7 клас

7 клас 

22.02.2022

Історія України

7 клас

Тема уроку: Галицько-Волинське князівство за князя Данила.

– Основні дати: 1205 р.- загибель Романа Мстиславича; 1223 р.- битва на р. Калці; 1238 р.- розгром хрестоносців під Дорогочином, утвердження вла­ди Данила Романовича в Галичі; 1245 р.- відвідання Данилом Галицьким Золотої Орди; 1253 р.- коронація Данила Галицького; 1264 р.- смерть короля Данила.

 

– Основні персоналії: Роман Мстиславич, Данило Романович, Василько Романович, Батий, Інокентій ІV, Куремса, Бурундай.

1. Коли відбулося об’єднання Галицько-Волинського князівства?

2. Князем об’єднаного Г-В князівства став?

3.Покажіть на карті території Г-В держави;

4. Які проблеми новоутвореної держави мав вирішити князь Роман?

5. Де і за яких обставин загинув Роман?

6. Яка доля спіткала сім`ю  князя Романа?

7. Як синам Романа Мстиславича вдалося повернути владу, через скільки років?

(відповіді записати в зошит і надіслати мені )

 

Цікава інформація: За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII-XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста. Відбувся занепад ремесла і торгівлі, великі демографічні втрати.

 

 

Після багаторічної боротьби за батьківську спадщину у 1238 р. Данило Романович нарешті оволодів Галичем, повернув Волинь, а також утвердився в Києві. Однак столицю свою до Києва не переніс, а залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра. Василько як молодший залишився управляти Волинню, у всіх важливих справах підтримував Данила. Старший Романович переніс столицю з Галича до Холма. Літописець розповів про грандіозне будівництво, яке розпочав князь. Холм зміцнили потужними укріпленнями.

Опрацювати параграф підручника)

17.02.2022

Всесвітня історія

7 клас

Тема:Узагальнення "Європейське суспільство і держави в X -XV ст.

Перегляньте відео будь ласка)

 

15.02.2022

Історія України

Тема:Монгольська навала.Утворення Золотої Орди.

д\з опрацювати параграф 15 )

 

 

10.02.2022

Всесвітня Історія

Країни басейну Середземномор’я
 
Територіальний поділ та державний устрій Італії
 
В Італії найкраще збереглася антична спадщина, процвітало господарське життя, вона стала центром католицького світу. Кожне італійське місто (Флоренція, Сієна, Мілан, Падуя, Венеція, Генуя, Гіза) жило своїми інтересами. Міста-держави звільнилися від феодальної залежності і перетворилися на міста-комуни. Вони були проти об’єднання Італії і таким чином послабляли владу феодалів, сприяли визволенню селян. Міста-комуни очолювали виборні консули (радники). У найбільших із них влада належала дожу — президенту, який обирався пожиттєво. Таким чином, міста-комуни були республіками.
 
Значну частину Середньої Італії займала Папська держава, яка виникла в середині VIIІ ст. Її столицею був Рим. У середині ХІІ ст. в Римі з ініціативи городян та місцевої знаті було проголошено республіку. На початку ХІV ст. папи надовго стали васалами французьких королів, їхня резиденція була перенесена з Риму в Авіньйон. Це дало городянам можливість знову проголосили Рим республікою. У середині ХІV ст. секретар міської скарбниці Кола ді Рієнцо очолив повстання, яке призвело до проголошення Римської республіки. Але італійські міста не об’єдналися навколо Рима. Після розгрому республіки папи не раз намагалися створити сильну державу, але послаблення впливу папського престолу у всьому християнському світі не сприяло зміцненню їхньої влади як світських правителів в Італії. Від папської держави відокремилися Феррара, Болонья, Урбіно.
 
Південна Італія та Сицилія були завойовані норманами й утворили Сицилійське королівство. Це була держава з міцною монархічною владою. На початку ХІІІ ст. королівство потрапило під владу німецької династії Штауфенів.
 
У 1268 р. Сицилійське королівство перейшло під владу герцогу Карлу Анжуйському. У 1282 р. сицилійці повстали й відмовилися коритися Анжуйській династії. Сицилійське королівство розпалося. Сицилія увійшла до складу Арагонського королівства — однієї з держав Піренейського півострова. Південна Італія — Неаполітанське королівство — до середини ХV ст. залишалася анжуйським володінням, а потім також перейшла у володіння арагонського короля.
 
Арабська Іспанія
 
Арабська Іспанія була квітучою частиною Європи. Частина маврів розселялася в містах, яких було майже 400. Спочатку маври не перешкоджали населенню Іспанії сповідувати свою релігію. В Андалузії поруч жили нащадки жителів колишньої римської провінції, вестготи, араби, бербери, євреї. Тут жило чимало християн, що прийняли іслам, але були й ті, які зберегли християнську віру, однак перейняли арабську мову, одяг, звичаї.
 
Боротьба за звільнення Іспанії від маврів розпочалася майже одразу після її поневолення. Цей рух отримав назву «Реконкіста» і тривав приблизно вісім століть — аж до кінця ХV ст. У боротьбі проти маврів брали участь лицарі з багатьох країн Західної Європи, її підтримувала церква. На звільнених від арабів землях півострова виникали християнські держави, які об’єднувалися для спільної боротьби проти завойовників. Реконкіста сприяла формуванню іспанської та португальської держав.
 
У середині ХV ст. маврам на Піренейському півострові належала лише Гранада. Для остаточного звільнення півострова піренейським державам необхідно було об’єднати сили. У 1479 р. спадкоємці кастильського й арагонського тронів — Ізабелла та Фердинанд — одружилися. Так з’явилася єдина держава — Іспанське королівство. Наприкінці ХV ст. іспанські королі розгромили Гранаду, приєднали її територію до своїх володінь. Реконкіста завершилася.

 

08.02.2022

Тема:Утворення Галицько-Волинської держави 

Опрацювати параграф 15 підручника .

Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні відносини, які стали передумовою об’єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Об’єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у Галицькому князівстві, він уперше зайняв його в 1188 р., але не зміг утримати його під натиском угорців, які також увірвалися до Галицької землі на заклик місцевих бояр. Остаточно Роман приєднав Галичину до Волині в 1199 р. після смерті галицького князя Володимира Ярославича — останнього представника династії Ростиславичів.Прочитайте уривки із джерел і дайте відповіді на запитання.

Із Давньоруського літопису

Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; затинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами… Багато жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений.

З історичної повісті К. Гриневичевої «Шоломи в сонці»

А князь [Роман] був знатної постави, геройської вроди, увесь у залізі, з малиновою киреєю поверха, що лопотіла в бігу, як пера у лету. Груди були як щит, шолом двигався, немов золотостінна вежа. Владний обрис чола, високий ніс зо сміливою різьбою кості, вус тонкий, як мозок сепії над спеченими устами, доповнювала гострочорна прядь край лівого вуха… З-під чола в довгих бровах, суворих, жевріли очі зроду неситі і зроду бурні.

Увесь він здавався чуйністю, гнучкістю, небезпекою, утаємним замислом, хижою зупинкою, перемогою в її скритім первопочині. Не могло бути інакше, при оцій гордій рівновазі рамен, мірі пліч, при згибі темних рук під поводами. А кривий натиск стопи на стремена? Це була прикмета уродженого войовника.

1) Порівняйте дві характеристики Романа Мстиславича. Як вони характеризують князя як людину; як воїна?

2) Якими рисами наділяють Романа обидва автори? Яким вони бачили галицько-волинського князя?

3) Чи відповідають наведені характеристики вашому уявленню про князя Романа?

Складання історичного портрета

Складіть історичний портрет князя Романа Мстиславича, дотримуючись плану.

План

1) Соціальне походження.

2) Князювання Романа на Волині.

3) Роман Мстиславич — галицько-волинський князь.

4) Ваша оцінка діяльності князя.

Матеріал для складання історичного портрета

Роман Мстиславич

Роман ІІ Мстиславич (близько 1152 — 19 червня 1205 р.) — великий князь київський (1204—1205 рр.), князь новгородський (1168—1170 рр.), володимир-волинський (1170—1187 рр., від 1188 р.), галицький (1188 р., від 1199 р.) із династії Рюриковичів. Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., за що був прозваний Великим. Роман II Мстиславич — син великого київського князя Мстислава II та Агнеси, дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. У 1168—1169 рр. правив у Новгородському князівстві. Після смерті Мстислава II Ізяславича волинські землі були поділені між його синами: Роман Мстиславич отримав Володимир-Волинський, Всеволод — Белз, Святослав — Червен, Володимир — Берестя. Невдовзі, завдяки своїм особистим якостям, Роману Мстиславичу вдалося домогтися домінуючого впливу в усіх волинських землях. Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава I Осмомисла, приєднав Галичину до Волині (1199 р.), створивши Галицько-Волинську державу. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку в міщанства. У двох походах 1201—1202 і 1203—1204 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття Києва та включення його до сфери свого впливу. У зовнішній політиці Роман Мстиславич підтримував тісний союз із Візантією та Угорщиною, мав тісні зв’язки з Римським Папою Інокентієм ІІІ, перемагав неспокійних сусідів — половців і литовські племена, намагався впливати на німецьких князів. Роман Мстиславич намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани. Роман загинув улітку 1205 р. в битві під Завихостом. Після його смерті Галицько-Волинське князівство до 1238 р. припинило своє існування як єдина держава. Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з’єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси».


 

 

03.02.2022

Тема: Німеччина 

Імена історичних діячів: Генріх I, Оттон II, Григорій VIII, Генріх IV, Фрідріх I Барбаросса, Фрідріх II, Іннокентій III.
Основні дати та події:
919 р. — утворення Німецького королівства;
962 р. — утворення Священної Римської імперії;
1077 р. — похід до Каносси;
1220–1268 рр. — панування династії Штауфенів;
1242 р. — битва на Чудському озері;
1356 р — «золота булла»;
1410 р. — Грюнвальдська битва;
1445 р. — винахід друкарства.
Німецька держава утворилася у 919 р. Її король Оттон мріяв про відновлення імперії Карла Великого, про об’єднання всіх християнських народів Європи. Він завоював Рим. Папа проголосив його імператором. Нова імперія отримала назву Священної Римської імперії. Німецькі королі у Німеччині почувалися не дуже певно, тому вони не полишали сподівань зміцнити свій авторитет за рахунок Італії. У той час, коли імператори завойовували Італію, німецьке рицарство вирушило у хрестовий похід на Схід.

