5 клас

                                                           17.02.2022

                                           Тема:Голодомор 1932-1933 рр.

Пропоную переглянути відео

 

У грудні 1917 р. більшовицькі війська оволоділи Харковом, встановили свій контроль над Донбасом, а в січні 1918 р. — над півднем України. На черзі був Київ. Нечисленна українська армія, що була розпоро­шена по всіх фронтах, не могла стримати більшовицького наступу. Склалася ситуація, за якої захищати столицю виявилося нікому. Тоді національно свідома молодь Києва, в  основному студенти, ви­ступила на захист міста. Та поспіхом організовані, слабо підготовле­ні підрозділи під станцією Крути полягли в нерівному бою. Самопо­жертва цих юнаків стала прикладом для наступних поколінь борці за незалежність України.

Наступ більшовиків розвіяв усі ілюзії про можливість спільного життя України та більшовицької Росії. У ніч на 22 січня 1918 р. УЦР проголосила свій IV Універсал. «Однині Українська Народна Респу­бліка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. З усіма сусідніми державами, як-от: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими — ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки».

Війна тим часом тривала. Більшовицькі війська підступили до Ки­єва і вчинили жахливий кількаденний обстріл міста з важких гармат. Один із снарядів улучив у квартиру М. Грушевського, знищивши біб­ліотеку і рукописи. Щоб уникнути непотрібних руйнувань міста та жертв серед мирного населення, УЦР прийняла рішення залишити Київ. Більшовицькі війська, що вступили в місто, вчинили погром жертвами якого стали понад 5 тис. осіб.

УЦР, розуміючи, що власними силами їй не вдасться здолати біль­шовицьку агресію, вирішила звернутись по допомогу до Німеччини та Австро-Угорщини, із якими в цей час вела мирні переговори. Ті п годились надати допомогу в обмін на українське продовольство й сировину.

Після укладення угоди півмільйонна армія Німеччини та Австро-Угорщини рушила в Україну. Більшовики не встояли проти так сили і швидко відступали в Росію, знищуючи за собою все, що не могли забрати.

Та союзники українців невдовзі показали своє справжнє обличчя Вигнавши більшовиків, вони самі стали поводитись як окупанти: злочинно вилучали в населення продовольство, грабували, відновлювали порядки, які існували ще за царя. Усе це не сприяло зміцненню авторитету УЦР, яка в очах народу виглядала як зрадниця його інте­ресів. Тим часом і німці прагнули замінити УЦР на більш поступливу владу. 29 квітня 1918 р. за сприяння німецьких військ у Києві було здійснено переворот. УЦР було усунуто від влади, а на чолі України було проголошено гетьмана П. Скоропадського, нащадка колишнього гетьмана І. Скоропадського.

 

 

Більшовики, що вдруге опанували Україною, почали запроваджу­вати свої порядки, які б давали змогу вповні використати її багатства. Україна стала називатись Українська Соціалістична Радянська Рес­публіка (УСРР) (із січня 1919 р.). На всі державні посади були при­значені російські більшовики. Село було обкладено непосильними податками, а проти тих, хто відмовлявся віддавати хліб, застосовува­лися жорстокі заходи, аж до розстрілу. Було оголошено, що приватна власність ліквідовується і все майно конфісковується. Звичайно, таку грабіжницьку владу народ довго терпіти не міг. Проти більшовиків спалахнула справжня селянська війна. Та вона програла.

 

 

 

  10.02.2022

 Початок Української революції. 1 серпня 1914 р. в Європі розпочалася війна, яку в той час назвали «Великою». Згодом їй дали назву Перша світова війна (1914—1918 рр.). Вона спалахнула між двома ворогуючими угрупованнями європейських держав: Антантою і Троїстим союзом. Учасницями Антанти були Англія, Франція, Росія. До Троїстого союзу належали Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Кожне угруповання мало загарбницькі цілі. На українські землі претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина та Румунія.

 
Після початку війни українські землі перетворилися на театр воєнних дій, що велися між російською армією та військами Австро-Угорщини й Німеччини. Бойові дії, що тривали впродовж 1914—1917 рр., принесли українцям жертви, руйнування, страждання й поневіряння.
 
8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. у Петрограді, столиці Російської імперії, вибухнула революція. Народ, доведений війною до відчаю і зубожіння, піднявся на боротьбу проти своїх кривдників. Цар Микола II, не маючи змоги приборкати повстання, 15 (2) березня 1917 р. зрікся престолу.
 
