5 клас

11.05.21

5 клас

Історія

Тема Праця і господарство: колись і сьогодні.

1. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=FVINrUALXgo
2.  Дати відповіді на питання.

Які були найдавніші види господарювання? (збиральництво, полювання, рибальство)

Як називається тип господарювання? (Привласнюючий)

Чим займались люди під час відтворюючого типи господарювання ?(землеробство, скотарство)

Як ви розумієте, що таке ремесло? (Виробництво власними руками

Які види ремесла ви знаєте? Гончарство, ковальство, ткацтво,бортництво, різьбярство, ювелірна справа)

Як виникло товарне виробництво?

Чому виникли гроші?

Перші гроші були?(гроші, піря, шкіра

Що дало механічне виробництво?

Як розвивається сучасне виробництво?

3. Виписати терміни з сторінки 120-123
4. Читати ⸹21
5. Домашнє завдання. Дати відповіді на питання 1-4 ст123

27.04.2021

5  клас

Історія

Тема. Перевірка вивченого матеріалу

1. Дати визначення

Історик

Історична особа

Історичне дослідження

Історичний факт

2. Дай відповідь.

Хто такі історичні особи? Яку роль вони відіграють в історії?

Кого вважають батьком української історії, а кого – першим істориком?

Яка роль художньої літератури у вивчені історії?

Чи є у вас вдома історичні джерела? Назвіть їхні типи.

20.04.2021

5 клас

Практична робота: Повідомлення з історії родини, презентація родового дерева

1.СЛОВНИЧОК :

Рід ― група осіб, кровно пов'язаних між собою, що походять від одного предка.

Родовід ― походження, послідовність, історія поколінь певного роду.

2.Намалюйте родинне дерево.

На верхівці дерева розташуйте свою фотографію.

Нижче подайте зображення своїх батьків. Ще нижче, під

ними, розмістіть фотографії бабусі та дідуся з боку батька, а поряд, дещо праворуч, — бабусі та дідуся з боку матері. Так само рядком нижче покладіть фотографії своїх прабабусь і прадідусів, що є батьками ваших бабусь і дідусів. Таким чином ви зможете визначити чотирьох прабабусь і чотирьох прадідусів.

Це буде просте родинне дерево.

3. Розпочніть опис життя і діяльності членів своєї сім’ї.

Укажіть, коли народилися ваші рідні, де вони жили, працювали, якими були найважливіші події їхнього життя. У цьому вам допоможе домашній архів, де зберігаються різноманітні документи (свідоцтва про народження, одруження, дипломи про закінчення закладів освіти, нагороди тощо).

Використовувати ці документи необхідно з дозволу старших членів вашої родини.

4.Систематизуйте зібрані матеріали.

Якщо робота зі створення родовідного дерева тебе зацікавила, ти можеш її продовжити й скласти книги історії твоєї сім’ї. Найповніше дослідження родоводу можна подати у вигляді книги роду.

Наприклад:

Мої корені;

Мої батьки (імена, прізвище, дати народження, рід мами і тата, де жила родина, як звався рід, хто за професією мама і тато, де працюють);

Мої рідні (брати, сестри);

Мої дідусі, бабусі;

Мої дядьки, тітки, їхні діти.

Родинний календар (січень-грудень, дати народження).

Правила мого роду: заборони, легенди, бабусині рецепти, родинні лікувальні рецепти, характерні риси мого Роду.

Те, що мене поєднує з моїми коренями (традиції, мова, віра, пісні мого роду, наші реліквії (картини, прикраси, одяг, предмети домашнього вжитку)).

1. Домашнє завдання. Намалюй родове дерево.

13.04.21

5 клас

Історія

Тема уроку: Історія, історики, письменники та поети.

1. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=aXpnukZN8MA

1. Розвиток української історичної науки. Шлях розвитку української історичної науки налічує вже майже тисячу років. Першими історичними творами були літописи. Батьком української історії сучасні історики вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. У 1113 р. Нестор склав літопис «Повість минулих літ». Його можна вважати істориком, тому що він, по-перше, описує не лише сучасні йому події, а й ті, що відбувалися за сотні років до нього. По-друге, він чітко визначив мету своєї праці: звідки пішла Руська земля, хто в ній почав спершу княжити і як Руська земля виникла. По-третє, він не лише оповідає про події, а й дає їм оцінку.