 

 

 

Запитання

  1. Коли і ким була утворена Священна Римська імперія?
  2. Яким чином Оттон І обмежив сваволю герцогів?
  3. Назвіть причини конфліктів германських імператорів з папою римським?
  4. Чому спроба  німецьких  імператорів  завоювати  Італію  зазнала поразки?
  5. Внаслідок яких подій утворився Швейцарський союз?
  6. Чому в Німеччині так і не склалася централізована держава?
  7. Поясніть значення понять і термінів: «Священна Римська імперія», «курфюрст», «золота булла», рейхстаг, «наступ на Схід».
  8. Як позначилась феодальна роздробленість на форму державного устрою сучасної Німеччини?

7 клас

01.02.2022

Історія України 

Тема: Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Київська держава у другій половині ХІ ст. – у першій половині ХІІІ ст.»

 

І рівень (0,5 бала)

 

1. Київський князь Володимир Всеволодович відомий як

 

а) Великий                б) Мудрий

в) Мономах               г) Окаянний

 

2. Які сини Ярослава Мудрого після його смерті утворили

тріумвірат?

а) В’ячеслав, Володимир, Олег     б) Святополк, Ярослав, Мстислав

в) Ізяслав, Всеволод, Святослав    г) Роман, Данило, Василько

 

3.  У якому році відбувся Любецький з’їзд князів?

а) 1068 р.                         б) 1072 р.

в) 1086 р.                          г) 1097 р.

 

4. У якому з уривків наведене одне з рішень Любецького з’їзду

князів?

а) «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде»

б) «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить вотчину свою»

в) «Хто вб’є князівську людину… а община вбивцю не шукає, то виру за нього 80 гривень платити тій общині»

г) «…хто хоче віри йняти волхва — хай за ним іде, а хто ж вірує в хреста — нехай іде до нього»

 

5. Діяльність князя Ярослава Осмомисла сприяла піднесенню

 

а) Волинського князівства          б) Київського князівства

в) Переяславського князівства    г) Галицького князівства

 

6. Перша літописна згадка про Україну належить:

 

а) 1100 р.                      б) 1103 р.

в) 1187 р.                      г)1200 р.

 

7. Хто у 1068 році розгромив руські війська на річці Альта?

 

а) Хозари      б) Половці  

в) Печеніги   г)Монголи

 

8. Найдавнішою книгою Русі, що збереглася, є

 

а) Остромирове Євангеліє               б) Ізборники

в) Києво-Печерський патерик         г) Біблія Ярослава

 

9. Видатний живописець Русі (бл. 1050—1114)?

 

а) Нестор   б) Аліпій

в) Федір      г) Ізяслав

 

10. Особливе декоративне письмо, яке використовувалося в

 

рукописах, на фресках, іконах, могильних плитах тощо?

а) В’язь               б) Билина          

в) Граматика      г) Ієрогліф

 

ІІ рівень (1 бал)

11. Дайте визначення термінів:

Тріумвірат — це ___________________________________________________

__________________________________________________________________

12. Про яку історичну подію йдеться у літописі? Якого року відбулася ця подія?

«І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і радіють, що межі нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою…»? ___________________________________________________

13. Якого князя зображено на малюнку?

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________                        

 

ІІІ рівень (1,5 бала)

14. Назвіть причини роздробленості Русі

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

IV рівень (2,5 бали)

15. Назвіть три події історії Київської Русі другої половини XI – першої

половини XIII ст., які вважаєте доленосними. Відповідь стисло обґрунтуйте.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

7 клас 

18.11.2021

Всесвітня історія

Тема:Середньовічне європейське суспільство

Основою європейського середньовічного суспільства був феодалізм, на якому базувалась система сюзеренно-васальних відносин.
Феодалізм. Феодальний лад прийшов на зміну рабовласницькому і панував у Західній Європі з V до ХV ст. В основі феодалізму як суспільно-історичної формації лежить власність феодала на землю і залежність від нього селян. Назва «феодалізм» походить від слова феод – земельний маєток із залежними селянами, який васал отримував від сеньйора за вірну службу. Спочатку феод був умовним володінням, а згодом став приватним та передавався у спадок, від батька до сина.

Теорія трьох станів. Процес поділу суспільства на відокремлені один від одного стани розпочався ще за часів Римської імперії, але остаточно формування трьох станів відбулось саме в період Середньовіччя і вже на початку ХІ ст. сформувалась нова структура суспільства, яка якісно відрізнялась від Римської. Тоді ж і виникає теорія трьох станів, авторами якої були Герард Камбрезійський та Адальберон Лаонський. До першого стану вони віднесли «тих, що моляться» (oratores) – священики та ченці; до другого – «тих, що воюють» (bellatores), тобто рицарів; третій стан – «ті що працюють» (laboratories) -  селяни. Ці три стани взаємовпов’язані та не можуть існувати один без одного, духовенство молиться за спасіння душ, рицарі обороняють населення, а селяни їх годують. Незважаючи на це, кожен стан вів свій спосіб життя, дотримувався своїх звичаїв.

Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули спасти свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.

До чорного духовенства належади ченці, а бо монахи, які дотримувалсиь суворих умов життя, жили усамітнено, а згодом почали утворювати монастирі, що в перекладі з грецької означає – «відлюдне житло». Монастир був також і господарським комплексом, монахи самі себе повністю зебезпечували їжею та всім необхідним. Крім того, сааме монастирі були середньовічними осередками освіти та науки. На рубежі VI – VII ст.. при монастирях виникають скрипторії – спеціальні майстерні для переписування, створення та оформлення книг. Виникали монастирські бібліотеки та відкривались школи.

Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.

Передача феоду відбувалась дуже пишно, сеньйор передавав новому васалу прапорець, перстень, чи ще якийсь символ влади. Після цього васал присягав сюзерену на вірність. Васал зобов’язувався охороняти честь, життя та майно сеньйора, воювати на боці сеньйора, в свою чергу сеньйор зобов’язувався захищати й підтримувати васала, піклуватися про його володіння. У мирний період феодали вели тривалі міжусобні війни. Аби їх припинити церква прийняла кілька постанов про Божий мир. Саме у війнах, внутрішніх чи зовнішніх, поступово формувалась ідеологія та психологія рицарства. На початку за терміном «рицар» розуміли кінного воїна, що ніс васальну служб, але згодом це поняття набуло ширшого значення  - стало синонімом знатності та шляхетності. Рицари мали свої ідеали, основою рицарської поведінки стала куртуазність – дотримання правил хорошого тону. Ці правила передбачали не лише хоробрість, але і гречність, ввічливість, щедрість, вміння складати вірші та грати на музичних інструментах. Здобути звання рицаря було непросто, спочатку хлопчики служили пажами, носили зброю за своїми покровителями, брали участь в битвах, згодом їх посвячували в рицарі. Процедура посвятив  рицарі булла урочистою та багатою на різін звичаї. Крім битв, невід’ємним елменто рицарського життя була участь в турнірах, де рицарі демонстрували свої здібності, більше того кожен рицар мав свій герб, за яким його впізнавали, але здобути його було теж непросто.

 

 

7 клас 

16.11.2021

Історія України

Тема:Русь Україна за правління князя Ярослава Мудрого 

 

7 клас

Всесвітня історія

11.11.2021

Тема:Середньовічне європейське суспільство

Доброго дня любі діти.Перегляньте будь ласка відео.

 

 

 

7 клас

Історія України

09.11.2021

Тема:Русь-Україна наприкінці X- у першій половині XI ст.

Русь-Україна за Володимира Великого

 

  

Міжусобна війна Рюриковичів. Початок правління князя Володимира. Після смерті князя Святослава між представниками династії Рюриковичів почалася боротьба за владу. Сини Святослава Олег і Володимир не хотіли визнавати свого старшого брата Ярополка (972—978 рр.) новим великим князем київським.

У свою чергу, Ярополк вирішив приборкати братів і розпочав із ними міжусобну війну. У 977 р. він вирушив із військом у Деревлянську землю, щоб відібрати її в Олега. Олег програв битву зі своїм старшим братом і загинув. Приєднавши Деревлянську землю, Ярополк того ж року захопив Новгород і вигнав звідти Володимира, який утік до Швеції. Проте згодом Володимир повернувся із сильною варязькою дружиною та рушив на Київ. Унаслідок нетривалої війни між братами Ярополк був убитий варягами. Великим князем київським став Володимир Святославич.

Міжусобна війна (міжусобиця) — незлагода, розбрат, боротьба за владу між суспільними групами або окремими особами в державі.
«Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, нібито (за повідомленням Нестора Літописця) прийнятий київським князем Володимиром.
Норми права (правові норми) — загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлюються та охороняються державою.
Звичаєве право — затверджене державою правило поведінки, що склалося історично в результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Існує на основі звичаю, а не тексту закону.

Князь Володимир продовжував політику попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які не увійшли до складу Русі-України. У 981 р. Володимир відвоював у Польського князівства територію «червенських міст» (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі-України було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, у 981 р. — білих хорватів, а в 984 р. — радимичів.

 

За часів Володимира під владою великого київського князя опинилися всі східнослов’янські землі. У цілому завершився процес формування державної території Русі-України.

Внутрішня політика князя Володимира. Багато зусиль князь Володимир докладав для розбудови державності Русі-України. Близько 988 р. він здійснив адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і посадивши у племінних княжіннях намісниками своїх десятьох синів. За переказами «Повісті минулих літ», він нібито провів також правову реформу, запровадивши «Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, що базувалися на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян.

Князь Володимир (960 (963) — 1015) був позашлюбним сином Святослава й служниці його матері Малуші. Ще хлопцем був посаджений батьком намісником Новгорода. Перемігши в боротьбі з братами за батьківську спадщину, у 980 р. він став єдиновладним правителем Русі-України. У роки його князювання загалом завершилося формування державності Русі-України. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як талановитий політик, правитель і реформатор. Найголовнішою його заслугою вважається запровадження в Русі-Україні християнства.

Майже безперервна боротьба князя Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь-Україну, обумовила необхідність здійснення військової реформи. Замість найманців-варягів князю почали служити «мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою під назвою «Змієві вали».