Повалення царизму поставило на порядок денний питання про подальшу долю імперії і владу на її території. Суспільство розкололося на прибічників різних, іноді протилежних поглядів. Одна частина російського суспільства відстоювала ідею свободи приватної власності, підприємництва та демократії, тобто тих цінностей, на яких базується європейська цивілізація. їх підтримував новостворений Тимчасовий уряд. Для того щоб здійснити це, потрібно було переможно завершити Першу світову війну, а потім провести реформи.
 
Однак ці погляди не поділяла основна маса селянства та робітництва, що згуртувалася навколо створених Рад робітничих і солдатських депутатів. Вони стверджували, що ці заходи є недостатніми, необхідно забезпечити нормальне життя для більшої частини населення. Для цього треба завершити війну, дати селянам землю, допомогти бідним, забезпечити гарантії прав та свобод громадян.
 
До 1 лютого 1918 р. на території колишньої Російської імперії використовували юліанський календар, у країнах Європи — григоріанський. Станом на 1917 р. різниця між двома календарями становила 13 днів.
 
 
 
Українські січові стрільці (УСС) — єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців у роки Першої світової війни. Згодом стало основою для розбудови української армії.
 
 
 
Пам'ятник М. Грушевському в Києві.
 
Партія більшовиків узагалі закликала до знищення приватної власності та встановлення рівності й справедливості, тобто створення комуністичного суспільства. Протистояння прихильників різних політичних поглядів зумовило гостру боротьбу за владу.
 
Вихор революції захопив і Україну. Головним питанням для українців у цих умовах була подальша доля українських земель. Для відстоювання своїх прав українцям потрібен був керівний центр. Таким центром стала Українська Центральна Рада (УЦР). Головою УЦР було обрано найавторитетнішого діяча українського руху — історика Михайла Грушевського. День обрання керівного складу УЦР — 20 (7) березня 1917 р. — вважають датою її заснування. Дуже швидко УЦР, яка проголосила своєю метою досягнення автономії України у складі федеративної і демократичної Росії, набула підтримки в населення.
 
Натхненні народною прихильністю, лідери УЦР розпочали переговори з Тимчасовим урядом Росії. Однак той відповів відмовою. Тоді УЦР зробила рішучий крок. 10 червня 1917 р. вона оприлюднила свій Перший Універсал — закон-звернення до народу. У ньому проголошувався намір українців самостійно «порядкувати своїм життям». Незабаром було утворено Генеральний Секретаріат — український уряд. Його очолив письменник Володимир Винниченко.
 
 
 
Демонстрація прихильників створення Української Народної Республіки в Києві в 1917 р. (1). Початок Української революції (2).
 
 
 
Володимир Винниченко.
 
У діяльності УЦР настав момент, коли потрібно було показати народу свою здатність керувати й вирішувати практичні проблеми. Проте до цього українські діячі виявилися не готовими. Життєвий рівень населення стрімко знижувався, і, відповідно, люди так само стрімко втрачали довіру до уряду.
 
Тим часом розбурхана революцією Росія не могла повернутися до звичайного життя. Різні політичні рухи намагалися захопити владу. На початку листопада (наприкінці жовтня) 1917 р. більшовики вчинили заколот проти Тимчасового уряду Росії і повалили його. Вони також намагалися захопити владу в Україні. Однак 22 (7) листопада 1917 р. УЦР видала Третій Універсал, який проголошував створення Української Народної Республіки (УНР). Універсал також передбачав широку програму перетворень, що мали змінити життя українців на краще.
 
2. Боротьба за збереження української державності та її поразка. Українській державі відразу довелося вести запеклу боротьбу за своє існування. Плани щодо мирних відносин і співробітництва з іншими державами виявилися нездійсненними. Більшовики, що прийшли до влади в Росії, прагнули встановити свою владу в усьому світі. Для цього їм потрібні були ресурси України. У грудні 1917 р. вони проголосили радянську владу в Україні й розпочали війну. Україна виявилася до неї не підготовленою. УЦР мало уваги приділяла створенню армії, а більшовики почали наступати на Київ. Нечисленна українська армія не могла стримати цього удару. Склалася ситуація, за якої захищати столицю було нікому. Тоді національно свідома молодь Києва, переважно студенти та учні шкіл, стали на захист міста. Однак поспіхом організовані та слабо підготовлені підрозділи в нерівному бою, що відбувся під станцією Крути, зазнали поразки. Ті, що потрапили в полон, були розстріляні. Самопожертва цих юнаків стала взірцем для наступних поколінь борців за незалежність України.
 

