією і Трансильванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансильванії. Раднотський договір засвідчив, що трансильванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення за рахунок приєднання Західної України.

3. Дії українського війська в Польщі 1657 р.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповідних подій на карті)

Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансильванського князя Дьєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Швидким маршем пройшовши Галичину, до трансильванського князя під Перемишлем приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на з’єднання з армією шведського короля. Після об’єднання за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару полякам. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 9 червня місто було здобуте.

Однак у середині червня становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу Данії на Швецію Карл X змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансильванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і капітулював.

До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед них поширювалися чутки, що Хмельницький тяжко хворий і доживає останні дні. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка українсько-трансильванського походу до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана.

4. Б. Хмельницький як особистість, політик і полководець.

Самостійна робота з підручником

Охарактеризуйте історичне значення діяльності Б. Хмельницького. Визначте, якими були, на вашу думку, досягнення і прорахунки Б. Хмельницького, здійснені ним у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Поясніть свою думку.

3. Закріплення нових знань

1. Яким був результат битви під Охматовом?

2. Що передбачала угода між Хмельницьким і кримським ханом, укладена 12 листопада 1655 р. під Озерною?

3. Охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.

4. Якими були умови Віленського перемир’я?

5. Чому Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою українсько-московської угоди 1654 р.?

6. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Хмельницького після Віленського перемир’я?

7. Які держави підписали Раднотський договір?

8. Як відбувався похід української армії до Польщі в 1657 р.?

9. Чому А. Жданович вирішив припинити похід до Польщі й повернутися додому?

10. Коли помер Б. Хмельницький і де його було поховано?

4. Домашнє завдання. Читання ⸹21 дати відповіді на питання на ст. 146

13 січня

 Всесвітня історія

Тема: Іспанія в ХVIст. Національно-визвольна боротьба в Нідерландах.

1. Перегляньте відео

2. Законспектуйте відео матеріал.
3. Робота з підручником. Ознайомтесь з ⸹15 ст114
4. Домашнє завдання. Усно дати відповіді на питання ст 127

Історія України

6 листопада 2020 р.

Класна робота

Тема: Запорізька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

1. Переглянути відео

2. ознайомитись з інформацією про ЗАПОРІЗЬКу СІЧ

Поява козацтва й, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків спричинили активну протидію магнатів та шляхти. Вони не могли змиритися з формуванням окремого незалежного від них соціального стану та прагнули заволодіти освоєними козаками землями. Тому випрошували в королів грамоти па ці новоколонізовані простори, захоплювали їх, намагалися встановити владу над тутешнім вільним людом. Натиск панства змусив частину козацтва піти на .компроміс, зокрема погодитися поповнити загони панських "служебників". Ті козаки, що не хотіли миритися з таким становищем, спочатку відповідали повстаннями, а потім почали відходити на "Низ". Там, за Дніпровськими порогами, вони будували т.зв. городці та засіки, чи "січі", з повалених дерев для захисту від ворожих нападів. Згодом на місці дрібних звели одну головну — Запорізьку Січ.

Створення Запорізької Січі стало потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури. Першу велику Січ на поч. 50-х років XVI ст. заснував на о. Мала Хортиця Дмитро Вишневецький ("Байда") :— український князь зі старовинного волинського роду Ґедиміновичів. Він першим з української знаті вирушив за Дніпровські пороги, присвятивши життя боротьбі проти татарських і турецьких загарбників.

Територія, яку займали запорожці, "Вольності Війська Запорізького", — охоплювала значну частину Півдня України і змінювалася залежно від політичної обстановки. Столицею запорізької вольниці була Січ — своєрідне місто-фортеця. У різні часи вона розташовувалася у різних, але завжди добре захищених природою місцях, мала гарні укріплення.

