7 клас

Урок№66-67

Дата 23/02

Координація - це вміння узгоджувати рух різних частин тіла. Окремі різні елементи руху з'єднуються в єдине, яке проводиться плавно, ненапружено, пластично і економно. Узгоджено виглядають рухи рук і ніг, голови і корпусу.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№65

Дата 21/02

Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також суміщати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м'ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів.

Перед вивченням нападаючого удару повинні бути освоєні стрибки і верхня пряма подача. Навчання проводити тільки розчленоване, в такій послідовності - стрибок вгору з місця поштовхом двома ногами, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Техніка найбільш поширеного прямого нападаючого удару

________________________________________________________________________________________________

Урок№63-64

Дата 17/02

     Техніка виконання. Гравець, стоїть обличчям до сітки, ноги на ширині плечей, зігнуті в колінах, стопи паралельно; руки зігнуті в ліктях, кисті перед грудьми.
     Орієнтовні вправи для засвоєння блоку
1. Імітація блок)' з місця біля сітки.
2. Два гравці стоять парами з двох сторін сітки обличчям один до одного. За сигналом обидва одночасно стрибають і торкаються долонями над сіткою.
3. Імітація блоку після переміщення вздовж сітки вправо і вліво.
4. Гравці парами розташовуються з двох протилежних сторін сітки. Один гравець перебуває на лінії нападу. Він розбігасться й імітує нападаючий удар. Другий гравець, що стоїть біля сітки на протилежному боці майданчика, визначає місце і час стрибка за розбігом нападаючого, переміщується туди й імітує блок, закриваючи руками уявний напрямок польоту м'яча. Виконують вправу 4-5 разів, потім гравці міняються місцями.
5. Те саме, лише з підкидання м'яча для нападаючого удару і блоку.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№62

Дата 16/02

Подача — технічний прийом, за допомогою якого м'яч вводять в гру.
Вивчати подачі рекомендовано у такій послідовності: нижня пряма подача; нижня бокова подача; верхня пряма подача; верхня бокова подача.

     Незважаючи на відмінності в техніці виконання окремих способів подач, слід звернути увагу на правильне виконання наступних деталей:
• вихідне положення;
• висоту і напрям підкидання м'яча;
• замах руки і розташування долоні на м'ячі в момент удару;
• перенесення маси тіла з ноги на ногу.
При нижніх подачах тулуб злегка нахилений вперед, при верхніх — вертикально.
 

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№61

Дата 14/02

ПРИЙОМ М‘ЯЧА

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку.

Техніка виконання: переміщення до місця зустрічі з м'ячем кроком, стрибком або бігом у вихідне положення

 У вихідному положенні ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб незначно нахилений вперед, руки в ліктьових і променезап'ясткових суглобах випрямлені, кисті з'єднані в «замок» і розташовуються перпендикулярно траєкторії польоту м'яча

Урок№60

Дата 07/02

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№59

Дата 03/02

Зразкові вправи для розвитку сили м'язів рук і плечового пояса

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи (варіанти: одна кисть на інший; з почерговим підніманням ніг; з бавовною долонями в момент відштовхування; почергові відштовхування з поворотом навколо ступень; з опорою на пальці і ін.).

Пересування на руках, ноги підтримує партнер.

Кидки набивних м'ячів однією і двома руками з розбігу, з місця, сидячи на підлозі.

Стоячи на гумовому амортизаторі, тримаючи кінці амортизатора в руках, згинання рук в ліктях до грудей (варіанти: піднімання рук вперед-вгору, в сторони - вгору, кругові обертання руками).

Ударний рух руки при нападаючому ударі з гумовим амортизатором.

У парах: при опорі партнера підняти руки вгору, опустити вниз, розвести в сторони, звести разом.

Кругові обертання кистей рук з обтяженням.

Пересування, в упорі сидячи, перебираючи руками і ногами.

Пересування на руках в упорі лежачи без допомоги ніг.

Зразкові вправи для розвитку сили м'язів тулуба

Лежачи на спині руки за головою - підняти тулуб з нахилом вперед до торкання ліктями підлоги.

Те ж, але руки на підлозі долонями вниз, ноги разом, підняти прямі ноги вгору і опустити їх вправо, потім вліво.

Лежачи на підлозі обличчям вниз, почергове або одночасне піднімання і утримування рук і ніг, прогнувшись.

Нахили вперед і назад, лежачи стегнами на гімнастичній лавці, ноги утримує партнер.

Те ж з обтяженням.

Зразкові вправи для розвитку сили м'язів ніг.

Біг по сходах вгору і вниз.

Присідання на двох ногах, на одній нозі.

Перетягування і відштовхування партнера.

«Півнячий» бій (обидва партнера, стрибаючи на одній нозі, штовхаються плечима).

Присідання з обтяженням (полуприсед; повільний присід).

Вистрибування з обтяженням на плечах.

В випаді в сторону - перенесення ваги тіла з однієї ноги на іншу.

Перенесення партнера на плечах (спині).

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№58

Дата 02/02

Виконання двох кроків. Розрахунок довжини кроку для виходу на позначені точки, а так само місце відштовхування після виконання двох кроків є необхідними елементами при русі. Оволодівши м'ячем двома руками (права рука ззаду м'яча ліва знизу м'яча) під крок лівою ногою, починається відлік двох кроків. Кожен гравець вважає до двох про себе. Перший крок правою ногою гравець робить довгий вперед, другий лівою ногою короткий з підготовкою вистрибування високо вгору.

Виведення м'яча в точку кидка. Під час виконання двох кроків і відліку м'яч плавним рухом піднімається вгору після кожного кроку. Руки займають положення права знизу м'яча, ліва зліва від м'яча.