Запам'ятайте дати

988 р. — початок запровадження князем Володимиром Великим християнства як державної релігії Русі-України.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

• В історію Русі-України князь Володимир Великий увійшов як активний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни.

• Територія Русі-України наприкінці князювання Володимира Великого досягла 800 км2 і загалом відповідала межам розселення східнослов'янської спільноти.

• Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі-України визначило її подальший розвиток. Вона змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з ними.

• Наприкінці X — на початку XI ст. Русь-Україна досягла значної могутності, зміцнила своє внутрішнє становище та міжнародний авторитет.

Д/з опрацювати ст.27-32 ,підручника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 клас Всесвітня історія

04.11.2021

Теметичне оцінювання

"Перші середньовічні держави"

«Перші середньовічні держави»

І рівень

  1. Виберіть  зайве слово.
  1. Араби, халіфат, Мекка, мечеть, Рим.
  2. Сарацин, майордом, Пуатьє, Піпін.
  1. Франкський імператор Карл І Великий створив свою імперію:

А) 732 р;                                           б) 800 р;

В) 476 р.;                                          г) 814 р.

3. Правителя Візантійської імперії називали:

А) царем;                                           б) конунгом;

В) стратегом;                                    г) василевсом.

4. До складу Візантії не входили:

А) Мала Азія;                                   б) Британські острови;

В) Балканський півострів;                г) півострів Індостан.

5. Коли Мухаммед увійшов до Мекки?

А) 570 р;                                  б) 630 р;

В) 632 р;                                  г) 530 р.

ІІ рівень

6. Вкажіть чи правильне твердження (так/ні).

1) Велике переселення народів призвело до знищення Західної Римської імперії;

2) Хлодвіг стояв на чолі Франкської імперії;

3) Релігійним центром Аравії було місто Кааба.

ІІІ рівень

7. Дайте визначення понять:

Велике переселення народів, «грецький вогонь».

8. Порівняйте правителів за самостійно визначеними критеріями.

- правителі династії Омейядів та правителі династії Аббасидів.

IV рівень

9. Дайте відповідь на запитання.

1) Назвіть перше варварське королівство…

2) Назвіть династію, що стала засновницею Франкського королівства….

3) У якому документі  були записані судові звичаї франків…?

4) Назвіть першого імператора Середньовіччя….

 

 

7 клас 

Історія України 

02.11.2021

Тематична 

Пройти тестування.

 

7 клас 

ІСТОРІЯ України

12.10.2021

Тема:Суспільно-політичний устрій і господарське життя Русі-України

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дайте відповіді на запитання

1. Розкажіть, як відбувалася міжусобна боротьба між синами Володимира й утвердження Ярослава в Києві.

2. Охарактеризуйте внутрішньополітичну діяльність Ярослава.

3. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя Київської держави?

4. Якими були особливості зовнішньої політики князя Ярослава?

5. Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Поясніть чому.

 

 Наприкінці X — у першій половині XI ст. формою державного правління Русі стала централізована монархія. Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цей час уже став повновладним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше.
Нащадки колишніх східнослов’янських племінних князів були васалами Києва.
Князь був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його винятковим правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, судову, виконавчу і військову владу. Він установлював правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. Ви вже знаєте про «Устав земляний» князя Володимира і «Правду Ярослава».
До обсягу повноважень великого князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником, вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях.
Робота з термінами і поняттями 
Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджувалася в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.
Князь являв собою головну державну структуру, забезпечував діяльність усіх органів управління і вважався символом державної стабільності. Влада князя була необмеженою й залежала від його авторитету. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружинників, які отримували від князя за свою службу землі, і молодших — які отримували платню або частину здобичі.
При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.
Робота з термінами і поняттями
Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов'янських племінних рад старійшин.
Робота з документом
«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО ОБРАННЯ НОВОЇ ВІРИ КНЯЗЕМ ВОЛОДИМИРОМ
У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: «Осе приходили до мене болгари, кажучи: “Прийми закон наш”. Потім же прийшли німці, і тії хвалили закон свій. Після сих приходили жиди. А після сих приходили й греки, гудячи всі закони, а свій хвалячи, і багато говорили вони, розказуючи од початку світу... Так що ви врадите? Що відповісте?»
І сказали бояри і старці: «Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові».
Запитання до документа
1) Хто був ініціатором скликання ради?
2) Із якою метою князь скликав раду?
3) Яким чином члени ради могли впливати на рішення князя?
Князівська рада своїми порадами мала можливість впливати на рішення князя. Із радою князь обговорював найважливіші питання державного життя: оголошення війни, укладення мирних угод, династичних шлюбів, установлення нових правових норм, вирішення важливих судових справ тощо. Зокрема, за повідомленням Нестора-літописця, перед прийняттям християнства князь Володимир скликав раду для обговорення питання вибору нової віри.
Д/з опрцювати сторінки підручника 23-26
 

7 клас

07.10.2021

                                       Всесвітня історія 

Тема:Середньовічний світ Західної Європи.Людина в Середньовіччі.

 

■ знати: Події: XII - XIII - “дорожня революція”, ХІ - початок будівництва кам’яних замків, XIV – поява перших морських карт, 1348-1350 – епідемія чуми.

І. Перевірка знань учнів

  1. Перелічіть відомі Вам германські племена.
  2. Хто такі “конунги” ?
  3. Назвіть причини, які змусили до великого переселення народів.
  4. Хто такий Аттіла?
  5. Дайте визначення терміну “вандалізм” ?
  6. Хто такі “майордоми” ?
  7. Чому Меровінгів прозвали “лінивими королями” ?
  8.  Хто такий Хлодвіг? Які риси в управлінні ним державою Вам подобаються, а які ні?
  9.  Як зміцнив Карл Мартелл військо франків?
  10.  Назвіть короля, який допоміг папі заснувати в Середній Італії папську державу – Ватикан?

 11.Чому після смерті Карла Великого розпалася його держава?         

Новий матеріал

 На думку середньовічних мудреців, кожен стан мав свої важливі обов’язки і був необхідним для інших. Вони не могли існувати один без одного. Так, духовенство піклувалося про душі, рицарі захищали країну, а селяни всіх годували.

У середні віки Європу населяли греки, романські народності, кельти, фракійці, германці, балти, слов'яни, угро-фіни, а також азіатські та африканські меншини (араби, євреї, бербери, тюрки, левантинці тощо). У У-ХІ ст. племена і народності Європи дуже перемішалися між собою.

Середньовічна людність була непосидючою. Простували нікудишніми європейськими дорогами купці, школярі, студенти, жебраки, бродяги, монахи, прочани, майстри, художники, піснярі тощо. Знало європейське середньовіччя й переселення цілих народів. Відбувалися й масові переселення.

Масові переселення приносили корінному люду багато лиха. Середньовічний монах повідомляв, що після нашестя франків за доби Великого переселення народів уціліла хіба що земля, та й то лише тому, що франки не могли прихопити її з собою, франки багатьох людей погнали в полон, причому попутно продавали їх у рабство.

Змінювали склад і кількість населення в Європі також страшні епідемії, майже безперервні війни та часті голодомори. Середньовічні медики нічого не звали про справжню природу хвороб, тому своїм «лікуванням» часто більше завдавали шкоди хворим, ніж допомагали їм. Вони були безсилими запобігти епідеміям язви, жовтухи, дизентерії, червоного тифу, прокази, та інших смертельних недуг. Але найстрашнішою хворобою середньовіччя залишалася чума. В народній пам'яті надовго закарбувалися моторошні спогади про «чорну смерть»— найстрашнішу епідемію чуми, яка вразила Європу в 1347-1349 рр. і вигубила в окремих країнах від чверті до половини населення

 

    

 

 Док. 1

XIV ст. Середньовічний автор про «чорну смерть» на Сицилії в 1347 р.

 І ось у жовтні 1347 року у порту міста Мессіна причалили генуезці... [Вони] принесли з собою хворобу, яка пронизала їх до кісток, та таку, що всі, хто розмовляв з ким-небудь із них, був уражений цією смертельною недугою; смерті ж цієї, що вражала миттєво, абсолютно неможливо було уникнути. Смерть наздоганяла... й тих, хто купляв у них (генуезців) речі, доторкувався чи наближався до них. Здогадавшись, що несподіваний мор звалився на них через прибуття у порт генуезьких галер, жителі Мессіни спішно прогнали їх з міського порту, проте смертельний бич не полишив цього міста, і місто це повністю вимерло... Трупи залишалися в будинках, і жоден священик, жоден родич — хай би то був син, батько або хтось із близьких— не наважувалися увійти туди... Будинки померлих стояли відкритими з усіма скарбами, грошима і коштовностями; якщо хтось хотів увійти туди, ніхто йому не ставав на заваді...

 

          Запитання до джерела

  1. Про яку хворобу іде мова?
  2. Як Ви вважаєте, чи дійсно генуезці стали джерелом поширення чорної хвороби".                            
  3. Д/з опрацювати ст.28-32 ,

7 клас

05.10.2021

Історія України

Тема:Русь-Україна за князювання Ольги і Святослава

Історичні державні реформи та значення володарювання Ольги

Внутрішня політика

Придушила повстання деревлян і підпорядкувала їхні землі безпосередньо Києву.

Здійснила першу державну реформу на Русі: чітко визначила землі, із яких збирала данину.

Улаштувала «становища» і княжі «погости» - місця зберігання зібраної данини і осередки центральної влади.

Закріпила за княжою казною «ловища» - землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало постійний прибуток.

Розбудовувала, прикрашала й зміцнювала свій стольний град. У Києві було збудовано нову князівську резиденцію - Ольжин двір із «теремом кам'яним», дерев'яну християнську церкву і систему укріплень.

Зовнішня політика

Надавала перевагу дипломатії перед війною. У 946 р. (або 957 р.) на чолі мирного посольства відвідала Константинополь й уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним.

Відповідно до русько-візантійської угоди надсилала свої дружини допомагати Візантії у війні з арабами в 967 р. та боротьбі з норманами й болгарами.

Здійснила першу спробу встановити дипломатичні контакти із Західною Європою. У 959 р. надіслала послів до німецького імператора Оттона I з проханням направити єпископа для хрещення Русі. Місія ченця Адальберта, що діяла на Русі в 961- 962 рр., завершилася провалом.

Значення діяльності

ЇЇ діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст.

Внутрішньополітичні заходи княгині сприяли об'єднанню колишніх окремих племінних володінь у єдиний державний організм.