Твір Нестора-літописця мав важливе значення у вивченні історії. Він став головним, а іноді єдиним джерелом інформації про далекі часи. Невипадково сьогодні «Повість минулих літ» належить до списку 100 найвідоміших і найдавніших книг світу. Своєю працею Нестор заклав традицію літописання, яка тривала майже до кінця XVII ст. Наступні автори намагалися доповнити твір Нестора сучасними їм подіями.

Наприкінці XVII ст. почали з’являтися вже не літописи, а перші справді історичні дослідження. У 1672 р. ректор Києво-Могилянського колегіуму Феодосій Сафонович склав «Хроніку із літописців стародавніх». Перша частина цього твору охоплює історію Русі до кінця XIII ст., друга переважно розповідає про події, що відбувалися на українських землях протягом кінця XIII — XVII ст.

У 1674 р. з’явився короткий історичний огляд подій Русі та Московської держави — «Синопсис». Цей твір протягом декількох століть був своєрідним підручником з історії та витримав близько 30 видань. Багато істориків вважають, що автором «Синопсису» був архімандрит Києво-Печерської лаври Іннокентій Гізель.

На початку XVIII ст. була створена низка творів, які отримали узагальнену назву козацькі літописи. їхніми авторами були такі діячі козацької доби, як Р. Ракушка-Романовський, С. Величко та Г. Грабянка. Вони не просто описали події часів Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького та наступні події козацької доби, а намагалися пояснити їх.

Пробудження зацікавленості до минулого України на початку XIX ст. створило передумови для остаточного переходу процесу накопичення історичних знань у наукову стадію. Першим істориком України називають Дмитра Бантиш-Каменського (1788—1850). У своїй «Історії Малої Росії» він уперше послідовно виклав історію українських земель від давніх часів до 1760-х рр. Розповідаючи про події минулого, автор не лише констатував факти, але й описував культуру, народні звичаї, будівництво соборів і монастирів, походження козацтва, давав оцінку діяльності гетьманів та інших осіб, що відіграли важливу роль в історії України.

У другій половині XIX ст. завдяки науковій діяльності багатьох істориків остаточно сформувалося бачення історії України. У науковому доробку видатного українського історика Миколи Костомарова (1817—1885) налічується понад 300 праць, серед яких «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Павло Полуботок» та інші. М. Костомаров розглядав народ як головну рушійну силу історії. Він відстоював ідею самостійності української нації, окремішності українського історичного процесу, який є втіленням волелюбного духу українського народу.

2. Історія в літературних образах. Історія є об’єктом наукових досліджень, але водночас вона надихає письменників на написання художніх творів. Заплутаність перебігу історичних подій іноді перевершує будь-який вигаданий художній сюжет. Заслугою письменників і поетів є те, що вони створюють образ епохи, постатей, що допомагає краще зрозуміти минуле. Крім того, історичні твори мають просвітительський характер. Вони є своєрідними посібниками для вивчення історії України і згуртовують народний дух. Наприклад, пам’ятка давньої літератури «Слово о полку Ігоревім» зображує події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців.

«Великий кобзар» Т. Шевченко у багатьох своїх творах створив цілу низку історичних образів, зокрема Б. Хмельницького, І. Гонти, М. Кривоноса, Д. Байди (Вишневецького) та інших козацьких ватажків. У поемі «Гайдамаки» поет звернувся до доби козаччини, відтворивши події гайдамацького руху.

Першим історичним романом української літератури є «Чорна рада» П. Куліша. Історію рідного народу та його боротьбу за незалежність змальовано в художніх творах І. Франка («Захар Беркут»), М. Старицького («Останні орли», «Оборона Буші») та інших українських письменників.

Чимало творів присвячено козацькій добі. Серед них виділяються «Таємний посол» В. Малика, «На брата брат» Ю. Мушкетика, «Орда» Р. Іваничука, «Собор» О. Гончара та інші.