Усередині Січі стояли курені — великі приміщення для козаків, канцелярія, склади, арсенали, ремісницькі майстерні, торговельні лавки тощо. У центрі знаходилися церква та майдан, де відбувалися загальні ради та інші громадські заходи. В передмісті Січі жили тисячі ремісників, торговців, спеціальне приміщення призначалося для проживання іноземних послів.

У мирний час козаки насамперед займалися промислами й скотарством, а в т.зв. паланках — землеробством, що базувалося на фермерських засадах. Але головним їхнім обов'язком був захист рідної землі від турецько-татарських загарбників та боротьба проти соціального й національно-релігійного гноблення.

Запорізька Січ стала місцем, де козацтво продовжило державницькі традиції України. Воно витворило власну військово-політичну і господарську організацію, поступово перетворюючи на своєрідну державу зі значними підконтрольними територіями, багатотисячною армією, адміністративним апаратом, скарбницею, звичаєвим правом та символікою. За формою це була демократична республіка, яка найбільше відповідала національному характеру українців.

Вищою законодавчою владою на Січі була Козацька рада, в якій мали право брати участь усі без винятку козаки і яка вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й. зовнішніх відносин, обирала козацький уряд — Кіш" На чолі Коша стояв кошовий отаман, який уособлював вищу виконавчу владу на Січі. До найвищих урядовців також належали суддя, писар та осавул.

Усе запорізьке військо поділялося на курені, кількість яких досягала 38. Загалом у період розквіту Запорізька Січ нараховувала в середньому 10—12 тис. добірного війська, а разом із мешканцями зимівників і слобод — бл. 100 тис. осіб.

Формально підвладна урядові Речі Посполитої, Січ де-факто була цілком самостійною політичною силою не тільки у внутрішній, а й у зовнішній політиці. Вже наприкін. XVI ст. вона починає відігравати помітну роль у міжнародних справах. Уряди Кримського ханства, Московії, Персії, Туреччини, Швеції та інших країн встановлюють із Січчю зв'язки. Чимало козаків воювали в Європі на боці Австрії, Франції, Іспанії.

У постійній боротьбі з ворогами запорізьке козацтво створило самобутнє військове мистецтво, ставши на рівень кращих європейських армій. Його зброя складалася з самопалів різного калібру, пістолів, шабель, луків зі стрілами, довгих списів тощо. Основу війська становила піхота, яку вважали найкращою в Європі. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був т.зв. табір. Майстерністю відзначалася козацька кіннота, що, як правило, наступала "лавою". Артилерія запорожців складалася з мортир — важких гармат для облоги й захисту, а також легких рухливих фальконетів. Січ мала також вітрильно-весловий флот із великих човнів — чайок або байдаків. Широко використовувалися розвідка, різні засоби дезінформації ворога, фортифікаційні земляні роботи тощо. Складовими успіху запорізького козацтва у бою насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості.

В усіх справах запорізькі козаки керувалися не писаними законами, а "стародавнім звичаєм, словесним правом і здоровим глуздом". За козацьким правом як вхід, так і вихід із Січі були вільними і перебування тут не обмежувалося певним терміном. Запорізьким козаком міг стати кожен, хто прибував на Січ, але за умови володіння українською мовою, сповідування православ'я та 7-річного військового навчання. Прийнятий до козацького товариства записувався до одного з куренів, змінюючи своє прізвище на нове прізвисько. Усі козаки вважалися рівними, мали однакові права і називали один одного товаришами. На Запоріжжі жорстоко каралися будь-які аморальні вчинки.

Характерними ознаками духовного життя Запорізької Січі були глибока релігійність козаків та ревний захист ними православної віри. Унікальним явищем було кобзарство. Своїми піснями та думами кобзарі підіймали народ на боротьбу, пробуджу: вали й розвивали українську національну свідомість.

На Запорізькій Січі існував постійний вишкіл військового мистецтва. Сюди збиралися відважні юнаки з усієї України. При січовій церкві, як і при багатьох інших парафіяльних церквах "Вольностей Війська Запорізького", діяла школа, де навчали читати і писати, закону Божого, співів від 30 до 80 школярів.