У зовнішньополітичній діяльності визначила нові підходи, надаючи перевагу мирним засобам над воєнними.

Сприяла зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі.

ОПРАЦЮВАТИ  ст.18-22,дати відповіді 

 

7 клас

14.05.21

Всесвітня історія

Тема Середньовічне суспільство Індії

Кастовий лад

Ще зі стародавніх часів індійське суспільство поділялося на чотири великі групи — варни. Вищі варни (брахмани і кшатрії) продовжували управляти та воювати, а нижчі (вайш’ї та шудри) — працювати на полях і в майстернях.

 

Походження варн із частин тіла Брахми

Для варн характерно: відчуженість одна від одної, члени різних каст не можуть укладати шлюб; для кожної касти є своя виняткова і незмінна професія; спільність занять; спільне виконання релігійного культу; зобов’язання взаємодопомоги; внутрішня адміністрація; регламентація виробничого процесу; певні правила спілкування з членами інших каст.

Касти — закриті групи людей в Індії, які займалися певним видом діяльності та посідали відповідне місце в суспільстві.

Імперія Гуптів    виникла в 320 р. завдяки діяльності її правителя Чандрагупти

• На межі IV—V ст. виникла держава Гуптів із територією від Аравійського моря до Бенгальської затоки.

• Єдиний централізований бюрократичний апарат.

• Існували різні форми самоврядування — сільські громадські ради, кастові та професійні об’єднання тощо.

• Тривало освоєння нових земель, що певною мірою було наслідком державної політики, частково відбувалося стихійно унаслідок втечі населення з районів, спустошуваних війнами, повенями і голодом, соціальним гнітом, що посилювався.

• Була знищена вторгненням кочових племен — гунів. Місцеві індійські правителі визнали верховну владу гунів.

• 528 р. — гуни розгромлені. Почався період існування численних держав-князівств, які воювали між собою.

Делійський султанат

• На початку XI в. був завойований Пенджаб (Північна Індія).

• У 1192 р. Кутб ад-дін Айбек заволодів містом Делі, яке стало його резиденцією.

• У 1206 р. Кутб ад-дін Айбек оголосив себе султаном значної частини індійських володінь Гуридів.

• Правління в Делі тюркських правителів — династія Гулямів.

• Офіційною мовою стає фарсі (перська мова), офіційною релігією — іслам. Насильницькі методи навернення в іслам застосовувалися, але, як правило, лише до місцевих феодалів. Решта населення продовжувала вірити у своїх богів.

• Земля — власність держави, збережені селянські общини.

• Султанат поділений на губернії на чолі з губернатором, який відповідав за збір податків та мав наймане військо.

• Влада опиралася тільки на мусульманське населення.

• Податки для мусульман були нижчими, ніж для інших.

• 1398 р. — вторгнення Тимура, пограбування Делі.

• 1525 р. — султан розбитий Бабуром (онуком Тимура), заснована Імперія Великих Моголів

 

Досягнення індійської культури

• Навчання в школах (тільки діти заможних людей).

• Розвиток математики (цифри, арифметика, операції з дробами), астрономія, медицина, хімія (у Делі стоїть семиметрова колона з чистого заліза).

• Гра в шахи з Індії поширилася в усьому світі.

Санскрит — літературна мова Давньої Індії, мова науковців, священиків, освічених людей країн Південної Азії.

• Поет Калідаса.

• Після приходу мусульман з’являється арабська та перська література.

• Мало цікавилися історією, тільки з приходом мусульман з’являються історичні твори.

• Архітектура. Будівництво храмів — кам’яні, вирізьблені у скелях. Скульптура. Мавзолеї. Фортеця Туглакабад, мавзолей Тадж-Махал.

 

Створіть ребус використовуючи посилання http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&slovo=%B2%CD%C4%B2%DF&skip=3&mode=1

 

 

12.05.2021

7 клас

Історія України

Тема Перевірка вивченого матеріалу

 

⸹29-32

  1. Визначте роль І. Мазепи в історії України.
  2. Яким був зміст Решетилівстких статей?
  3. Хто такий П Полуботок?
  4. Хто був останнім гетьманом?
  5. Назвіть реформи, здійснені гетьманом К Розумовським?
  6. Коли було ліквідовано Кримське ханство?

 

 

07.05. 21

7 клас

Всесвітня історія

Тема Життя в Піднебесній імперії

 

 

 

 

 

 

05.05.2021

7 клас

Історія України

Практична робота Укласти історичний портрет Костянтина Івановича Острозького

Історичний портрет

«Костянтин Іванович Острозький». Портрет невідомого автора

1. Як відбулося становлення особистості історичного діяча?

  • Де і коли він народився?
  • Де і в яких умовах жив?

2. Особисті якості й риси характеру.

  • Які риси характеру й особисті якості були притаманні історичному діячу?
  • Як особисті якості впливали на його діяльність?

3. Діяльність історичного джерела.

  • Охарактеризуйте основні справи його життя.
  • Які успіхи й невдачі були в його справах?
  • Хто був його друзями, а хто — ворогами, чому?
  • Якими були наслідки його діяльності: для сучасників, для нащадків?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча? Свою позицію обґрунтуйте й підтвердьте цитатами з документів.


 

30.04.2021

7 клас

Всесвітня історія

Практична робота Виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської культурних традицій.

Опишіть культурну спадщину країн Центральної та Східної Європи в Х – Х V ст.

Країна

Період

Культурне надбання

 

Чехія

 

 

 

Угорщина

 

 

 

Польща

 

 

 

Литва

 

 

 

Москва

 

 

 

Туречина

 

 

 


28.04.21

7 клас

Історія України

Тема Суспільне та церковне життя на теренах України в XIV-XV ст сільське господарство. Ремесла і торгівля.

  1. Повторюємо матеріал, опрацьований на попередніх уроках, за допомогою інтерактивної вправи, розміщеної за посиланням: https://learningapps.org/display?v=pi0ijfuzj20
  2. Вивчення нового матеріалу

 Соціальна структура суспільства в XІV–XV ст.

Соціальна структура – внутрішній устрій суспільства.

Соціальні стани – групи людей, що мають закріплені законом однакові права та обов’язки.

 

Словник

Князі – заможна частина шляхти, титулована знать, пожиттєві власники великих земельних наділів, провідні урядовці, у воєнні походи вирушали під власними прапорами.

Пани – заможна шляхта з давніх родів без князівських титулів зі спадковим землеволодінням.

Зем’яни – середня шляхта, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову службу (особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників).

Магнат – великий землевласник.

Бояри – дрібна шляхта, що володіла землею за умови військової служби.

Дворище – одиниця оподаткування у ВКЛ, складалося з кількох «димів» (дворів).

Фільварок – хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок.

Кріпацтво – це система правових норм, які встановлювали залежність селянина від землевласника й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

Завдання

1. Порівняй становище різних прошарків панівного стану в XІV–XV ст. Заповни таблицю.

 

Спільне

Відмінне

Князі

 

 

Пани

 

Зем’яни

 

Бояри

 

 

  1. Як змінилося життя міст у другій половині XІV–XV ст.

Склади самостійно свій власний варіант ментальної карти, використовуючи, наприклад, такі категорії: міста, етнічний склад, торгівля (місцева, міжнародна, ярмарки), ремесло (цехове, «партачі»), магдебурзьке право (органи самоврядування, час отримання магдебурзького права).

Як працювати над створення ментальної карти

1. Напиши свою тему посередині аркуша (у зошиті) та обведи її.

2. Намалюй кілька ліній, що йдуть від кола. На кожній лінії напиши підтему, що відповідає основній темі в центрі.

3. Від  підтем можна провести додаткові тонші лінії для підкатегорій або питань до підтем.

Намагайся знайти якомога більше понять та правильно розмістити їх на мапі.

 

Словник

Магдебурзьке право – право міст на самоврядування.

 

Домашнє завдання вивчити лекцію та заповни таблицю.


 

23.04.2021

7 клас

Всесвітня історія

Тема: Землі Північно-Східної Русі в ХІ – ХV ст. Утворення Османської імперії . Правління Мехмеда ІІ.

  1. Переглянути відео та зробити основні записи почутого

https://www.youtube.com/watch?v=L0iMtlr9zVQ

 

  1. Утворення Османської імперії.

Основні дати і події: 1261 р.— відновлення Візантійської імперії; 1389 р.—

 битва на Косовому полі; 1396 р.— поразка хрестоносців від турків під Нікополем;

1402 р.— розгром Тимуром турків під Анкарою; 1439 р.— Флорентійська унія; 1444

р.— поразка хрестоносців від турків під Варною; 29.05.1453 р.— падіння

Константинополя.

 

1.      Створення держави турків-османів та її правителі

На думку англійськог дослідника Лорда Кінросса: „Вступ турок у Європу не був якимось раптовим вторгненням. Подібно монгольському походу через Азію. Скоріш за все, це був процес поступового проникнення, в наслідок занепаду і падіння Візантійської імперії. Цей процес співпав з відсутністю, скоріше за релігійними, ніж за політичними причинами, єдності серед християнських держав – Захід був проти Сходу, католики проти православних, римляни проти греків”.

Чи це дійсно було так, висловитеся після вивчення теми.

Перегляд відео за посиланням   -   https://www.youtube.com/watch?v=lEXmze--UVc

 Як ви вже знаєте з історії Візантійської імперії наприкінці ХІ ст. в Анатолію проникли турки-сельджуки (тюркські кочові племена, що прийшли з Середньої Азії), які відтіснили візантійців на захід і створили там свою державу – Румський султанат. Вся подальша їх історія пройшла в постійних війнах проти сусідів: візантійців, арабів, персів та ін. Вони відіграли вирішальну роль у розгромі держав хрестоносців у Палестині. Постійні війни, внутрішні негаразди підірвали міць сельджуків.

       У XIII ст. в Малу Азію переселилася значна кількість кочових тюрків (етнічно близьких сельджукам), які втікали від монгольської навали. Ці племена розселилися на сельджуцько-візантійському прикордонні. Вони здійснювали набіги на Візантію або ж наймалися до візантійців для боротьби проти болгар, сербів і навіть сельджуків. Поступово кочівники почали створювати свої князівства-емірати. Із занепадом держави сельджуків еміри здобули незалежність. Найбільше серед емірів поталанило Османові.