Не лише давні часи, а й драматичні героїчні події XX ст. стали джерелом для створення багатьох літературних образів. Через літературні твори відбулося осмислення подій Першої та Другої світових воєн, революції, Голодомору і репресій 1920—1930-х рр. тощо.

Світової слави зажив роман І. Багряного «Сад Гетсиманський», у якому передано трагедію українського народу, спричинену репресіями, нищенням української інтелігенції. У ньому змальовані жахіття більшовицького терору, безглуздість звинувачень, огидні методи катувань в’язнів. Цій самій темі присвячений і роман письменника «Тигролови» (перша назва «Звіролови»).

Історичну тематику впродовж усієї творчості розробляв П. Загребельний. Йому належить роман «Диво», тема якого пов’язана з будівництвом Софійського собору. «Роксолана» — твір про легендарну полонянку Настю Лісовську з Рогатина, яка, ставши дружиною султана, мала можливість впливати на події в Османській імперії. Роман «Я, Богдан» про гетьмана Б. Хмельницького належить до кращих історичних творів української літератури.

Запитання та завдання

1. Хто такі історики?

2. Кого з видатних українських істориків ви знаєте?

3. Кого вважають батьком української історії?

4. Хто з українських істориків створив 10-томну «Історію України-Руси»?

5. Який український історик присвятив своє життя вивченню українського козацтва?

6. Яким є головний здобуток праці істориків?

Домашнє завдання. Вивчити конспект і дати відповіді на питання.

06.04.2021

5 клас

Історія України

Тема: Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Фах історика. Найвідоміші українські історики.

Історик -  це освічена і всебічно розвинена людина, яка вміє мислити, узагальнювати, аналізувати і висловлювати, аргументуючи, власну думку. Саме тому історик може досягти вершин у будь-якій сфері, не тільки в освіті.

Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Історичним дослідженням називають пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел.

Які бувають історичні джерела? Речові, письмові, усні, візуальні. («Повість минулих літ»).

Важливими завданнями істориків є:

- з’ясувати за допомогою джерел інформацію про певні події минулого;

 - визначити, які події є фактами, а які – вигадкою  авторів (якщо джерела є писемними або усними);

- з’ясувати всі обставити цієї події, тобто передумови, причини, привід до події, її суть,  результат і наслідки.

Історичний факт – справжня, не вигадана подія, тобто те що відбулось насправді.                                                              

 Історичною подією може бути якась битва, укладення якоїсь угоди, виникнення українського козацтва, утворення організації, партії тощо.

Завдання. Назвіть  історичні факти з історії України, які   вивчали.

( Прийняття Конституції України, політ Л. Каденюка, бій під Крутами, тощо., )

Учитель відображає та пояснює схему поняття «історична подія»:

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо.                  Досліджуючи будь який історичний період вчені також з’ясовують, як жили різні верстви населення – селяни, ремісники, воїни, козаки, пани.

Історичні діячі – люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства в минулому, на перебіг конкретних подій.

 Дослідивши та зіставивши всі історичні джерела про якусь подію, або історичного діяча історик подає своє бачення минулого, тобто історичний образ.

Історичний образ—уявлення про якусь подію або особу, що сформу-валося внаслідок історичного дослідження.

Як досліджувати історичні  явища.

  Як ви вже зрозуміли, дослідження історичних джерел — важлива й відповідальна справа. Зрозуміти послідовність роботи історика вам допоможе така пам’ятка.

Пам’ятка для складання повідомлення про історичний факт                                                   

              1. Про який історичний факт ви розповідатимете (назва розповіді)?                           

                     2. Коли й де відбулася подія, про яку будете розповідати?                                                             

   3. Які історичні діячі були задіяні під час цих подій? Які ролі вони виконували?                                                                                   4. Яких груп людей у суспільстві стосуються досліджувані події та явища?                               