03.02.2022

Тема:Українські землі під владою двох імперій.

Українське національне відродження

«Передумови національного відродження: поява нової української інтелігенції (митців, лікарів, священників, учителів тощо), які збирали відомості про історичну спадщину, фольклор; писали народною українською мовою.
Зараз кожен із вас може вільно розмовляти, писати, читати українською мовою. Але в часи, які ми вивчаємо, цю мову вважали звичайним діалектом селян. Освічені люди мали послуговуватись російською або ж німецькою, угорською чи польською  мовами залежно від території, де проживали. Як ви гадаєте, чому імперії забороняли використання української мови, нав’язуючи власні? Правильно… Завжди згадую слова Ліни Костенко – української поетеси: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Тобто мова – це важливий атрибут народу, за допомогою якого нація може себе ідентифікувати, вирізнити з-поміж інших. Тому Російська імперія, стверджуючи, що немає окремого українського народу, а є лише малороси, нав’язувала свою мову, російську. І цей відбиток залишився і до сьогодні. Саме тому початком українського національного відродження вважають вихід першого твору, написаного живою українською мовою – «Енеїди» І. Котляревського у 1798 році. Цікавий факт, що «Енеїду» було видано без згоди автора. Вам ще доведеться читати цей твір у старших класах. Думаю, вам сподобається. А чи знайоме вам прізвище Шевченко? Про кого вам згадується, коли ви його чуєте? Правильно… Письменник, художник, автор збірки поезій «Кобзар» 1840 року. Кажуть, що коли батько Тараса Шевченка помирав, то сказав сину: «З тебе буде або велика людина, або велике ледащо». І збулося перше пророцтво: з бідного звичайного сільського хлопчика виросла велика людина, знана у всьому світі. Пам’ятники Тарасу Шевченку стоять навіть у США та Канаді! Він не просто митець, а й учасник Кирило-Мефодіївського братства (1848-1849 рр.), яке діяло у підросійській Україні. Члени братства, як і Тарас Шевченко, своєю свободою ризикнули заради надії, що колись Україна буде вільна серед інших народів, що входили до Російської імперії. 
На заході України також були свої діячі – члени Руської Трійці – Шашкевич, Вагилевич, Головацький, які збирали усну народну творчість, писали власні вірші і все це вмістили у альманасі «Русалка Дністрова». Уявіть собі, що звичайні поезії так лякали австрійську владу  так, що альманах було заборонено видавати і поширювати в Україні. 
«Звичайне культурне піднесення згодом переросло у справжній політичний рух, який занепокоїв царську владу. Адже українці почали не тільки усвідомлювати, а й серйозно відстоювати власну окремішність.
1859 р. – сформована перша українська громада у м. Санкт-Петербург. (Громади — культурно-освітні, політичні гуртки, що об’єднували українських діячів у другій половині XIX ст. До складу першої громади входили колишні члени Кирило-Мефодіївського братства)
1861 р. – у підросійській Україні скасовано кріпацтво (Селяни здобули омріяну волю, але не землю, за яку вони мали сплатити великий викуп).
1863 р. – Валуєвський циркуляр, що забороняв вживати українську мову.
1876 р. – Емський указ. Накладав нові заборони на використання української мови.
1890 р. – на Західній Україні постала перша українська політична партія. (Русько-українська радикальна партія (РУРП), яка згодом заявила про початок боротьби за незалежність України. Одним із її засновників був видатний діяч українського руху, письменник, науковець Іван Франко).
Вправа «запитання-відповідь»:
- До складу яких двох імперій входила територія України у ХІХ ст.?
- До якої імперії входила більша частина України?
- До якої імперії входило Закарпаття?
- Яку подію називають початком українського національного відродження?
- Назвіть імена діячів, що доклали зусиль до українського національного відродження.
- Хто входив до Руської Трійці?
- Як називалися документи, які забороняли використання української мови?
- Де і коли виникла перша українська політична партія?
 
 

 

 

 

«Передум

 

Пр

 

5 клас
18.11.2021
Історія

Тема:Робота з історичними джерелами

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав. Що ж йому допомогло?

Історичне .....

Джерела з історії первісного суспільства.