       То був природжений воїн, який вірив у справедливість «священної війни» (джихаду). Він розширив кордони своїх володінь, об’єднав під своєю владою інші тюркські племена, які стали називатися турками-османами.

Згодом еміри Османської держави прийняли титул султана.

Коли на заході Малої Азії зростала і міцніла Османська держава, її сусіди перебували

в занепаді. Візантійська імперія під проводом останньої династії Палеологів була

відновлена після погрому хрестоносців у 1204 р. і вже не мала сил протистояти новій

загрозі. До того ж османи на відвойованих у Візантії землях накладали на населення

значно менший податок, ніж за часів імперії. Болгарське царство, яке було

найбільшим у XIII ст. на Балканському півострові, до середини XIV ст. розпалося на

три самостійні князівства. Сербське королівство, яке за часів короля Стефана Душана

зазнало короткочасного піднесення і досягло найбільшого розширення, напередодні

турецької навали розпалося на окремі володіння. Крім того, Сербія та Болгарія були

одвічними суперниками Візантії на Балканах.

Наступники Османа скористалися слабкістю сусідів і продовжили завойовницьку

політику. Син Османа Орхан захопив у Малій Азії місто Бурса, яке стало першою

столицею османів. Потім його військо переправилося через Босфор і захопило місто

Галліополі. Османи опинились у Європі. Наступний емір Мурад І (1362—1382 рр.)

переніс столицю держави в європейську частину своїх володінь, у захоплене місто

Адріанополь. Мурад І спрямував свою агресію на Балкани. У 1389 р. на Косовому полі

зійшлись османська і сербська армії. Османська армія удвічі переважала сербську.

Серби билися відчайдушно. Хоробрий сербський патріот Мілош Обілич зумів

проникнути в табір османів і вбити еміра Мурада І. Османи розгубилися. Серби

перейшли в наступ, але завдяки рішучим діям сина еміра Баязида військо сербів було

розгромлено. Баязид І, який отримав титул султана, підкорив Македонію, Болгарію,

частину Сербії та Албанії, а також Малу Азію. На карті Європи постала нова могутня

й агресивна держава.

Перегляньте, кому цікаво

ПРАВИТЕЛІ ОСМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

·         Осман I (Фахр уд-Дін Осман бей) — син Ертогрула нар. 1258, уджбей Сегюта 1281–1299, улубей Найвищої Османської держави 1299–1324.

·         Орхан I (Іхтіяр уд-Дін Орхан-бей, прозваний також Переможний) — син Османа I, нар. 1288, улубей Найвищої Османської держави 1324–1362.

·         Мурад I — син Орхана, нар. 1326, султан Найвищої Османської держави 1362–1389

·         Баязид I (Блискавичний) — син Мурада I, нар. 1360, султан Найвищої Османської держави 1389–1402.

·         Сулейман Челебі (Шляхетний) (Гияс уд-Дунія ве д-Даула Сулейман-хан) — син Баязида I, нар. 1375, улубей Айдин, карес і Сарухан 1396–1402, султан Найвищої Османської держави (правив європейськими володіннями) 1402 / 1403–1411.

·         Муса Челебі (Салах уд-Дунія ве д-Дін Муса-хан) — син Баязида I, нар. 1388, султан Найвищого Османської держави (правив європейськими володіннями) 1411–1413.

·         Мехмед I Челебі (Гияс уд-Дін Мехмед-хан) — син Баязида I, нар. 1374, султан Найвищої Османської держави (правив малоазійськими володіннями в 1402/1403-1413) 1413–1421.

·         Мурад II — син Мехмеда I, нар. 1404, султан Найвищої Османської держави 1421–1444, 1446–1451.

·         Мехмед II Фатіх (Завойовник) — син Мурада II, нар. 1432, султан Найвищої Османської держави 1444–1446, 1451–1453, падишах Найвищої Османської держави 1453–1481.

·         Баязид II Дервіш — син Мехмеда II, нар. 1447, падишах Найвищої Османської держави 1481–1512.

·         Селім I Явуз — син Баязида II, нар. 1467, падишах Найвищої Османської держави 1512–1520.

·         Сулейман I Кануні (прозваний турками Законодавець , а європейцями Чудовий) — син Селіма I, нар. 1495, падишах Найвищої Османської держави 1520–1566, халіф 1544–1566.

·         Селім II — син Сулеймана I, нар. 1524, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1566–1574.

·         Мурад III — син Селіма II, нар. 1546, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1574–1595.

·         Мехмед III — син Мурада III, нар. 1568, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1595–1603.

·         Ахмед I — син Мехмеда III, нар. 1589, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1603–1617.

·         Мустафа I — син Мехмеда III, нар. 1591, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1617–1618, 1622–1623, пом. 1639.

·         Осман II — син Ахмеда I, нар. 1604, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1618–1622.

·         Мурад IV — син Ахмеда I, нар. 1612, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1623–1640.

·         Ібрагім I — син Ахмеда I, нар. 1615, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1640–1648.

·         Мехмед IV — син Ібрагіма I, нар. 1642, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1648–1687, пом. 1691.

·         Сулейман II — син Ібрагіма I, нар. 1642, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1687–1691.

·         Ахмед II — син Ібрагіма I, нар. 1643, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1691–1695.

·         Мустафа II — син Мехмеда IV, нар. 1664, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1695–1703.

·         Ахмед III — син Мехмеда IV, нар. 1673, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1703–1730, пом. 1736.

·         Махмуд I — син Мустафи II, нар. 1696, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1730–1754.

·         Осман III — син Мустафи II, нар. 1699, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1754–1757.

·         Мустафа III — син Ахмеда III, нар. 1717, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1757–1774.

·         Абдул-Гамід I — син Ахмеда III, нар. 1725, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1774–1789.

·         Селім III — син Мустафи III, нар. 1761, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1789–1807, пом. 1808.

·         Мустафа IV — син Абдул-Хаміда I, нар. 1778, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1807–1808.

·         Махмуд II — син Абдул-Хаміда I, нар. 1785, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1808–1839.

·         Абдул-Меджид I — син Махмуда II, нар. 1823, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1839–1861.

·         Абдул-Азіз — син Махмуда II, нар. 1830, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1861–1876.

·         Мурад V — син Абдул-Меджида I, нар. 1830, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1876, пом. 1904.

·         Абдул-Гамід II — син Абдул-Меджида I, нар. 1842, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1876–1909, пом. 1918.

·         Мехмед V Решад — син Абдул-Меджида I, нар. 1844, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1909–1918.

·         Мехмед VI Вахідеддін — син Абдул-Меджида I, нар. 1861, падишах Найвищої Османської держави, халіф 1918–1922, пом. 1926.

Падіння Константинополя та його наслідки. Ставлення завойовників до підкорених народів

Внутрішня криза, яку переживала Європа в XIV ст., ще більше ускладнилася від

зовнішньої небезпеки турецького вторгнення. Останньою перешкодою для турків-

османів була Візантійська імперія.

У 1399 р. турки оточили Константинополь. Не сподіваючись узяти місто приступом, вони готувалися до тривалої облоги. Але сталося несподіване: прийшла звістка від середньоазіатського правителя, нащадка Чингісхана, Тамерлана (Тимура) про поразку під Анкарою султана Баязида, який потрапив у полон і, не переживши приниження, помер. Османи відійшли від Константинополя, а їхня держава розпалася. Поразка османів подовжила життя Візантійської імперії на 50 років.

Після нетривалої міжусобиці 1451 р. османський престол зайняв 16-річний султан

Мехмед II, який продовжив завоювання.

«МЕХМЕД ДРУГИЙ – ЛЮДИНА, ЯКА ЗМІНИЛА ХІД ІСТОРІЇ» .

Один з найвідоміших правителів Османської держави, який відновив її велич після спустошень, завданих нашестям

Тамерлана. Ще з дитинства виділявся допитливістю, багато читав, цікавився різними науками.

Цікаво знати

Мехмед ще в дитинстві зайняв престол, але відразу був скинутий. Повернувшись до

влади, він схопив усіх своїх родичів і звернувся до ісламського суду за дозволом на їх

страту. За ісламськими традиціями визнання якого-небудь діяння негріховним

звільняло від відповідальності. Дозвіл було отримано, і всіх можливих суперників,

зокрема й 10-річного брата, було страчено. Це стало страшною традицією. Кожний

новий султан зі вступом на престол знищував усіх можливих претендентів.

Свій розум і знання спрямував на завоювання. Візантії, з якою воювали його

попередники, фактично вже не було. Залишився Константинополь з прилеглими до

нього землями.  На початку квітня 1453 року Мехмед з 200-тисячною армією взяв

місто в облогу. Доля його жителів була вже вирішена жорстоким правителе              

 «Взяття Константинополя»  - знайомство з текстом або перегляд відео за посиланнями:

 https://www.youtube.com/watch?v=BMYxnA9z-3s&feature=youtu.be

Для взяття міста було збудовано флот, щоб припинити надходження підкріплень. Було створено наймогутнішу в Європі артилерію. Для блокування Босфорської затоки в її найвужчому місці було збудовано фортеці, які контролювали прохід кораблів і збирали мито. Останній візантійський імператор Константин XI спішно готував місто до оборони. Створювалися запаси зброї та продовольства, укріплювалися мури. Місто налічувало близько 10 тис. захисників.

Облога Константинополя почалась у квітні 1453 р. Турецький флот (130 кораблів) увійшов у Мармурове море. Артилерія почала систематичний обстріл міста і його мурів.

Перший штурм було відбито. Спроба здійснити підкоп під мури теж виявилася

невдалою. Останньою перемогою захисників міста був прорив п’ятьох суден зі зброєю

та продовольством. Щоб повністю відрізати місто від зовнішнього світу, Мехмед II

наказав турецькому флоту ввійти в бухту Золотий Ріг. Але вхід до неї перекривав

масивний ланцюг. Тоді турки за ніч спорудили дерев’яний настил і, змастивши його

жиром, перетягнули по ньому з Босфору в Золотий Ріг свій флот. На кораблях було

розміщено гармати, що почали обстріл міста з півночі.