Вистрибування вгору з однієї ноги. Висота стрибка той же є елементом точного попадання м'яча в кошик. Разом з виносом рук з м'ячем вгору виноситься і права нога, зігнута в коліні, це сприяє збільшенню висоти стрибка.

Кидок м'яча в кошик. Необхідно вибрати правильну точку відскоку м'яча від щита і силу кидка, з якої він посилається. Як правило, це правий верхній кут прямокутника над кільцем. Кидок м'яча по кільцю з відскоком від щита, під кутом до нього, здійснюється в максимально високій точці виносу м'яча. М'яч посилається м'яким рухом кисті правої руки зі зворотним обертанням м'яча щодо горизонтальної осі. При правильному виконанні кидка м'яч, відскочивши від щита, потрапляє в кільце. Необхідно відзначити, що підсумком виконання всіх елементів, попадання з двох кроків в русі, є результат кидка з попаданням в кільце. Без попадання всі попередні дії вважаються безрезультатними. Кидок є основним елементом баскетболу. Робота над ним вимагає максимальної концентрації і техніки виконання. Необхідно правильно готуватися до кидка. Вміти управляти своїми м'язами тіла з правильним чергуванням напружувати і розслабляти. Вибирати правильну траєкторію польоту і обертання м'яча. Правильно оцінювати ситуацію для кидка в грі-поруч захисник чи ні. Кидок самий трудомісткий елемент баскетболу. Хто вміє потрапляти - той вміє вигравати.

Приземлення після стрибка. Правильне приземлення після стрибка є невід'ємною частиною виконання кидка з двох кроків в русі. Після виконання атаки кільця в стрибку м'язи знаходяться в розслабленому стані. Необхідно сконцентруватися, скоординуватися, правильно вибрати положення тіла і постановку ніг. При недотриманні цих вимог це може привести травмі і вибування надовго з тренувального процесу.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№57

Дата 31/01

Урок№30

Дата 18/11

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку. Застосовується, коли немає часу для переміщення у бік прийому м'яча. Платформа прийому (передпліччя) кілька під кутом до підлоги, крок в сторону ногою, ближче до польоту м'яча.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№29

Дата 17/11

     Техніка виконання. Гравець, стоїть обличчям до сітки, ноги на ширині плечей, зігнуті в колінах, стопи паралельно; руки зігнуті в ліктях, кисті перед грудьми.
     Орієнтовні вправи для засвоєння блоку
1. Імітація блок)' з місця біля сітки.
2. Два гравці стоять парами з двох сторін сітки обличчям один до одного. За сигналом обидва одночасно стрибають і торкаються долонями над сіткою.
3. Імітація блоку після переміщення вздовж сітки вправо і вліво.
4. Гравці парами розташовуються з двох протилежних сторін сітки. Один гравець перебуває на лінії нападу. Він розбігасться й імітує нападаючий удар. Другий гравець, що стоїть біля сітки на протилежному боці майданчика, визначає місце і час стрибка за розбігом нападаючого, переміщується туди й імітує блок, закриваючи руками уявний напрямок польоту м'яча. Виконують вправу 4-5 разів, потім гравці міняються місцями.
5. Те саме, лише з підкидання м'яча для нападаючого удару і блоку.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№28

Дата 15/11

Подача — технічний прийом, за допомогою якого м'яч вводять в гру.
Вивчати подачі рекомендовано у такій послідовності: нижня пряма подача; нижня бокова подача; верхня пряма подача; верхня бокова подача.

     Незважаючи на відмінності в техніці виконання окремих способів подач, слід звернути увагу на правильне виконання наступних деталей:
• вихідне положення;
• висоту і напрям підкидання м'яча;
• замах руки і розташування долоні на м'ячі в момент удару;
• перенесення маси тіла з ноги на ногу.
При нижніх подачах тулуб злегка нахилений вперед, при верхніх — вертикально.
 

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№27

Дата 11/11

Техніка безпеки на заняттях з волейболу

1. До занять з волейболу допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки.

2. Учні мають спортивне взуття та форму, яка не стискує рухів і відповідає темі та умовам проведення занять.

3. Заняття повинні проходити на сухому майданчику або сухій підлозі.

Вимоги безпеки перед початком занять:

- Переодягнутися в роздягальні

- надіти на себе спортивну форму, спортивне взуття;

- Зняти з себе предмети, які становлять небезпеку для інших (годинники, браслети, висячі сережки і т. д.);

- Прибрати з кишень спортивної форми колючі та інші сторонні предмети;

- Під керівництвом викладача підготувати інвентар та обладнання, необхідні для проведення занять.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№26

Дата 10/11

Легка́ атле́тика  — олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включають змагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найбільш розповсюдженими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.

Результати бігових дисциплін оцінюються з огляду на місце, яке спортсмен посів, або на час, який був ним показаний, на фініші, в той час як переможцем у стрибках та метаннях є атлет, що найдовше або найвище стрибнув, чи найдовше метнув знаряддя за результатами серії спроб. Відносна простота змагань та відсутність необхідності у коштовному обладнанні роблять легку атлетику одним з найпопулярніших видів спорту у світі. Легка атлетика складається, переважно, з індивідуальних дисциплін за виключенням естафетних стартів та змагань, в яких додаються індивідуальні показники спортсменів задля визначення команди-переможця (наприклад, у кросі).