Історія Первісного суспільства віддалена від нас на сотні тисяч років. Проте від цього не згасає інтерес до тієї доби, коли відбувалося становлення людського суспільства. Для дослідження давніх часів використовують переважно речові джерела. Проте, на думку істориків, за допомогою речових джерел можна відтворити лише 10—20% достовірної інформації минулого. Далеко не всі вироби людських рук можуть зберігатися в землі. Вироби з кістки, дерева, шкіри й металу взагалі зберігаються погано — дерево та шкіра недовговічні, кістка схильна до розкладання, метал окислюється, кераміка дуже крихка тощо. До цього слід додати руйнівний вплив людської діяльності та сил природи. Тому постає необхідність залучати інші джерела. Спробуємо й ми дослідити деякі джерела, що відображають минулу добу, і визначити, яку інформацію вони нам дають. Чи допомагають вони відновити образ епохи Первісного суспільства?

  1. Чому на думку істориків за допомогою речових джерел можна відтворити лише 10—20% достовірної інформації минулого?
  2. Тому постає необхідність залучати інші джерела?

Опрацювати параграф 7)

 

 

 

 

5 КЛАС

11.11.2021

Історія

Тема:Історичні джерала та їхні різновиди

Історичні джерела — предмети життєдіяльності людини, що збереглися до наших днів. Вони дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за речовими джерелами, знайденими шляхом розкопок.

Опрацювати сторінки підручника 36-37

 

 

 

 

5 клас

04.11.2021

Історія

 

Тема: Походження назв народів і географічних об’єктів.

Історико-географічні регіони України.

  1. Словникова робота.
  • Розшифруйте слова.

а

б

в

г

ґ

д

е

є

ж

з

и

і

ї

й

к

л

м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

н

о

п

р

с

т

у

ф

х

ц

ч

ш

щ

ь

ю

я

 

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

 

 

  1.  

7

23

18

19

18

12

17

12

15

1

  1.  

23

19

20

19

18

12

17

12

15

1

  • Чи відомі вони вам?

Етноніміка – наука, що вивчає походження назв народів.

Топоніміка – походження назв географічних місцевостей.

  1. Робота з ілюстрацією (с. 29 підручника).
  • Розгляньте ілюстрацію.
  • Складіть усну розповідь про місто Чернігів на основі реконструкції.
  1. Вибіркове читання (с. 30 – 31 підручника).
  • Зачитайте речення, які містять проілюстровані слова.

       

  • Скільки історичних регіонів сформувалося в Україні? (15)
  • У якому з них живемо ми?
  • Назвіть історичні регіони України, у яких вам довелося побувати.
  1. Хронологічна задача. 
  • Позначте на лінії часу відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки років тому вперше було згадано місто Галич?

2020 – 1113 = 907 років тому

На скільки років місто Галич старше від міста Львів?

1241 – 1113 = 128 років

  1. Домашнього завдання.
  1. Опрацювати § 5 підручника.
  2. Вправа «Вірю – не вірю». (перевірка)
  • Львів отримав свою назву від великої кількості левів, що мешкали на околицях міста.
  • Назва міста Чернігів походить від прізвища Чорний.
  • Дніпро назвали так за швидку течію.
  • Харківська область розташована на території Галичини.

 

5 клас

07.10.2021

Історія

Тема:Джерала до вивчення історії.Історичні джерела та їхні різновиди.
Історичні джерела та їхні різновиди
ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
 
• про те, звідки історики довідуються про минуле
 
• які існують види історичних джерел, як із ними працювати

 
1. Речові джерела. Археологія. Що може служити свідченням реальності подій, які відбувалися в минулому? За час свого існування й розвитку люди залишили чимало «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх і намагаються за ними відтворити життя минулого. Ці предмети називають історичними джерелами.
 
Найбільш численними джерелами є речові. Вони дають уявлення про всі періоди життя людства — від найдавніших часів до сьогодення. До них належать кістки тварин і людей, знаряддя праці, посуд, будівлі, гроші, печатки, прикраси — усе, що свідчить про життя та діяльність людей.
 
Значну частину речових джерел досліджує археологія. Завдяки цій науці було знайдено чимало знарядь праці, зброї, прикрас, будівель, якими користувалися дуже давно. Праця вчених-археологів є складною і тривалою. Розкопкам передує археологічна розвідка. Під час розвідки дослідники збирають інформацію за усними й писемними джерелами, здійснюють пробні розкопки. Якщо результати розвідки виявляються успішними, розпочинаються власне розкопки. Знявши верхній шар ґрунту, далі археологи працюють дуже обережно пензлями та ножами. Кожну знахідку записують у спеціальному щоденнику, де фіксують хід розкопок.
 