29 травня 1453 р. настав вирішальний день. Уранці турецька армія пішла на штурм. Через дві години османи крізь браму Св. Романа увірвалися до міста. Імператор Константин загинув зі зброєю в руках. Три дні місто грабували. 60 тис. жителів міста, що потрапили в полон, було продано в рабство. На четвертий день в місто на коні, по трупах, в’їхав сам султан.   Він наказав збити хрест з центрального купола святої Софії і перетворив її на найбільшу мечеть мусульманського світу. В цьому проявилася його нетерпимість до чужої віри. Хоча, потім, щоб православні не чинили опір ісламові, він оголосив «свободу віросповідання». Це вже говорить про неабияку хитрість Мехмеда.  Також Мехмед II дав наказ припинити пограбування міста.

Місто було перейменоване на Стамбул, почалася його відбудова. Щоб відродити

економічне життя в місті, його заселили вільновідпущеними в’язнями, торговцями і

ремісниками з провінцій. Запросили й іноземних художників.

            Він був страшенно жадібним до завоювань, відновив турецькі володіння на Балканах, захопив ряд островів в Егейському морі, підкорив Валахію і Крим. При ньому почалися татаро-турецькі набіги на Україну. Мехмед, першим із турецьких правителів,  оголосив себе падишахом. Видав збірник законів «Канун-наме». Однак це була дуже жорстока людина.  Мехмед позбавив населення підкорених  країн усіх прав, які мали мусульмани. Багатьох християн він зробив рабами. Мехмед узаконив вбивство всіх братів султана при сходженні на престол для того, щоб не було конкурентів. Відомий і такий випадок, який характеризує його, як страшну людину. Дізнавшись, що хтось вкрав диню на його городі, Мехмед наказав розрізати животи чотирнадцяти рабам, щоб перевірити, чи не вони крадії.  В останні роки свого життя падишах весь розпух, важко пересувався, його  мучили постійні болі. Щоб зменшити їх, приймав опіум. Помер у 49 років від занадто великої дози опіума.

Питання:Що найбільше вас вразило в діяльності Мехмеда?

Мехмед ІІ виділявся допитливістю, освіченістю і великою наполегливістю. Негативні риси – жадібність (до завоювань), жорстокість і підступність, нетерпимість і хитрість. Досягнення - взяття Константинополя, завоювання Сербії, Албанії, Валахії, островів Егейського моря, підкорення Криму. Випустив перший збірник законів, але презирливо ставився до підкорених народів. Зникли із мапи Європи Візантія і Сербія. Знищено багато християн, перетворено їх на рабів. В останні роки життя Мехмед  тяжко хворів.

Робота з документом

ТУРЕЦЬКИЙ ІСТОРИК XVI СТ. СААД-АД-ДІН ПРО ПАДІННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЯ

Пограбування тривало три дні, і не було жодного воїна, який би не збагатився завдяки

захопленій здобичі й рабам. Після трьох днів султан Мехмед заборонив під страхом

тяжкого покарання пограбування і різанину, яка досі не вщухала. Всі підкорилися його

наказу. Коли настав повний спокій, замість безглуздого дзвону на дзвіницях церков

почувся приємний голос муедзіна, який п’ять разів на день сповіщає час молитви. Із

церков викинули ідолів, приробили мінарети; одним словом, не забули нічого, щоб

перетворити їх на місця благочестя для мусульман.

Запитання до документа

1) Як поводилися турки у завойованому місті?

2) Чому місто було не зруйноване, а перетворене на столицю нової імперії?

бдул-Меджид II — син Абдул-Азіза, нар. 1868, халіф 1922–1924, пом. 1944.

Домашнє завдання. Вивчити конспект і зробити коротенькі нотатки.

 


21.04.21

 7 клас

Історія України 22 параграф

Тема: Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського Ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=qesrrBEBS_4

Вивчення нового матеріалу

Князівство Феодоро

Кримський півострів з античних часів був батьківщиною багатьох народів. Тут жили таври, скіфи, давні греки, сарматські племена аланів. З часів Великого переселення народів сюди перебралися частина готів, гунів і слов’ян.

У ранньому Середньовіччі за Крим боролися Хозарський каганат і Візантійська імперія. Розгром каганату Святославом Ігоровичем у 965—968 рр. сприяв посиленню в Криму впливу Візантії.

У XII ст. в степовій зоні півострова поселилися половці. Візантійці контролювали південне морське узбережжя з розташованими там містами. Після захоплення Константинополя хрестоносцями в 1204 р. візантійські володіння в Криму стають зоною боротьби між Венеціанською та Генуезькою торговими республіками. Урешті після ряду угод із Золотою Ордою генуезці закріпили за собою південно-східне узбережжя Криму. Центрами їхніх володінь стали портові міста Кафа (нині Феодосія), Джаліта (Ялта), Лупіко (Алупка) та ін.

На початку XV ст. в південно-західній частині Криму, яка раніше належала Візантії, утворилося князівство Феодоро. Його столицею було місто з такою самою назвою на горі Мангуп. Із письмових джерел відомо, що Феодоро було залежним від Золотої Орди. Найважливішими населеними пунктами, окрім столиці Феодоро (Мангуп), були фортеця й порт Каламіта, які пізніше отримали назву Інкерман, замок і поселення Фуна біля сучасної Алушти та замок на горі Сандик-Кая південніше сучасного Бахчисарая.

Населення князівства сповідувало православ’я. Місто Феодоро було центром митрополії, яка підпорядковувалася Константинопольському патріархові.

2. Утворення Кримського ханства. Гіреї

Під час монгольської навали на руські землі під владу монголів потрапив і Крим. Якщо Чернігівщина, Новгород-Сіверщина, Київщина та певною мірою Галицько-Волинська держава були у васальній залежності від монгольських ханів, то південноукраїнські степи та Крим, де проживали тюркомовні кочовики, зокрема половці, безпосередньо ввійшли до складу Золотої Орди. Було створено улус із центром у місті Солхаті (нині Старий Крим), який підлягав ханам Золотої Орди.

ХАН — титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, яка мала цей титул.

Усі народи й племена, які з найдавніших часів населяли Крим, стали предками сучасних кримських татар. Спільну назву «татари» вони отримали після монгольської навали.

У XIII ст. до кримських міст почала переселятися значна кількість вірмен та італійців. Італійці, зокрема генуезькі купці, почали засновувати на Кримському узбережжі свої факторії, що стали головними посередниками в торгівлі між Сходом і Заходом.

Факторії — торговельні й військово-адміністративні населені пункти.

Найбільшою факторією в Криму, заснованою в другій половині XIII ст. на місці давньої Феодосії, була Кафа, яка незабаром перетворилася на великий центр торгівлі. Недобру пам’ять Кафа залишила як невільницький ринок. Тут кримські воїни збували захоплених під час набігів на сусідні землі бранців, яких потім генуезькі купці вивозили до Генуї та Александрії, де продавали в рабство. Крім Кафи, генуезькими факторіями стали Чембало (Балаклава), Солдайя (Судак), Боспоро (Керч), Тана в гирлі Дону та ін.

У давнину Кримський півострів називали Таврією. У XIII ст. татари називали Кримом місто Солхат. Поступово, у XIV—XV ст., назва поширилася на весь півострів. («Кирим» у перекладі з татарської означає «рів, укріплення»).

Послаблення центральної влади в Золотій Орді призвело до її розпаду на окремі ханства й орди. Протягом 20—40-х років XV ст. під керівництвом нащадків Чингісхана — Гіреїв — від Золотої Орди відокремилося Кримське ханство. У 1449 р. Хаджі-Гірей проголосив себе незалежним володарем Криму. Однак самостійним Кримське ханство було недовго. Незабаром воно потрапило в залежність до Османської імперії. У 1478 р. хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана.

Хаджі-Гірей народився в литовському місті Троках (нині Тракай) і перебував під охороною великих князів — Вітовта, а потім Сигізмунда. У 1428 р. він розпочав боротьбу за Крим. У 1443 р. Хаджі-Гірей став зватися ханом (тоді ж закінчилася багаторічна боротьба за незалежність Криму від Золотої Орди). Створена ним у 1449 р. держава — Кримське ханство — проіснувала майже три з половиною століття. Перша столиця була в місті Солхат, а згодом її перенесли в Бахчисарай.

Засновник держави, зміцнивши свою владу, побудував багато мечетей і шкіл, сприяв осілості татар, розвитку землеробства й ремесел, допомагав християнським монастирям. До сьогодні збереглися руїни збудованої ним мечеті в унікальному печерному місті Чуфут-Кале та його усипальниця, де згодом поховали і його сина Менглі-Гірея, онука Сахіб-Гірея.

Утім, самостійністю новостворена держава насолоджувалася недовго — за 30 років Османська імперія зробила Кримське ханство своїм васалом. У Кафі поселився представник султана, який збирав данину. Збирати було що: на той час Крим мав вигляд райського саду фруктів і овочів. Він був своєрідним рогом достатку, наповненим різними сортами яблук, слив, черешень, кавунами й динями, горіхами, медом, відбірним виноградом. Вироби кримських ремісників цінувались у багатьох країнах. Крим був також визначним центром мусульманської освіти й мистецтв.

3. Суспільний устрій і культура Кримського ханства

Кримські хани зберігали зовнішні ознаки суверенітету: карбували власну монету, здійснювали судочинство, мали митний кордон і право на самостійні зовнішні відносини. Однак турецькі султани одержали два суттєві важелі впливу на ханат. Вони могли усувати й призначати ханів і залучати кримські війська до військових походів.

Кримський ханат за своїм державним устроєм нагадував об’єднання кочових племен, на чолі яких стояв воєнний ватажок — хан. Він був одночасно верховним головнокомандувачем, правителем і власником території. Йому належала п’ята частина воєнної здобичі. При ханові діяв дорадчий орган (диван), до якого входили його заступники, головний тлумач ісламу та беги — ватажки татарських і ногайських племінних об’єднань. За віросповідною ознакою татари й ногаї були мусульманами.

У містах Криму проживало переважно немусульманське населення: греки, вірмени, євреї та ін. Відповідно до віросповідання вони організовувалися в самоврядні громади.

Кількість бранців — ясир (переважно з українських земель) — у п’ять разів перевищувала кількість підданих кримського хана. У Криму була поширена практика відпускати рабів на волю. Колишні невільники, які залишалися жити в ханаті, упродовж одного-двох поколінь зливалися з місцевим населенням, ставали членами мусульманських або інших віросповідних громад. Тож не дивно, що візерунки на татарських головних уборах повторюють узори київських і подільських вишиванок.