Організовані легкоатлетичні змагання беруть свій початок з 776 до н. е., коли були проведені перші античні Олімпійські ігри. Правила та формат проведення змагань із сучасних легкоатлетичних дисциплін були розроблені у Західній Європі та Північній Америці у 19 та 20 сторіччях, та були згодом перейняті в інших куточках планети. Переважна більшість сучасних найважливіших змагань організовуються та проводяться під егідою керівного органу світової легкої атлетики — Світової легкої атлетики (англ. World Athletics) та її 214^[1] країн-членів.

Легкоатлетичні види формують кістяк змагань на літніх Олімпійських іграх. Крім цього, найголовнішим легкоатлетичним змаганням є Чемпіонат світу з легкої атлетики, що включає змагання з бігових та технічних дисциплін на стадіоні, марафонський біг та спортивну ходьбу. Інші найбільш престижні змагання включають, наприклад, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, Чемпіонат світу з напівмарафону та змагання серії «Діамантова ліга».

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№25

Дата 08/11

______________________________________________________________________________________________________________

Урок№24

Дата 04/11

Спринт (від англ. sprint) — сукупність легкоатлетичних дисциплін, де спортсмени змагаються з бігу на короткі (спринтерські) дистанції по стадіону. Спринтом вважаються дистанції до 400 метрів включно. У програму Олімпійських ігор включений гладкий біг на 100, 200 та 400 метрів у чоловіків і жінок, естафетний біг 4x100 і 4x400 метрів у чоловіків та жінок.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№23

Дата 03/11

Техніка метання малого м’яча на дальність з розбігу

Легкоатлети метають різні снаряди: спис, диск, молот.

Ознайомлення з цим видом легкоатлетичних вправ варто розпочинати з метання малого м’яча способом «із-за спини через плече».

Стань обличчям до напрямку метання, ліва нога попереду на повній ступні, а права на крок позаду на носку.(Якщо ти метаєш лівою рукою, то навпаки).Руку з м’ячем, зігнуту у лікті, тримай попереду на рівні голови. З цього положення ту ногу, що позаду, опусти на всю ступню і зігни в коліні (носок поверни). Руку з м’ячем  відведи назад, тулуб поверни та нахили. Другу руку, без напруження, направ у ціль. Відчуй себе «Натягнутим луком», швидко випрямляйся і повертай тулуб в напрямі метання. Водночас рукою з м’ячем роби хльосткий кидок над плечем уперед і вгору. М’яч спрямовуй під кутом 45⁰. Щоб зберегти рівновагу зроби стрибок вперед з однієї ноги на другу.

Збільшити довжину польоту м’яча допомагає розбіг.

На дальність польоту м’яча впливають:

Ø      Початкова швидкість вильоту м’яча.

Ø      Кут вильоту.

Ø      Висота точки, в якій м’яч залишає руку.

Поради або правила виконання метання малого м’яча на дальність з розбігу:

Ø           Рахуючи метаючу руку повз голову, згинай її ліктем вперед;

Ø          Слідкуй, щоб перед кидком вага тіла знаходилась на зігнутій правій(лівій )нозі;

Ø          Виконуй кидок всім тілом, при цьому не згинайся у попереку, старайся випрямлятися як тільки можливо;

Ø          Після кидка зроби крок правою (лівою)ногою вперед, завдяки цьому ти не впадеш.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№21-22

Дата 01/11

За командою «УВАГА» коліно ноги, що знаходиться позаду , відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.

За командою «РУШ» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції  залежить від частоти роботи рук

Уміння фінішувати теж має дуже важливе значення. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато залежить від фінішного кидка. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот.

Під час великих навантажень можна дихати і через ніс і через рот.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№20

Дата 13/10

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№19

Дата 11/10

Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад.  Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко вдихнути. 

Урок№18

Дата 07/10

Кутовий удар є одним з найнебезпечніших стандартних положень. Команди часто відпрацьовують тактику в захисті і нападі при пробитті кутових ударів. Оскільки всі відстані наперед відомі, то грамотно пробитий кутовий удар стає прекрасним шансом забити гол.

Найчастіше м'яч з кутового навішують в штрафний майданчик, де високі футболісти або відразу прагнуть пробити по воротах, або скинути м'яч під удар партнерові. Рідше подають м'яч низом, але через велике скупчення гравців при кутових опанувати м'ячем буде складніше.

Існує ще такий термін як розіграш кутового — коли м'яч не прямує в штрафний майданчик відразу, а передається комусь з партнерів, що перебуває поблизу кутового прапорця або лінії штрафного.

«Стінка» з гравців при кутових зазвичай не ставиться, оскільки відстань до воріт дозволяє перекинути її без особливих зусиль.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№17

Дата 06/10

Зупинки служать засобом прийому й оволодіння м'ячем. Ціль зупинки – погасити швидкість м'яча, що котиться або летить для здійснення подальших дій

Зупинка ногою

Основні фази руху є загальними для різних способів.

Підготовча фаза – прийняття вихідного положення – характеризується переносом ваги тіла на опорну ногу, що трохи зігнута для стійкості. Нога, що зупиняє, посилається назустріч м'ячеві.

Робоча фаза – амортизуюучий рух зупиняючою ногою, яка трохи розслаблена. У момент зіткнення з м'ячем (або трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза – прийняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься убік зупиняючої ноги і м'яча.

Мал. 5. Зупинка м'яча ногою: а – внутрішньою стороною стопи; б – підйомом; в-стегном

Для зупинки м'яча, що котиться, нога виноситься назустріч м'ячу. Стопа повернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи нога відводиться назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, які низько летять, у підготовчій фазі нога, що зупиняє, більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, які високо летять зупиняються в стрибку.