Після розкопок розпочинається етап вивчення знахідок у лабораторних умовах. Тут за допомогою відтворення зовнішнього вигляду, спеціальних аналізів встановлюють їхній вік, збирають і відновлюють пошкоджені предмети, намагаються відтворити перебіг подій того часу.
 
Історичні джерела — предмети життєдіяльності людини, що збереглися до наших днів. Вони дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток.
 
Археологія — наука, що вивчає минуле людства за речовими джерелами, знайденими шляхом розкопок.
Літописи — твори, у яких розповідається про історичні події за роками.

Літопис «Повість минулих літ» (Іпатіївський список).

Міф — оповідання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, явищ природи, богів, героїв тощо.
 
Д/з опрацювати ст36-39

 

 

 

11.05.21

5 клас

Історія

Тема Праця і господарство: колись і сьогодні.

  1. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=FVINrUALXgo
  2.  Дати відповіді на питання.

 

Які були найдавніші види господарювання? (збиральництво, полювання, рибальство)

Як називається тип господарювання? (Привласнюючий)

Чим займались люди під час відтворюючого типи господарювання ?(землеробство, скотарство)

Як ви розумієте, що таке ремесло? (Виробництво власними руками

Які види ремесла ви знаєте? Гончарство, ковальство, ткацтво,бортництво, різьбярство, ювелірна справа)

Як виникло товарне виробництво?

Чому виникли гроші?

Перші гроші були?(гроші, піря, шкіра

Що дало механічне виробництво?

Як розвивається сучасне виробництво?

  1. Виписати терміни з сторінки 120-123
  2. Читати ⸹21
  3. Домашнє завдання. Дати відповіді на питання 1-4 ст123

 

 


27.04.2021

5  клас

Історія

Тема. Перевірка вивченого матеріалу

  1. Дати визначення

Історик

Історична особа

Історичне дослідження

Історичний факт

  1. Дай відповідь.

Хто такі історичні особи? Яку роль вони відіграють в історії?

Кого вважають батьком української історії, а кого – першим істориком?

Яка роль художньої літератури у вивчені історії?

Чи є у вас вдома історичні джерела? Назвіть їхні типи.


 

20.04.2021

5 клас

Практична робота: Повідомлення з історії родини, презентація родового дерева

1.СЛОВНИЧОК :

Рід ― група осіб, кровно пов'язаних між собою, що походять від одного предка.

Родовід ― походження, послідовність, історія поколінь певного роду.

2.Намалюйте родинне дерево.

На верхівці дерева розташуйте свою фотографію.

Нижче подайте зображення своїх батьків. Ще нижче, під

ними, розмістіть фотографії бабусі та дідуся з боку батька, а поряд, дещо праворуч, — бабусі та дідуся з боку матері. Так само рядком нижче покладіть фотографії своїх прабабусь і прадідусів, що є батьками ваших бабусь і дідусів. Таким чином ви зможете визначити чотирьох прабабусь і чотирьох прадідусів.

Це буде просте родинне дерево.

3. Розпочніть опис життя і діяльності членів своєї сім’ї.

Укажіть, коли народилися ваші рідні, де вони жили, працювали, якими були найважливіші події їхнього життя. У цьому вам допоможе домашній архів, де зберігаються різноманітні документи (свідоцтва про народження, одруження, дипломи про закінчення закладів освіти, нагороди тощо).

Використовувати ці документи необхідно з дозволу старших членів вашої родини.

 

4.Систематизуйте зібрані матеріали.

Якщо робота зі створення родовідного дерева тебе зацікавила, ти можеш її продовжити й скласти книги історії твоєї сім’ї. Найповніше дослідження родоводу можна подати у вигляді книги роду.

Наприклад:

Мої корені;

Мої батьки (імена, прізвище, дати народження, рід мами і тата, де жила родина, як звався рід, хто за професією мама і тато, де працюють);

Мої рідні (брати, сестри);

Мої дідусі, бабусі;

Мої дядьки, тітки, їхні діти.

Родинний календар (січень-грудень, дати народження).

Правила мого роду: заборони, легенди, бабусині рецепти, родинні лікувальні рецепти, характерні риси мого Роду.

Те, що мене поєднує з моїми коренями (традиції, мова, віра, пісні мого роду, наші реліквії (картини, прикраси, одяг, предмети домашнього вжитку)).