     5. Який зміст описуваного історичного факту:                                                                         

         а) які причини цієї події;                                                                                                                                  

     б) які наслідки події можна визначити;                                                                                                                            

    в) це поодинока подія чи одна з багатьох подібних;                                                                            

    г) яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібни­ми до неї)?                                                 

6. Яке значення для розвитку суспільства мають історичний факт, подія?                                                                         

7. Яким чином зберігається пам’ять про історичний факт, подію?

Домашнє завдання.

Задачі:

М. Грушевський народився в 1866р. Скільки років минуло від року його народження до сьогодення?

Нестор закінчив написання літопису «Повісті минулих літ» у 1110р. Писав він її 20 років. У якому році Нестор почав писати свій літопис?

Обчисліть скільки років минуло від початку Української революції 1917р. до Революції Гідності 2013р.?

Володимир Великий почав правити Руссю-Україною в 980р, помер в 1015р. Скільки років він князював?

Перевести дати в століття:

1187р.-  

988 р.-  

1596 р.-

1914 р.-

2000 р.-  

2001 р.-

18р. –

775р.-

1657р. –

30.03.2021

Історія

Тема уроку: Узагальнення вивченого матеріалу

Дай відповіді на питання письмово

1. Якими були причини Революції Гідності?
2. У складі якої держави перебувала Україна до 1991 р?
3. Кого за радянських часів називали дисидентами?
4. Коли почалася Друга світова війна?
5. У якому році Україну була звільнено від нацистів?
6. Коли і з якою метою було створено СРСР?
7. Чим голод відрізняється від Голодомору?.

19 січня

Історія України

Тема Кримське ханство.

1 Перегляньте відео

1. Робота з підручником. Читати ⸹11
2. Домашнє завдання Дати відповіді на питання в кінці підручника.

12 січня

Класна робота

Тема: Джерела, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України.

1. Перегляньте відео та прочитайте 10 параграф в підричнику.

Домашнє  завдання 

1. Опрацювати § 10 підручника.

3 листопада

Практична робота

Територіальне розташування та історичне походження рідного села.

Хід заняття

І. Виконайте завдання за картою історико-етнографічних регіонів України (с. 30).

1. Покажіть історико-етнографічні регіони, що належать до Західної України.

2. Покажіть історико-етнографічні регіони Наддніпрянської України.

3. Знайдіть на карті назву регіону, у якому ви живете.

4. Які історико-етнографічні регіони розташовані в степовій частині України?

II. Виконайте завдання за картою адміністративно-територіального устрою України (с. 34).

1. На скільки областей поділяється Україна?

2. Які держави є сусідами України?

3. Які області України є прикордонними?

4. Які області виходять до узбережжя морів?

5. Назви яких областей не збігаються з назвами обласних центрів?

6. Назвіть і покажіть на карті області, у яких вам довелося побувати.

ІІІ. Підготувати розповідь про своє село (історичне походження, розташування та цікаві моменти)

20.10.2020

Тема: Походження назв народів і географічних об’єктів.

Історико-географічні регіони України.

1. Словникова робота.

• Розшифруйте слова.

• Чи відомі вони вам?

Етноніміка – наука, що вивчає походження назв народів.

Топоніміка – походження назв географічних місцевостей.

2. Робота з ілюстрацією (с. 29 підручника).

• Розгляньте ілюстрацію.
• Складіть усну розповідь про місто Чернігів на основі реконструкції.

3. Вибіркове читання (с. 30 – 31 підручника).

• Зачитайте речення, які містять проілюстровані слова.

• Скільки історичних регіонів сформувалося в Україні? (15)
• У якому з них живемо ми?
• Назвіть історичні регіони України, у яких вам довелося побувати.

4. Хронологічна задача. 

• Позначте на лінії часу відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки років тому вперше було згадано місто Галич?

2020 – 1113 = 907 років тому

На скільки років місто Галич старше від міста Львів?

1241 – 1113 = 128 років

5. Домашнього завдання.

1. Опрацювати § 5 підручника.
2. Вправа «Вірю – не вірю». (перевірка)

• Львів отримав свою назву від великої кількості левів, що мешкали на околицях міста.
• Назва міста Чернігів походить від прізвища Чорний.
• Дніпро назвали так за швидку течію.
• Харківська область розташована на території Галичини.