Зупинка підошвою

При наближенні м'яча, що котиться назустріч, нога виноситься вперед. Носок піднятий вгору під кутом 30–40°. Поступальний рух назад незначний.

Для того щоб зупинити підошвою м'яч, що опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Носок ноги піднятий. У момент торкання м'яча землі він накривається (але не давиться) підошвою

Зупинка підйомом

При зупинці м'ячів, що опускаються з високої траєкторії, стопа ноги, розташована паралельно землі. Поступальний рух проводиться вниз-назад

Зупинка стегном. 

Необхідно розташувати стегно під прямим кутом до м'яча, що летить (Рис. 5, в). М'яч стикається із середньою частиною стегна. Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка м'яча грудьми. 

У підготовчій фазі футболіст повертається обличчям до м'яча , ноги на ширині пліч або невеликого кроку (50–70 см), груди подаються вперед, руки злегка зігнуті. При наближенні м'яча тулуб відводиться назад, плечі і руки – вперед

Зупинка м'яча з переведенням. 

Сучасний футбол характеризується тим, що гравці ще до прийому (зупинки) м'яча повинні прийняти рішення про подальші дії. Зупинки з переведенням саме і дозволяють не тільки погасити швидкість м'яча, але і цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№97/98

Дата 11/05

Положення «поза грою» або офса́йд — правило в деяких командних видах спорту, що забороняє гравцю брати участь у грі при певному положенні на полі. Зазвичай порушення правила офсайду карається втратою м'яча/шайби командою.

Офсайд фіксується, якщо в момент передачі м'яча гравцю, який знаходиться на "чужій" половині поля, між цим гравцем і лінією воріт команди суперника перебуває менше двох гравців "чужої" команди.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№96

Дата 07/05

Штрафний удар призначається арбітром після порушення правил. Штрафний удар можуть призначити на всьому полі крім штрафного майданчика команди, яка порушила правила (якщо порушення правил відбувається у штрафному майданчику, то призначається пенальті). При пробитті штрафного, команда, що захищається, ставить «стінку» (з гравців) на відстані 9 м 18 см від м'яча. Штрафний можна також розігрувати, один гравець може розіграти, або віддати пас.

Вільний удар призначається, коли гравець віддає передачу своєму голкіперу і той бере м'яч у руки. Вільний удар не призначається, якщо гравець передає м'яч голкіперу головою, або якщо м'яч випадково відскочив від гравця команди, яка захищається, і голкіпер взяв в руки. Вільний удар можна бити прямо по воротах, або розіграти м'яч з партнером після чого можна бити. Якщо гравець забиває в один дотик м'яч у ворота з вільного удару, то гол не зараховується.

Також вільний удар призначається у разі фіксації положення «Поза грою».

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№94/95

Дата 06/05

Кутовий удар є одним з найнебезпечніших стандартних положень. Команди часто відпрацьовують тактику в захисті і нападі при пробитті кутових ударів. Оскільки всі відстані наперед відомі, то грамотно пробитий кутовий удар стає прекрасним шансом забити гол.

Найчастіше м'яч з кутового навішують в штрафний майданчик, де високі футболісти або відразу прагнуть пробити по воротах, або скинути м'яч під удар партнерові. Рідше подають м'яч низом, але через велике скупчення гравців при кутових опанувати м'ячем буде складніше.

Існує ще такий термін як розіграш кутового — коли м'яч не прямує в штрафний майданчик відразу, а передається комусь з партнерів, що перебуває поблизу кутового прапорця або лінії штрафного.

«Стінка» з гравців при кутових зазвичай не ставиться, оскільки відстань до воріт дозволяє перекинути її без особливих зусиль.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№93

Дата 30/04

Пенальті — вид штрафного удару у футболі, що пробивається з відстані 12 ярдів (приблизно 11 метрів від воріт). Тільки воротар команди, що захищається, може стояти між м'ячем та воротами під час пробиття цього удару.

Пенальті пробивається під час звичайної гри. Схожі удари також пробиваються під час післяматчевих пенальті для визначення команди, що проходить у наступний раунд змагань, коли матч закінчується внічию. Хоча процес пробиття цих ударів схожий з пробиттям пенальті, вони офіційно не вважаються пенальті; процес пробиття цих ударів відбувається згідно з іншими правилами.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№92

Дата 29/04

Футбольний фінт — це рух, унаслідок якого суперника вводять в оману, облудний захід виконаний футболістом.

Якісне виконання фінтів залежить від наявності у футболіста необхідних фізичних і психічних якостей, його інтуїції й можливості імпровізувати. Отут особливу ролю відіграє: багата уява, швидкість реакції, висота розміщення центру ваги корпуса тіла, швидкість і загальна фізична підготовка.

______________________________________________________________________________________________________________

Урок№91

Дата 27/04

Арбі́тр, також суддя́ або ре́фері — людина на полі, покликана стежити за тим, щоб футбольний матч проходив відповідно до правил і що має для цього всі повноваження. Його права і обов'язки описані Правилом 5. Суддя.

Обов'язки

• контролювати дотримання правил гри;
• контролювати хід матчу, стежити за часом гри;
•  забезпечити відповідність використовуваних м'ячів вимогам Правила 2;
•  забезпечити відповідність екіпіровки гравців вимогам Правила 4;

​

 У разі кровотечі у гравця повинен забезпечити, щоб той покинув поле. Гравець може повернутися на поле тільки по сигналу судді, що переконався в тому, що кровотеча зупинена;

забезпечити відсутність на полі сторонніх осіб;

надати відповідним органам рапорт про матч, що включає інформацію про всі вжиті дисциплінарні заходи відносно гравців і/або офіційних осіб команд, а також про всі інші інциденти, що відбулися до матчу, під час або після нього.