 

  1. Домашнє завдання. Намалюй родове дерево.

13.04.21

5 клас

Історія

Тема уроку: Історія, історики, письменники та поети.

  1. Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=aXpnukZN8MA

1. Розвиток української історичної науки. Шлях розвитку української історичної науки налічує вже майже тисячу років. Першими історичними творами були літописи. Батьком української історії сучасні історики вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. У 1113 р. Нестор склав літопис «Повість минулих літ». Його можна вважати істориком, тому що він, по-перше, описує не лише сучасні йому події, а й ті, що відбувалися за сотні років до нього. По-друге, він чітко визначив мету своєї праці: звідки пішла Руська земля, хто в ній почав спершу княжити і як Руська земля виникла. По-третє, він не лише оповідає про події, а й дає їм оцінку.

Твір Нестора-літописця мав важливе значення у вивченні історії. Він став головним, а іноді єдиним джерелом інформації про далекі часи. Невипадково сьогодні «Повість минулих літ» належить до списку 100 найвідоміших і найдавніших книг світу. Своєю працею Нестор заклав традицію літописання, яка тривала майже до кінця XVII ст. Наступні автори намагалися доповнити твір Нестора сучасними їм подіями.

Наприкінці XVII ст. почали з’являтися вже не літописи, а перші справді історичні дослідження. У 1672 р. ректор Києво-Могилянського колегіуму Феодосій Сафонович склав «Хроніку із літописців стародавніх». Перша частина цього твору охоплює історію Русі до кінця XIII ст., друга переважно розповідає про події, що відбувалися на українських землях протягом кінця XIII — XVII ст.

У 1674 р. з’явився короткий історичний огляд подій Русі та Московської держави — «Синопсис». Цей твір протягом декількох століть був своєрідним підручником з історії та витримав близько 30 видань. Багато істориків вважають, що автором «Синопсису» був архімандрит Києво-Печерської лаври Іннокентій Гізель.

На початку XVIII ст. була створена низка творів, які отримали узагальнену назву козацькі літописи. їхніми авторами були такі діячі козацької доби, як Р. Ракушка-Романовський, С. Величко та Г. Грабянка. Вони не просто описали події часів Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького та наступні події козацької доби, а намагалися пояснити їх.

Пробудження зацікавленості до минулого України на початку XIX ст. створило передумови для остаточного переходу процесу накопичення історичних знань у наукову стадію. Першим істориком України називають Дмитра Бантиш-Каменського (1788—1850). У своїй «Історії Малої Росії» він уперше послідовно виклав історію українських земель від давніх часів до 1760-х рр. Розповідаючи про події минулого, автор не лише констатував факти, але й описував культуру, народні звичаї, будівництво соборів і монастирів, походження козацтва, давав оцінку діяльності гетьманів та інших осіб, що відіграли важливу роль в історії України.

У другій половині XIX ст. завдяки науковій діяльності багатьох істориків остаточно сформувалося бачення історії України. У науковому доробку видатного українського історика Миколи Костомарова (1817—1885) налічується понад 300 праць, серед яких «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Павло Полуботок» та інші. М. Костомаров розглядав народ як головну рушійну силу історії. Він відстоював ідею самостійності української нації, окремішності українського історичного процесу, який є втіленням волелюбного духу українського народу.

2. Історія в літературних образах. Історія є об’єктом наукових досліджень, але водночас вона надихає письменників на написання художніх творів. Заплутаність перебігу історичних подій іноді перевершує будь-який вигаданий художній сюжет. Заслугою письменників і поетів є те, що вони створюють образ епохи, постатей, що допомагає краще зрозуміти минуле. Крім того, історичні твори мають просвітительський характер. Вони є своєрідними посібниками для вивчення історії України і згуртовують народний дух. Наприклад, пам’ятка давньої літератури «Слово о полку Ігоревім» зображує події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців.

«Великий кобзар» Т. Шевченко у багатьох своїх творах створив цілу низку історичних образів, зокрема Б. Хмельницького, І. Гонти, М. Кривоноса, Д. Байди (Вишневецького) та інших козацьких ватажків. У поемі «Гайдамаки» поет звернувся до доби козаччини, відтворивши події гайдамацького руху.

Першим історичним романом української літератури є «Чорна рада» П. Куліша. Історію рідного народу та його боротьбу за незалежність змальовано в художніх творах І. Франка («Захар Беркут»), М. Старицького («Останні орли», «Оборона Буші») та інших українських письменників.