Отже, в Запорізькій Січі, як і в козацтві загалом, найяскравіше віддзеркалилося прагнення українського народу до свободи і незалежного державного життя, що робило її виразником загальнонаціональних інтересів.

3. Вікторина

“Чи знаєш ти добу козацтва?”

1. На якому острові зародилась перша Січ?

2. Яке прізвисько дали січовики Григорію Потьомкіну?

3. Козаки називали Січ матір’ю, а Великий Луг...

4. Як називається трагічний період в історії України в третій чверті 17 століття?

5. Як називалась січова церква?

6. Чиї образи вишивались на прапорах Січі?

7. До якого лицарського ордену належали козаки Війська Низового Запорозького?

8. Яку річ цінували на Січі нарівні з гострою шаблею і добрим конем?

9. На чиї кошти велось навчання в січових школах?

10. Юний січовик-зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII століттях називався:

11. З якою твариною або птахом козаки відправлялись у морські походи?

12. Як називалась бортова гармата на козацькій чайці?

13. Яку зброю козаки називали “ясною”? 

14. Як називались у козаків розвідники? 

15. Що таке гопак?

16. За допомогою чого козаки під час раптового нападу утворювали рухому фортецю, з якої вели прицільний вогонь?

17. Улюблена козаками юшка з риби й борошна називалась …?

18. Як називались фермерське господарство одруженого козака, який жив на території паланки вольностей Війська Низового Запорозького?

19. Що зробили запорожці після розорення Січі Катериною ІІ?

20. Як звали останнього кошового Задунайської Січі?

21. Чому задунайські козаки повернулися з Туреччини?

22. Що робили січові діди, коли обирався новий кошовий отаман?

23. Кого з отаманів Запорозької Січі козаки обирали 22 рази кошовим?

24. Хто з видатних героїв визвольної війни 1648-1667 років умів фехтувати двома шаблями одночасно? 

25. Хто з російських імператорів назвав Січ “ґнєздом своєволія”?

26. Який музичний інструмент вважався на Січі клейнодом?

27. Хто оберігав на Січі неписані норми козацького життя, січові традиції?

4. Домашнє завдання.

1. Ознайомитись з відео та з інформацією на сайті про козацтво
2. Дати відповіді з вікторини в зошит

04.11.2020

Всесвітня історія

Контрольна роботати 

1. Дайте визначення

Великі географічні відкриття

Конкіста

Колоніальна імперія

Зустріч цивілізацій

Революція цін

Мануфактура

Буржуазія

2. Коли було відкрито Америку?
3. Хто здійснив першу в історії навколосвітню подорож?
4. Завоювання держави якого з індіанських народів розпочав у 1519 р Е. Кортес?
5. Хто з історичних діячів, на вашу думку, мав найбільший вплив на розвиток тогочасного європейського суспільства? Поясніть свою точку зору.

03.11

історія України

Контрольна роботати 

 відповіді надіслати до 06.11.20

1. Що таке соціальний стан?
2. Хто такі реєстрові козаки?
3. Що таке федеративна держава? 
4. Що таке фільварок?
5. Що таке церковне братство?
6. Коли було прийнято «Уставу на волоки»?
7. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р? 
8. Коли було укладено Люблінську унію? 
9. Яким роком датується перша писемна згадка про українських козаків?
10. На якому острові заснував свій замок – «городок» Д. Вишневецький?
11. Хто очолив повстання козаків у 1591 р ?
12. Назвіть дату повстання С. Наливайка.

 Всесвітня історія

21.10.2020

Практичне заняття

Тема Цивілізації доколумбованої Америки

Хід заняття

1. Дай визначення «Великі географічні відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»
2. Робота з відео

https://www.youtube.com/watch?v=s_SoRaDqs1A&feature=youtu.be

- Які основні досягнення народів доколумбової Америки ви відзначили?

- Чим Вас вразили доколумбової цивілізації Америки?