Арбітр має право:

• радитися по ходу матчу з помічниками і, там де необхідно, з резервним арбітром;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч за порушення правил;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч за сторонніх втручань;
• зупинити матч, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, і забезпечити його відхід/винесення за межі поля;
• продовжити гру, коли команда, проти якої було здійснено порушення, отримує вигоду від такої переваги (наприклад залишається з м'ячем), і карає первинне порушення, якщо перевагою, що передбачалася, в той момент не скористалися;
• вживати дисциплінарні заходи до гравців, винних в порушеннях, шляхом покарання попередженням або видаленням. Він не зобов'язаний вживати такі заходи негайно, але повинен зробити це, щойно м'яч вийде з гри;
• вживати заходи відносно офіційних осіб команд, що ведуть себе некоректно, і може на свій розсуд видалити їх з поля і прилеглих до поля зон.

Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

Суддя, його помічники і резервний мусять виступати в екіпіруванні, яке відрізняє їх за кольором від гравців обох команд і воротарів. Як правило, першими колір форми вибирають команди, потім рефері, а після них воротарі. У всієї суддівської бригади уніформа однакова. Екіпіровку арбітрам виробляють з спеціальної синтетичної тканини, яка виводить піт і зберігає комфортну температуру тіла. На відмінну від форми гравців, на футболці арбітрів є кишені. ФІФА дозволяє арбітрам носити 5 кольорів — чорний, червоний, жовтий, зелений і синій. А ось шорти, гетри і взуття мусять бути чорними.

Суддівська екіпіровка не дозволяє носіння головних уборів за винятком обов'язкового покриття з релігійних причин. Сонцезахисні окуляри також неприпустимі. Вони створюють бар'єр для зорового контакту з гравцями, а також створюють ілюзію кволого зору.  Суддям забороняється носити ювелірні прикраси і електроні засоби.

Окрім карток, суддівського блокноту і свистка рефері беруть з собою на гру годинник, монетку для вирішення спорів, гарнітуру для спілкування з помічниками, яка працює по типу рації. В деяких чемпіонатах арбітри також використовують спрей, що наносить зникаючу фарбу. Арбітр мусить мати мінімум чотири обов'язкові форми оснащення (інвентар), серед яких свисток(ки), годинник(и), картки (попередження і вилучення) і записну книжку (або інші форми ведення обліку матчу).

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№90

Дата 23/04

Вкидання м'яча є одним із способів відновлення гри. Гол, забитий безпосередньо після вкидання, не зараховується. Вкидання призначається у випадку, коли м'яч повністю перетне бокову лінію поля, з місця, де м'яч перетнув лінію на користь команди-суперниці гравця, що останнім торкнувся м'яча.

Гравець, що вкидає м'яч, знаходиться лицем до поля і кидає м'яч двома руками з-за голови, торкаючись при цьому частиною обох ступень або бічної лінії, або землі за межами бокової лінії. При цьому м'яч повинен перетнути бокову лінію в тій точці, в якій він покинув межі поля. Гравці протилежної команди в момент вкидання повинні знаходитися на відстані не менше 2 м від гравця, що кидає. Він не може чіпати м'яч раніше, ніж той торкнеться іншого гравця. М'яч вважається у грі коли він входить у межі поля.

Якщо гравець, що виконує вкидання повторно торкнеться м'яча (не руками) до того моменту як він (м'яч) не торкнеться будь-якого іншого гравця, то протилежна команда одержує право на виконання вільного удару з місця, де сталося торкання.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№89

Дата 22/04

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№88

Дата 20/04

Квадра́т — рухлива гра з м'ячем, широко розповсюджена в Україні серед підлітків. Гра відбувається переважно вчотирьох на невеликому майданчику (4x4 м), або увосьмеро (5x5 м). Для гри використовується футбольний м'яч.

Квадратний ігровий майданчик ділять хрестом на 4 однакові сегменти та креслять на перетині хреста в центрі коло діаметром 1 м. Кожен гравець займає свою частину квадрату. Один із гравців кидає м'яча зі свого боку в коло так, щоб він відскочив у сегмент одного із суперників. Той, на чий сегмент потрапив м'яч після подачі, мусить його відбити ногою на будь-яке інше поле, після одного дотику м'яча до землі. Якщо ж він допустить другий дотик м'яча у своїй зоні, то отримує одне очко й виходить із гри (або, за домовленістю, гра продовжується, але гравці пересуваються на один сегмент за годинниковою стрілкою). Той, що отримав очко, починає гру знову, вкидаючи м'яча через центральне коло. Потрійна помилка при вкиданні також додає 1 очко вкидаючому.

Якщо у грі беруть участь менше чотирьох гравців, то кожен із них займає свій квадрат, а удар м'яча об порожній квадрат вважається помилкою та додає 1 очко тому, хто її допустив. Якщо ж грають 8 чоловік, то в кожен квадрат стає по двоє, які вважаються за команду.

У грі вчотирьох іноді також грають 2х2. Гравці у парі допомагають один одному та можуть пасувати м'яча між собою.

Гра триває до певної кількості очок. 

 Правила гри

М'яча можна відбивати будь-якими частинами тіла, крім рук. Дівчатам дозволяється відбивати й руками. Гравець не має права двічі торкатися м'яча на своєму майданчику, але йому може допомогти сусід, перестрибнувши на його майданчик на одній нозі та іншою пославши м'яча на будь-яке інше поле.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№87

Дата 16/04

Удар від воріт призначається, коли м'яч, останнього разу торкнувшись гравця нападаючої команди, повністю перетнув лінію воріт, і гол не був забитий.