Чимало творів присвячено козацькій добі. Серед них виділяються «Таємний посол» В. Малика, «На брата брат» Ю. Мушкетика, «Орда» Р. Іваничука, «Собор» О. Гончара та інші.

Не лише давні часи, а й драматичні героїчні події XX ст. стали джерелом для створення багатьох літературних образів. Через літературні твори відбулося осмислення подій Першої та Другої світових воєн, революції, Голодомору і репресій 1920—1930-х рр. тощо.

Світової слави зажив роман І. Багряного «Сад Гетсиманський», у якому передано трагедію українського народу, спричинену репресіями, нищенням української інтелігенції. У ньому змальовані жахіття більшовицького терору, безглуздість звинувачень, огидні методи катувань в’язнів. Цій самій темі присвячений і роман письменника «Тигролови» (перша назва «Звіролови»).

Історичну тематику впродовж усієї творчості розробляв П. Загребельний. Йому належить роман «Диво», тема якого пов’язана з будівництвом Софійського собору. «Роксолана» — твір про легендарну полонянку Настю Лісовську з Рогатина, яка, ставши дружиною султана, мала можливість впливати на події в Османській імперії. Роман «Я, Богдан» про гетьмана Б. Хмельницького належить до кращих історичних творів української літератури.

Запитання та завдання

1. Хто такі історики?

2. Кого з видатних українських істориків ви знаєте?

3. Кого вважають батьком української історії?

4. Хто з українських істориків створив 10-томну «Історію України-Руси»?

5. Який український історик присвятив своє життя вивченню українського козацтва?

6. Яким є головний здобуток праці істориків?

Домашнє завдання. Вивчити конспект і дати відповіді на питання.


06.04.2021

5 клас

Історія України

Тема: Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

 

Фах історика. Найвідоміші українські історики.

Історик -  це освічена і всебічно розвинена людина, яка вміє мислити, узагальнювати, аналізувати і висловлювати, аргументуючи, власну думку. Саме тому історик може досягти вершин у будь-якій сфері, не тільки в освіті.

 

Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

Історичним дослідженням називають пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел.

Які бувають історичні джерела? Речові, письмові, усні, візуальні. («Повість минулих літ»).

Важливими завданнями істориків є:

- з’ясувати за допомогою джерел інформацію про певні події минулого;

 - визначити, які події є фактами, а які – вигадкою  авторів (якщо джерела є писемними або усними);

- з’ясувати всі обставити цієї події, тобто передумови, причини, привід до події, її суть,  результат і наслідки.

Історичний факт – справжня, не вигадана подія, тобто те що відбулось насправді.                                                              

 Історичною подією може бути якась битва, укладення якоїсь угоди, виникнення українського козацтва, утворення організації, партії тощо.

Завдання. Назвіть  історичні факти з історії України, які   вивчали.

( Прийняття Конституції України, політ Л. Каденюка, бій під Крутами, тощо., )

Учитель відображає та пояснює схему поняття «історична подія»:

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо.                  Досліджуючи будь який історичний період вчені також з’ясовують, як жили різні верстви населення – селяни, ремісники, воїни, козаки, пани.

Історичні діячі – люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства в минулому, на перебіг конкретних подій.

 Дослідивши та зіставивши всі історичні джерела про якусь подію, або історичного діяча історик подає своє бачення минулого, тобто історичний образ.

Історичний образ—уявлення про якусь подію або особу, що сформу-валося внаслідок історичного дослідження.

Як досліджувати історичні  явища.

  Як ви вже зрозуміли, дослідження історичних джерел — важлива й відповідальна справа. Зрозуміти послідовність роботи історика вам допоможе така пам’ятка.

Пам’ятка для складання повідомлення про історичний факт                                                   

              1. Про який історичний факт ви розповідатимете (назва розповіді)?                           

                     2. Коли й де відбулася подія, про яку будете розповідати?                                                             

   3. Які історичні діячі були задіяні під час цих подій? Які ролі вони виконували?                                                                                   4. Яких груп людей у суспільстві стосуються досліджувані події та явища?                               

     5. Який зміст описуваного історичного факту:                                                                         

         а) які причини цієї події;                                                                                                                                  

     б) які наслідки події можна визначити;                                                                                                                            

    в) це поодинока подія чи одна з багатьох подібних;                                                                            

    г) яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібни­ми до неї)?                                                 

6. Яке значення для розвитку суспільства мають історичний факт, подія?                                                                         

7. Яким чином зберігається пам’ять про історичний факт, подію?