ЯСИР — бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські й польські землі з XV ст. до 60-х років XVIII ст.

НЕВІЛЬНИК — 1 Те саме, що раб. 2. Той, кого взяли в полон або насильно поневолили.

Культура Кримського ханату, як і його населення, була неоднорідною. Кримські татари розмовляли кримськотатарською мовою, у якій відчувався суттєвий вплив половецької. Нетюркські народи Криму створили власні мови, що були близькі до кримськотатарської. Література Кримського ханату розвивалася під впливом перських і османських взірців.

Серед ремесел найбільшого розвитку набули оздоблення металевих виробів (чеканка, інкрустація), обробка шкіри та виробництво килимів. Значним був видобуток солі. Її вивозили на українські землі й до Османської імперії. У Східній Європі та Туреччині користувалися попитом татарські луки. Однак найбільші прибутки населення Кримського ханату мало від воєн і работоргівлі.

  1. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання та запитання

1. Які народи населяли Кримський півострів: а) за античних часів; б) з часів Великого переселення народів?

2. Які народи суперничали за Крим у ранньому Середньовіччі?

3. Яку релігію сповідувало населення князівства Феодоро?

4. Які народи становили населення князівства Феодоро?

5. Розкрийте перебіг боротьби за Крим між різними державами.

6. Якою була зовнішня політика правителів держави Феодоро?

7. Хто, коли і в який спосіб підкорив державу Феодоро?

8. Чому, на вашу думку, під час набігів турецьких і кримських ханів значну кількість людей забирали в полон?

 

  1. Домашнє завдання Дати письмово відповіді на 6 питань на ваш розсуд.

 


16.04.21

7 клас

Всесвітня історія

Тема Держави Центрольної та Східної Європи в Х – ХV

1. Дати відповідь на питання

Коли відбувалося Велике розселення словян?

Чим уславилися Кирило і Мефодій?

За що виступав гуситський рух?

2. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=fAdg14Aclf4

3. Ознайомитись з ⸹ 19 – 20

4. Домашнє завдання. Дати відповідь на питання на сторінці 113 (3,4. 5, 9,10)

 

 


14.04.21

7 клас

Історія України

Тема уроку. Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та інших держав. Кревська унія 1385 року і українські території

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=7BmZ9OeSSQU

Дати:

1362 р.– битва на р. Сині Води;

1385 р. - укладення Кревської унії;

1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства;

Поширення влади Великого князівства Литовського на українські землі.

  • У 1340 р. литовський князь Любарт закріпив за собою Волинь.
  • У 1345 р. литовський князь Ольгерд почав боротьбу за приєднання нових українських земель.
  • 1355 – 1356 рр – приєднання Чернігово – Сіверських земель.
  • 1361 – 1362 рр. – приєднання Київських та Переяславських земель, Києва.
  • 1362р. – розгром татар на р.Сині Води.
  • Перехід під владу Литви південної Київщини та східного Поділля.

БОРОТЬБА ПОЛЬЩІ, УГОРЩИНИ ТА ЛИТВИ ЗА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКУ СПАДЩИНУ

  • Після смерті князя Юрія ІІ Болеслава з 1340 р. на Волині княжив литовський князь Любарт Гедимінович;
  • В Галичині реальним правителем був боярин Дмитро Дедько (1340-1344);
  • 1340 р.  - похід польського короля Казимира ІІІ на Львів.
  • 1387 р. – Галичина у складі Польського королівства як автономне “Королівство Русі”;
  • Інші територій приєднано до Литви за часів співправління братів Ольгерда та Кейстута Гедиміновичів;
  • 1362 р. – битва на р. Сині Води між литовським військом та Золотою Ордою; приєдняння до Литви Київщини, Чернігово-Сіверщини та на Поділля.

Кревська унія.

Кревська унія – державно-політичний союз між Польським королівством і ВКЛ, укладена 14 серпня 1385 р. в м. Крево.
Унія передбачала:
- перехід у католицтво Ягайла, його родичів і всіх литовців,
- шлюб Ягайла з Ядвигою, приєднання ВКЛ до складу Польської держави.

ВІДНОВЛЕННЯ Й ОСТАТОЧНА ЛІКВІДАЦІЯ КИЇВСЬКОГО ТА ВОЛИНСЬКОГО УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ

  • у 40 рр. 15 ст. литовські можновладці відновили удільні Київське і Волинське князівства. Київським князем став Олелько, Волинським – Свидригайло.
  • зміцнення українських князівств суперечило політиці Литви і Польщі, тому відновлені князівства знову були ліквідовані: Волинське 1452 р.,
  • Київське - 1471 р.
  • землі князівств передано литовським намісникам.

Особливості польського володарювання на українських землях

  1. Поширення норм польського права, систем судочинства.
  2. Передача земельних володінь польській шляхті.
  3. Заборона торгівлі на українських землях іноземним купцям.
  4. Витіснення православ’я, утвердження католицизму, офіційна мова – латинська.

УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

  • У 1441р. (1449 р.) Хаджі-Гірей проголосив себе незалежним правителем Криму.
  • У 1475 р. султан Османської імперії  Мегмед ІІ захопив портові міста і утворив на узбережжі Чорного моря свою провінцію.
  • У 1478 р. кримський хан Менглі-Гірей визнає васальну залежність від Османської імперії.

Закріплення

1. В складі яких держав опинилися українські землі у XIV столітті?

2. Які були особливості перебування українських земель у складі Польщі та Литви?

3. Які особливості суспільно – політичного устрою Великого князівства Литовського?

Домашнє завдання

Конспект і Тести

1. Битва на Синіх Водах відбулася у:

 а) 1362 році; 

 б) 1385 році; 

 в)1340 році; 

 г)1523 році.

2. Закарпаття було у складі: 

а) Великого князівства Литовського; 

 б)Угорського королівства;  

 в)Молдавського князівства;

 г)Польського королівства.

3. Північна Буковина з 1359 року була у складі: 

а) Великого князівства Литовського; 

 б)Угорського королівства;  

 в)Молдавського князівства;

 г)Польського королівства.

4. Чернігово – Сіверські землі на початку ХУІ століття відійшли до складу:

 а) Московського царства; 

 б)Угорського королівства;  

 в)Молдавського князівства;

 г)Польського королівства.

  • 5. Коли литовський князь Любарт закріпив за собою Волинь.

 а)1335

 б) 1354  

 в)1329

 г) 1340

6. Власну монету карбував удільний князь київський: 

а)Ягайло;  

 б) Любарт Гедимінович;  

 в)Федір Коріатович;  

 г)Володимир Ольгердович

7. Місто Любартів заснував:

 а) Ягайло;  

 б) Любарт Гедимінович;  

 в) Федір Коріатович;  

 г) Володимир Ольгердович

8. Священнослужитель Кипріян був висвячений в сан митрополита київського за князя:

 а) Ягайла;  

 б) Любарта Гедиміновича;  

 в) Федора Коріатовича;  

 г) Володимира Ольгердовича.

9. Українські землі у складі Великого князівства Литовського перебували на правах:

а) унії; 

б) автономії;

в) федерації; 

 г) колонії.

10. Галичина відійшла до складу Польського королівства у:

 а) 1359 р.;

 б) 1503р.;

 в) 1387 р.

 г) 1526 р.


09.04.21

7 клас

Всесвітня історія

Тема Урок узагальнення та контроль

Створити кросворд за темою Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя.

Кросворд має містити 20 завдань


07.04.2021

7 клас

Історія України

Тема  Культура королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХІІІ — першої половини ХІV ст.

Перегляньте відео-матеріал

https://www.youtube.com/watch?v=dAeiaFjFNAM

Ознайомтесь з інформацією.

 

1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави

Культура Галицько-Волинської держави, як і всієї Русі, розвивалася під впливом Візантії. Однак протяжні кордони з Угорщиною, польськими князівствами та литвою сприяли тісним контактам і зв’язкам із західними сусідами. На Галичині та Волині раніше, ніж в інших землях Русі-України, з’явилися нові види зброї, привезені із заходу: катапульти (каменемети) й арбалети (самостріли). Найпомітніший вплив західноєвропейських культурних течій проявився в архітектурі Галицько-Волинського князівства. Особливістю галицької архітектури того часу є поєднання візантійсько-київського стилю з романським, який був на той час характерним для Європи. елементи романського стилю проявлялися не лише в зовнішньому вигляді галицьких церков (згадайте церкву Святого Пантелеймона), а й у внутрішньому оздобленні.

З часів Данила в містах Галицько-Волинської держави з’являються німецькі та польські ремісники-колоністи. Вони прискорили розвиток місцевого ремісництва, вплинули на культуру й суспільне життя краю. Культура цієї епохи поєднала слов’янську спадщину й нові ознаки, зумовлені зв’язками не лише з Візантією, а й із Західною, Центральною Європою та країнами Сходу.

https://uahistory.co/pidruchniki/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class.files/image091.jpg

Сторінка з Холмського Євангелія. Друга половина ХІІІ ст.

2. Освіта

У Галицько-Волинському князівстві центрами культурно-освітнього руху були єпископські кафедри, монастирі й парафіяльні громади. У Галичині та на Волині були утворені школи. Учителями, як правило, були священники й дяки. У приходських школах діти здобували початкову освіту. їх навчали читати, писати й лічити. Досить поширеними були школи для підготовки різних ремісничих професій і купців. Школи при єпископських кафедрах готували майбутніх священників. Окрім загальноосвітніх предметів, тут навчали співу, основ православного віровчення та моралі.

Після закінчення початкової школи випускники продовжували навчатися самостійно. Заможні люди наймали вчителів для навчання своїх дітей у домашніх умовах. Пізніше вони їхали здобувати вищу освіту за кордон, оскільки в Україні в той час університетів не було.

З часом зв’язки Галицько-Волинського князівства із Західною Європою ставали тіснішими. Воно дедалі більше брало участь у загальноєвропейських справах. На той час латина в Європі була мовою міждержавного спілкування, науки та культури. Усі документи писали цією мовою. Тому люди, які планували посісти в майбутньому державні посади й досягнути успіху та визнання, мали знати латинську мову. Отож ідеалом тієї епохи були люди, які знали три іноземні мови — грецьку, латинську й одну з європейських мов.