Якщо ж м'яч пішов за лінію воріт від гравця команди, що оборонялася, призначається кутовий.

М'яч встановлюється в будь-яку точку воротарського майданчика, і проводиться удар.

Супротивники повинні знаходитися за межами штрафного майданчика. Футболіст, що ударив має право другий раз торкнутися м'яча тільки після того, як м'яч торкнеться іншого гравця.

Пробивати удар від воріт може будь-який гравець (не обов'язково воротар).

Гол, забитий з удару від воріт, зараховується, але тільки якщо він забитий команді-суперниці (тобто, попадання в свої ворота не зараховується). Гравці не штрафуються за положення поза грою, що трапилося під час удару від воріт.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№86

Дата 15/04

При веденні внутрішньою частиною підйому гравець спрямовує м'яч перед собою, носок ноги перед доторканням до м'яча трохи вивертає на зовні. Стопа не напружена. Ведення правильне, якщо м'яч постійно під контролем, на дуже близькій відстані й темп бігу не порушується.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№85

Дата 13/04

Зупинки служать засобом прийому й оволодіння м'ячем. Ціль зупинки – погасити швидкість м'яча, що котиться або летить для здійснення подальших дій

Зупинка ногою

Основні фази руху є загальними для різних способів.

Підготовча фаза – прийняття вихідного положення – характеризується переносом ваги тіла на опорну ногу, що трохи зігнута для стійкості. Нога, що зупиняє, посилається назустріч м'ячеві.

Робоча фаза – амортизуюучий рух зупиняючою ногою, яка трохи розслаблена. У момент зіткнення з м'ячем (або трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза – прийняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься убік зупиняючої ноги і м'яча.

Мал. 5. Зупинка м'яча ногою: а – внутрішньою стороною стопи; б – підйомом; в-стегном

Для зупинки м'яча, що котиться, нога виноситься назустріч м'ячу. Стопа повернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи нога відводиться назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, які низько летять, у підготовчій фазі нога, що зупиняє, більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, які високо летять зупиняються в стрибку.

Зупинка підошвою

При наближенні м'яча, що котиться назустріч, нога виноситься вперед. Носок піднятий вгору під кутом 30–40°. Поступальний рух назад незначний.

Для того щоб зупинити підошвою м'яч, що опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Носок ноги піднятий. У момент торкання м'яча землі він накривається (але не давиться) підошвою

Зупинка підйомом

При зупинці м'ячів, що опускаються з високої траєкторії, стопа ноги, розташована паралельно землі. Поступальний рух проводиться вниз-назад

Зупинка стегном. 

Необхідно розташувати стегно під прямим кутом до м'яча, що летить (Рис. 5, в). М'яч стикається із середньою частиною стегна. Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка м'яча грудьми. 

У підготовчій фазі футболіст повертається обличчям до м'яча , ноги на ширині пліч або невеликого кроку (50–70 см), груди подаються вперед, руки злегка зігнуті. При наближенні м'яча тулуб відводиться назад, плечі і руки – вперед

Зупинка м'яча з переведенням. 

Сучасний футбол характеризується тим, що гравці ще до прийому (зупинки) м'яча повинні прийняти рішення про подальші дії. Зупинки з переведенням саме і дозволяють не тільки погасити швидкість м'яча, але і цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№84

Дата 09/04 

Удари по м’ячу головою виконуються тільки в футболі. Гра головою є невід’ємною  частиною футбольного матчу.

Удари головою по м‘яча середньою частиною лоба

Щоб повноцінно провести гру у футбол, слід уміти робити удар головою по м'ячу як в атаці, так і в захисті. Техніка ударів по м'ячу головою найскладніша в футболі, тому тобі знадобляться терпіння та сміливість в опануванні тренувальних вправ. Атакуй м'яч з відкритими очима, удар роби серединою лоба. Зроби крок уперед і зігни ноги в колінах. Коли м'яч летить, дивись на нього. Удар по м'ячу роби лобом.  Удар іншою частиною голови може бути небезпечним. Коли відбиваєш м'яч, напружуй м'язи шиї, і щоб послати його в потрібному напрямку. Колона гравців шикується навпроти ведучого з м'ячем на відстані 2-3 м від нього. Ведучий кидає м'яч знизу першому в колоні, той повинен повернути йому м'яч точним ударом голови. Після цього перший гравець (який уже виконав удар) стає на коліна, а ведучий кидає з-за голови м'яч наступному гравцю, який повторює всі дії першого та пригинається, тримаючи голову прямо.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№83

Дата 08/04 

Судді повинні показувати офіційними жестами причину їх свистка (характер помилки, зафіксованої свистком, або мету дозволеної перерви). Жест повинен втримуватися деякий час і, якщо він показується однією рукою, то рука відповідає стороні команди, яка зробила помилку або запит.

_____________________________________________________________________________________________________________

Урок№82

Дата 06/04 

Блок — технічний прийом захисту, за допомогою якого протидіють нападаючому удару суперника безпосередньо біля сітки, шляхом відбивання або зменшення польоту м'яча, виставленими над сіткою долонями. В блокуванні можуть брати участь один гравець — це буде одиночний блок, два або три гравці — групове блокування.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№81

Дата 02/04 

ЗАМІНИ ГРАВЦІВ

Правило 11 . заміни гравців

Заміна - це дія, якою суддя дозволяє певному гравцеві піти з майданчика , а іншому зайняти його місце.

В одній партії кожна команда має право на 6 замін ( одночасних або протягом декількох перерв ) 

Заміна може бути черговою , вимушеної або як виняток.