Домашнє завдання.

Задачі:

М. Грушевський народився в 1866р. Скільки років минуло від року його народження до сьогодення?

Нестор закінчив написання літопису «Повісті минулих літ» у 1110р. Писав він її 20 років. У якому році Нестор почав писати свій літопис?

Обчисліть скільки років минуло від початку Української революції 1917р. до Революції Гідності 2013р.?

Володимир Великий почав правити Руссю-Україною в 980р, помер в 1015р. Скільки років він князював?

Перевести дати в століття:

1187р.-  

988 р.-  

1596 р.-

1914 р.-

2000 р.-  

2001 р.-

18р. –

775р.-

1657р. –

 

30.03.2021

Історія

Тема уроку: Узагальнення вивченого матеріалу

Дай відповіді на питання письмово

  1. Якими були причини Революції Гідності?
  2. У складі якої держави перебувала Україна до 1991 р?
  3. Кого за радянських часів називали дисидентами?
  4. Коли почалася Друга світова війна?
  5. У якому році Україну була звільнено від нацистів?
  6. Коли і з якою метою було створено СРСР?
  7. Чим голод відрізняється від Голодомору?.

19 січня

Історія України

Тема Кримське ханство.

1 Перегляньте відео

 

  1. Робота з підручником. Читати ⸹11
  2. Домашнє завдання Дати відповіді на питання в кінці підручника.

12 січня

Класна робота

Тема: Джерела, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України.

1. Перегляньте відео та прочитайте 10 параграф в підричнику.

 

Домашнє  завдання 

  1. Опрацювати § 10 підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

3 листопада

Практична робота

Територіальне розташування та історичне походження рідного села.

Хід заняття

І. Виконайте завдання за картою історико-етнографічних регіонів України (с. 30).

1. Покажіть історико-етнографічні регіони, що належать до Західної України.

2. Покажіть історико-етнографічні регіони Наддніпрянської України.

3. Знайдіть на карті назву регіону, у якому ви живете.

4. Які історико-етнографічні регіони розташовані в степовій частині України?

II. Виконайте завдання за картою адміністративно-територіального устрою України (с. 34).

1. На скільки областей поділяється Україна?

2. Які держави є сусідами України?

3. Які області України є прикордонними?

4. Які області виходять до узбережжя морів?

5. Назви яких областей не збігаються з назвами обласних центрів?

6. Назвіть і покажіть на карті області, у яких вам довелося побувати.

ІІІ. Підготувати розповідь про своє село (історичне походження, розташування та цікаві моменти)


20.10.2020

Тема: Походження назв народів і географічних об’єктів.

Історико-географічні регіони України.

  1. Словникова робота.
  • Розшифруйте слова.

а

б

в

г

ґ

д

е

є

ж

з

и

і

ї

й

к

л

м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

н

о

п

р

с

т

у

ф

х

ц

ч

ш

щ

ь

ю

я

 

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

 

 

  1.  

7

23

18

19

18

12

17

12

15

1

  1.  

23

19

20

19

18

12

17

12

15

1

  • Чи відомі вони вам?

Етноніміка – наука, що вивчає походження назв народів.

Топоніміка – походження назв географічних місцевостей.

  1. Робота з ілюстрацією (с. 29 підручника).
  • Розгляньте ілюстрацію.
  • Складіть усну розповідь про місто Чернігів на основі реконструкції.
  1. Вибіркове читання (с. 30 – 31 підручника).
  • Зачитайте речення, які містять проілюстровані слова.

       

  • Скільки історичних регіонів сформувалося в Україні? (15)
  • У якому з них живемо ми?
  • Назвіть історичні регіони України, у яких вам довелося побувати.
  1. Хронологічна задача. 
  • Позначте на лінії часу відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки років тому вперше було згадано місто Галич?

2020 – 1113 = 907 років тому

На скільки років місто Галич старше від міста Львів?

1241 – 1113 = 128 років

  1. Домашнього завдання.
  1. Опрацювати § 5 підручника.
  2. Вправа «Вірю – не вірю». (перевірка)
  • Львів отримав свою назву від великої кількості левів, що мешкали на околицях міста.
  • Назва міста Чернігів походить від прізвища Чорний.
  • Дніпро назвали так за швидку течію.
  • Харківська область розташована на території Галичини.

 

 


1
2