Ведучий: Весна… Ще несміливо, ледь помітно ступаєш ти моєю рідною Україною. Твій прихід – це завжди свято. Свято оновлення, відродження, свято наших душ.

Ведуча: Кожному з нас здається, що він народжується на світ удруге, що весна ця – особлива, краща, світліша!

Ведучий: Весна… Ти подарувала світові таку величну Людину, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка. Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості і мудрі поезії.

Ведуча: Та ми знову розгорнемо сторінку його життя, а саме – дитинства.

Лунає музика. Виходить жінка з хлопчиком, сідають на лаву, хлопчик кладе голову на коліна матері. Вона співає «Колискову».

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синочку, правда

Хлопчик: чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог запалює свічку, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, інші - ледь видно?

Мати: Бо, коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді зірка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя зірка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій хлопчику.

Хлопчик. О, я казки страх як люблю, а ще легенди різні, оповідання, розповіді діда Івана про Коліївщіну та пісні кобзарів.

(мати виконую пісня «Бандуристе орле сизий»

Екскурсовод – 1. Ми вас вітаємо у Тарасовій світлиці Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Тарас Шевченко - великий поет. Він автор знаменитої книжки «Кобзар». Перший «Кобзар» Шевченка було надруковано у 1840 році, коли Тарасові було 26 років.(показати на стенді). Це була маленька книжечка, у якій надруковано 8 віршів. Тепер «Кобзар» - це велика книжка, у якій друкуються всі твори Кобзаря (показати сучасну книжку).

Тарас Григорович народився у кріпацькій родині у селі Моринцях на Черкащині. Згодом родина переїхала в село Кирилівку. В дитинстві Тарас Шевченко – козачок у пана Енгельгардта, ось будинок пана Енгельгардта (показати на стенді). Малий Тарас дуже любив різні оповідання, любив слухати кобзаря (показують на стенді).

Екскурсовод – 2. Малий Тарас виявив талант до малювання, і його віддають у науку до дяка. Згодом пан Енгельгардт переїздить до Петербурга і забирає із собою Тараса. Там він познайомився з багатьма культурними діячами і в 1837 році його викуляють з кріпацтва та поет не був щасливий, бо його народ залишився у ярмі. В Петербурзі він навчається в Академії мистецтв. У 1845 році Шевченко отримав атестат на звання художника (показати атестат). Ось погляньте, Шевченко одержує звання Академіка Гравера.

Чотирнадцять років Шевченко не був на батьківщині. У 1843 році письменник мандрує на Україну. Ту твін зустрічається з братами (показати) з Йосипом , Микитою, а також сестрою Яриною.

У 1847 році Т.Г. Шевченко, коли повертався з рідної України був арештований і пробув в казематі 10 років. Шевченку було заборонено читати і писати, але ж він писав і малював, у 1857 році повертається із заслання. І продовжує свою діяльність. У 1860 році виходить друге видання «Кобзаря». Здоров’я було підірвано. А в 1861 році після довгої хвороби 10 березня Тарас Григорович Шевченко помер. Великого Кобзаря було поховано в Петербурзі на Смоленському цвинтарі (показати). Згодом прах перенесено до Канева. Зверніть увагу похорони Шевченка та вигляд могили в Каневі (показати).

Екскурсовод – 3.

У своїх творах він порушував теми сирітства, тяжка доля жінки та доля України. Ось перед вами картини до творів Шевченка в яких висвітлено ті теми, які було вище названо (прочитати зі стенду)

«Україно!Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю заплаче серденько…»

Шевченко завжди мріяв про вільну незалежну, багату, щасливу Україну. (прочитати з стенду)

«Хай росте пшениця в полі,

Колосяться жито й доля,

Калина квітне пишно в лузі

Та не цураються вас друзі!

Хай соловейко пісні співає

І хай біда завжди минає!...»

Але ж, Тарас був ще й художником. Дуже багато він намалював портретів своїх знайомих, друзів, а також картини до своїх творів.

Ось декілька картин перед вами (показати на малюнки) Циганка – ворожка, Катерина, На пасіці, а також автопортрети його (показати на стенді). Ці витвори мистецтва, теж принесли славу художнику.

А далі ви бачите етнографічний куточок кінця 18 початку 19 століття. У нашій світлиці висвітлено інтер’єр та побут тих часів.

1-й Екскурсовод. Ми молоде покоління теж шануємо творчість нашого генія українського народу. Ось перед вами учнівські роботи до творів Кобзаря.(показати на малюнки).

Учні нашої школи підготували карту з визначними, архітектурними місцями поета і художника (показати карту)

Ось зверніть увагу, де народився Тарас та інтер’єр хати .(показати)

А ось сучасна могила в Каневі. (показати)

В честь художника - письменника споруджено по всій Україні дуже багато пам’ятників.

Найкращий пам’ятник в світі, у місті Харкові та Дніпроптровську. (показати) Пам’ять про поета – вічна. Пам’ятники Великому Кобзареві споруджені навіть в інших країнах Канаді, США, Угорщина.

В честь українського генія по всій Україні названі вулиці, міста, навчальні заклади в Києві, Луганську та інших містах.

Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани

Тебе пом'янули.

І народи Вкраїни

Заповітів твоїх не забули.

На цьому наша екскурсія «У Шевченківській світлиці» закінчена. Дякуємо за увагу.