11.1 . чергова заміна

Тренер або капітан повинен офіційним жестом звернутися з проханням про заміну до першого або другого судді і вказати число замін.

Щоб прохання про заміну була задоволена , необхідно звернутися з нею під час перерви - до свистка на подачу м'яча .

При заміні гравців повинні бути дотримані такі вимоги :

гравець основного складу в кожній партії може вийти з гри лише один раз , а при поверненні на майданчик повинен зайняти на ній своє колишнє місце;

запасному протягом партії можна увійти в гру , замінити будь-якого гравця основного складу тільки раз , але сам він може бути замінений тільки тим гравцем , на заміну якого вийшов ;

спеціальний час на замену не відводиться . Команда , що замінила гравця , втрачає право на зворотну заміну до розіграшу хоча б одного м'яча .

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№80

Дата 01/04 

Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також суміщати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м'ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів.

Перед вивченням нападаючого удару повинні бути освоєні стрибки і верхня пряма подача. Навчання проводити тільки розчленоване, в такій послідовності - стрибок вгору з місця поштовхом двома ногами, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Техніка найбільш поширеного прямого нападаючого удару

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №79

Дата 30/03

ПРИЙОМ М‘ЯЧА

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку.

Техніка виконання: переміщення до місця зустрічі з м'ячем кроком, стрибком або бігом у вихідне положення

 У вихідному положенні ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб незначно нахилений вперед, руки в ліктьових і променезап'ясткових суглобах випрямлені, кисті з'єднані в «замок» і розташовуються перпендикулярно траєкторії польоту м'яча

Урок №54

Дата 22/01

ЗАРЯДКА

КИДКИ М‘ЯЧА ОБОМА РУКАМИ ВІД ГРУДЕЙ

ЛОВІННЯ М‘ЯЧА

Ловіння м'яча - прийом, за допомогою якого гравець може впевнено опанувати м'ячем і зробити з ним подальші атакуючі дії.

При ловінні двома руками, коли м'яч наближається до гравця на рівні грудей або голови, то слід витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями і китицями утворюючи як би воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. У момент зіткнення з м'ячем потрібно обхопити його пальцями (не долонями), зближуючи кисті, а руки зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи до грудей.

Згинання рук є амортизаційними рухами, які приглушують силу удару летить м'яча. Після прийому м'яча тулуб знову подають злегка вперед: м'яч переховуваних від суперника розведеними ліктями, виносять в положення готовності до подальших дій.

При ловінні м'яча однією рукою, рука виноситься назустріч летить м'ячу з широко розставленими і злегка зігнутими пальцями. При зіткненні пальців з м'ячем проводиться поступається рух руки за рахунок згинання її в ліктьовому суглобі, що загальмовує швидкість польоту м'яча і дає можливість легко зловити його. Потім м'яч захоплюється другою рукою і займається приймає основну стійку баскетболіста.

При ловінні  високолетящего м'яча, гравець повинен вистрибнути з винесенням рук вгору. Кисті рук розгортаються назустріч м'ячу. У момент торкання м'яча пальців, кисті повертаються всередину і обхоплюють м'яч. Потім руки згинаються в ліктьових суглобах, і м'яч притягається до тулуба. Після приземлення гравець зберігає основну стійку нападаючого з м'ячем.

______________________________________________________________________________________________________________

Урок №53

Дата 21/01

Техніка виконання:

Даний рух має ряд особливостей і варіацій. Подивимося кожен із способів.

Лазіння по канату за допомогою трьох прийомів

1. У вихідному положенні потрібно міцно триматися за канат за допомогою рук і ніг, використовуючи носок і п'яту кожної з ніг.

2. Потім відштовхніться від каната за допомогою ніг, зігніть їх і захопіть канат трохи вище цієї ж технікою.

3. По черзі переставляти руки вище, тримаючи мотузку ногами і повторюйте цей вид руху.

Лазіння з використанням двох прийомів

1. У початковому положенні одна з ваших рук абсолютно пряма і тримає канат трохи вище голови, друга ж знаходиться паралельно підборіддя. Обхоплюйте канат за допомогою ніг використовуючи носок першої ноги і п'яту другий.

2. Зробіть поштовх ногами і намагайтеся підтягуватися за допомогою руки, яка розташовується вище.

3. Друга рука перехоплює канат вище і в той же час ви підтягуєте ноги і займаєте початкове положення.

Лазіння не використовуючи ніг

1. Вам потрібно обхопити канат, тримаючи його обома руками, при чому перша повинна бути трохи вище рівнем другий, також потрібно зігнути ноги або ж вивести їх трохи вперед.

2. Утримуйте ваш корпус і ноги в такому положенні і намагайтеся підніматися вище по черзі міняючи руку, використовуючи силу м'язів спини і свого передпліччя.

Не можна забувати, що в цьому русі дуже важливу роль відіграє сила хвата, тому пробуйте просто висіти на канаті, на різних перекладинах і т.д.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №52

Дата 19/01

Підтягування є просто чарівним базовим рухом для маси ваших м'язів. У цьому русі працює такий великий сегмент, як спина, а також біцепс і передпліччя. Підтягуватися вчать ще зі шкільної лави і, напевно, багато хто з нас колись здавав нормативи по цьому елементу на заняттях з фізкультури. Ми звичайно розглянемо версію, яка буде націлена на м'язи спини, так як в світі бодібілдингу підтягування люблять саме за можливість стати ширше і зробити такі бажані V-подібні пропорції. Доступність цього руху дозволяє його виконувати всюди, що безсумнівно є ключовою перевагою підтягувань. Потрібно пам'ятати, що без підтягувань дуже непросто побудувати реально широку спину, це визнали вже багато зірок бодібілдингу та імениті тренери.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ:

1. Для початку вам потрібно взятися долонями за перекладину, якщо вона занадто висока можете підставити під ноги спеціальну платформу. У широкому варіанті хвата, ви повинні взятися трохи ширше, ніж рівень ваших плечей. Середній хват вимагає розташування рук на ширині плечей, тоді, як вузький відповідно, вужче, ніж ширина вашого плечового поясу.