У князівських та єпископських канцеляріях працювали освічені люди, які володіли багатьма іноземними мовами. Вони писали тексти грамот, вели дипломатичне листування. Збереглися грамоти, написані латинською мовою, які галицько-волинські князі надсилали до Німеччини.

У львівському архіві найдавнішим документом є папська грамота початку ХІІІ ст. Вона надіслана католицьким ченцям-місіонерам, які проповідували в Русі-Україні. Тобто вплив Заходу в давній Україні поширювався не тільки через колоністів, а й завдяки зусиллям католицької церкви. Християни римо-католики не були дивиною в галицьких і волинських містах. Тут селилися німецькі, чеські й польські майстри та купці. З другої половини ХІІІ ст. в містах львові, луцьку, Кам’янці-Подільському, Володимирі й інших з’явилися численні вірменські колонії. Жодного разу в писемних джерелах не згадано про конфлікти давніх українців з колоністами на релігійному ґрунті.

3. Літописання

На землях Галицько-Волинського князівства літописання з’явилося дуже рано. У 1097 р. написано «Повість про осліплення Василька». Автор (дружинник князя) розповідає про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича.

Найвизначнішою літописною пам’яткою України ХІІІ ст. є Галицько-Волинський літопис. Він був написаний у Галичині й Володимирі високоосвіченими книжниками. літопис складається з двох частин. У першій розповідається про життя та діяльність Романа Мстиславича й Данила Галицького. Друга присвячена історії Волині й розпочинається 1260 р. літопис спочатку був літературним твором. І лише згодом переписувачі проставили в ньому хронологію — «літа». Мабуть, саме тому цей літопис вирізняється яскравою та образною мовою, наявністю багатьох приповідок і народних переказів. У його тексті, написаному книжною слов’янською мовою, є чимало слів, які були характерними для тодішньої української розмовної мови.

4. Архітектура й образотворче мистецтво

Родючі землі й активне господарське життя сприяли розвиткові в Галицько-Волинській державі ремесел і мистецтва. Порівняно з іншими руськими землями великого розквіту досягли тут архітектура й містобудування. Будівлі зводили з дерева, а церкви — з білого каменю. Місцевий камінь-вапняк обтесували та клали на тонкий шар вапняного розчину. Така будівнича техніка (романський стиль) застосовувалась у Європі.

У Галичі було збудовано 30 монументальних споруд. Поблизу Галича спорудили величний храм Св. Пантелеймона, що частково зберігся до наших днів.

Данило Галицький прославився будівництвом церков у Холмі. Найкраща з них — церква Івана Златоуста. Про її красу згадується в літописі. Фасади та внутрішні приміщення часто оздоблювали різьбленими по білому каменю орнаментами. У будівельній техніці та різьбі можна помітити чимало спільного з архітектурою сусідніх країн — Польщі й Угорщини. Цікавою особливістю, характерною тільки для Галичини, було облицювання внутрішніх стін палаців і багатих будинків керамічними рельєфними плитками із зображеннями птахів, рослин, воїнів або геометричним орнаментом.

Наприкінці ХІІІ ст. на Волині будують замки та церкви, які, на відміну від попередніх, зводили не з тонкої давньоруської цегли, а з брущатої, що стає основним будівельним матеріалом на Волині.

Під впливом Києва в Галицько-Волинських землях розвивалось іконописання.

Тривимірність, пряма перспектива, теплий колорит, тонка гармонія барв, тональні переходи, наближення ликів святих до рис місцевого населення — такі головні ознаки, властиві для давньоруської школи іконопису. Вони виразно виявились у творчості майстрів ікони Алімпія, Григорія та їхніх учнів і послідовників.

Галицьку школу іконопису представляє ікона св. Юрія Змієборця на чорному коні. Вона походить із с. Станиля поблизу м. Дрогобича (зберігається у львівському державному музеї українського мистецтва).

https://uahistory.co/pidruchniki/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class.files/image094.jpg

Святий Юрій Змієборець. Ікона. XIV ст.

https://uahistory.co/pidruchniki/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class.files/image095.jpg

Богоматір Провідниця (Одигітрія). ХІІІ — початок XIV ст.

Ікона Богоматері — Одигітрії1 кінця XIII — початку XIV ст. з Покровської церкви м. Луцька належить до волинської школи іконопису, що, узявши за основу візантійські зразки, створила власний неповторний стиль (зберігається в Національному художньому музеї, м. Київ). Зображення Діви Марії із сином Ісусом було найпопулярнішим сюжетом.

Велику роль у зображеннях на іконах відігравали кольори. Так, золотистий та жовтий кольори символізували небесне царство, білий — перетворення небесного на землі, блакитний — небо, зелений — усе земне, різні відтінки червоного — божественне походження.

Ікони XIV ст. дещо відрізняються від попередніх. У них поєднуються контрастні барви, емоційно насичується образ-символ. Ці ознаки в майбутньому стали національною особливістю українського образотворчого мистецтва.

У багатьох сучасних творах можна побачити використання мотивів епохи Середньовіччя та національних традицій.

Галицько-волинське та київське малювання ікон стало підґрунтям українського іконного мистецтва доби пізнього Середньовіччя.

Виконати тестове завдання з розділу Королівство Руське (Галицько Волинська Держава)

1.Вкажіть дату об’єднання Волинського та Галицького князівств в єдину державу

1147р.

1185р.

1187р.

1199р.

2 Назвіть державу, яку утворили монголи у пониззі Волги після завершення свого завойовницького походу на захід:

Дике поле

Золота орда 

Кримське ханство

Велика орда

3Вкажіть дату вторгнення монголів у Галицько - Волинське князівство

1239р.

1241р.

1256р.

1648р.

4Позначте битву, внаслідок якої Данилу Галицькому вдалося відбити агресію Угорщини та Польщі:

битва на р. Калка

битва під Дорогочином

битва під Ярославом

битва на р. Альта

5 Ярлик - це...

Податок, яким монголи обкладали русичів;

Керівник загону в монгольському війську;

Грамота монгольського хана, яка давала право князювання;

Форма звертання ханів до руських князів.

6Вкажіть якому князю належать ці роки 1199 - 1205рр.

Данилу Романовичу

Мстиславу Удатному

Роману Мстиславовичу

Юрію | Львовичу

7Вкажіть назву новозбудованої за правління Данила Галицького столиці Галицько - Волинської держави:

Галич

Холм

Львів

Володимир

8Вкажіть князя, за правління якого було створено окрему галицьку митрополію

Роман Мстиславич

  Данило Галицький

 Лев Данилович 

Юрій | Львович

9Коли у Галицько- Волинській державі припинилася династія Романовичів?

1264р.

1323р

1340р.

1349р.

10Вкажіть дату спорудження Успенського собору в Галичі

1157р. 

1239р

1248р.

1300р.

11 Назвіть князя, який був отруєний боярами та запідозрений у потуранні католицизму й чужоземцям:

Данило Галицький

Лев Данилович

Юрій |

Юрій || Болеслав

12В якому році відбувся похід польського короля Казимира ||| на Львів?

1199р.

 

1236р.

 

1238р.

 

 

02.04.2021

7клас

Всесвітня історія

Практична робота.

Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи.

Вправа «Правда - неправда»

1.Середньовічний землевласник – феодал.

2.Старший феодал – васал.

3.Військовий слуга – сеньйор.

4.Турнір – це змагання рицарів.

5.Девіз – знак, символ рицаря

6. Деталлю щита є забороло.

7.Рицар – це озброєний феодал.

8.Основною зброєю рицаря був мушкет.

9.Феодали належали до стану ті, що воюють.

10.Васалами короля були віконти та барони.

11.Лати, кольчуга, шолом – це елементи захисту тіла феодала.

12.Феодали жили за правилами, які називались статут. 

Словникова робота

Замок -

Палац -

Фортеця-

 Форт –

Дайте коротку відповідь.

- Як сьогодні використовують замки Середньовіччя?

- «Мій дім – моя фортеця». Як ви розумієте цей вислів?

- В якому значенні цей вислів використовується нині?

- Як ви розумієте біблійні слова : «Не будуйте свій замок на піску»?


 

31.03.2021

Історія України

Практична робота

  1. Яку політику проводив Роман Мстиславович після утворення єдиної Галицько-Волинської держави?
  2. Монгольська навала на Русі.   
  3. Як складалися відносини Данила Романовича із Золотою Ордою?
  4. Де в Галицько-Волинській державі можно було здобути освіту?
  5. Що таке унія? Між якими державами й коли була укладена Кревська унія?

Дати відповіді письмово, сфотографувати і надіслати мені на Viber.

20 січня

Практична робота

Тема: Позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Русі-України й половецькі землі.

 

 

Всесвітня історія

Тема Походи вікінгів і норманські завоювання. Вільгельм Завойовник

  1. Прослухайте відео

https://www.youtube.com/watch?v=dacNMQ6M-dU

  1. Закінчіть речення.  Вправа 1 на сторінці 51 в шкільному підручнику.
  2. Перегляньте відео про Вільгельма Завойовника

 

  1. Домашнє завдання Опрацювати ⸹9 та написати про Вільгельма Завойовника

13 січня

Історія України

Тема: Передумови та причини політичного дроблення Русі-України. Любецький з’їзд князів.

  1. Перегляньте відео.

 

  1. Законспектуйте всі схеми, причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русі, напишіть мету Любецького з’їзду.
  2. Робота з підручником. Ознайомтесь з ⸹11 ст 51
  3. Домашнє завдання. Усно дати відповіді на питання ст 55

 

 

 

 

 

 

6 листопада 2020 р.

Класна робота

Всесвітня історія

Практичне заняття

«Зіставити організацію влади у « варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, Перших Арабських халіфатах.»

Хід роботи

Створіть таблицю

 

 

Західна Римська імперія

Арабський халіфат

Франкське королівство

Візантійська імперія

Досягнення в політиці

 

 

 

 

 

Успіхи в розвитку держави

 

 

 

 

 

Розвиток культури, науки, освіти

 

 

 

 

 

 

 


04.11.2020

21.10.2020

історія України

Практичне заняття

Тема: Внести у сихронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Русі-України, правління перших князів Аскольда, Ольги, Ігоря, Ольги, Святослава, їх походи/реформи.

Хід заняття

  1. Створіть таблицю
  2. Внесіть основні данні в таблицю про правління перших князів Аскольда, Ольги, Ігоря, Ольги, Святослава, їх походи/реформи. (коротко)


1
2