2. Потім відхиліться назад на 25 градусів. Це ваша вихідна позиція.

 Зробіть видих і підтягуйтеся вгору, поки ваш підборіддя не буде торкатися поперечини, чи знаходитись на її рівні. Верх корпусу повинен бути нерухомий. Намагайтеся підніматися виключно силою м'язів спини.

3. Повільно опускайтеся вниз, повністю розтягнувши найширші в нижній точці.

4. Зробіть максимально можливу кількість повторів підході.

Дуже важливо тягнути своє тіло до поперечини силою спини, а не біцепсів і передплічь, в іншому випадку ви не зможете повноцінно опрацювати найширші. Якщо зі своєю вагою підтягуватися вам легко, то ви можете використовувати обтяження у вигляді диску від штанги, прикріпленого через брусок на поясі. Широкий хват дозволяє зробити спину ширше, середній націлений на товщину, тоді, як вузький опрацьовує нижню частину найширших.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №51

Дата 15/01

 Під час виконання нахилів активізується кровообіг в м'язах, вони набувають пружність і стають підтягнутими. Крім того, тіло стає більш пластичним і гнучким, що, в свою чергу, покращує ходу і поставу. 

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ

 Багато людей вважають, що нахил вперед з положення сидячи - це простий рух, виконання якого не вимагає високого рівня фізичної підготовки. Це не так. Неправильне виконання даної вправи не тільки не дасть позитивного ефекту, але ще і може серйозно нашкодити. Новачкам, які тільки недавно стали на шлях здорового способу життя, варто виконувати цей рух дуже акуратно.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ НАХИЛУ ТУЛУБА ВПЕРЕД ІЗ ПОЛОЖЕННЯ СИДЯЧИ:

1.  Вправу варто почати з перевірки таза на діапазон можливого розкручування. Сядьте на підлогу, витягніть ноги вперед, коліна трохи зігніть. Перебуваючи в такому положенні, спробуйте підкрутити і розкрутити таз. Збільшуйте амплітуду з кожним новим повторенням.
2. Розкрутивши таз, почніть витягуватися вперед, намагаючись ребрами захопити коліна.
3. Дайте можливість спині тягнутися вперед. Не варто намагатися її випрямити, оскільки це неможливо чисто анатомічно.
4. Як тільки ви візьметеся за стопи або гомілки, почніть відтягувати плечі від вух.
5. Продовжуйте розкручувати таз в нахилі, стегна напружуйте, коліна по можливості опускайте. Це допоможе вам поліпшити техніку вашого нахилу.
6.  

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок №50

Дата 14/01

Бурхливе ХХ сторіччя по праву називають сторіччям гімнастики. Цей вид спорту користується феноменальним успіхом, відкриваються нові гімнастичні школи, збільшується кількість турнірів, з кожним роком ускладнюється програма змагань, з’являються нові елементи.

На початку 50-х років ХХ-го сторіччя на спортивний Олімп зійшли спортсмени Радянського Союзу. У 1952 році в Хельсінкі, на XV Олімпіаді відбувся блискучий дебют збірної СРСР. Радянські спортсмени вперше брали участь у таких змаганнях і справили надзвичайне враження на світову спільноту. Чоловіча і жіноча збірні СРСР стали першими у командних змаганнях, а абсолютними Олімпійськими Чемпіонами стали Віктор Чукарін та Марія Гороховська – до речі, вихованці української школи спортивної гімнастики.

ВІКТОР ЧУКАРІН

МАРІЯ ГОРОХОВСЬКА

Протягом 40 років радянська спортивна гімнастика впевнено домінувала на міжнародній арені. Видатних успіхів досягали чоловіки-гімнасти, а жіноча збірна не знала рівних ні на Олімпійських форумах, ні на чемпіонатах світу та Європи.

Як приклад – унікальне досягнення легендарної спортсменки Лариси Латиніної : 18 разів вона сходила на Олімпійський п’єдестал, із яких дев’ять разів – на найвищу його сходинку.

ЛАРИСА ЛАТИНІНА

Славетну епоху гімнастики СРСР гідно завершила об’єднана збірна країн колишнього Радянського Союзу на XXV Олімпійських іграх у Барселоні. Чоловіча і жіноча збірні стали олімпійським чемпіонами у командній першості. Абсолютно кращими у багатоборстві стали Віталій Щербо (Білорусь) і українка Тетяна Гуцу. Блискучий тріумф українських гімнастів в Барселоні закріпили золотими нагородами в командній першості наші земляки у складі чоловічої збірної: Ігор Коробчинський, Рустам Шаріпов і Григорій Мілютін. Але в історії світової гімнастики українські атлети відзначилися не лише перемогами в Барселоні 1992-го року.

У світових змаганнях українські атлети назавжди закарбували свої імена на славетних сторінках спортивних досягнень. Як вже було зазначено, Олімпіада-92 в Барселоні принесла золоті нагороди в командній першості жіночій збірній колишнього СРСР, у складі якої були представниці України – Тетяна Гуцу  і Тетяна Лисенко. Тетяна Гуцу стала кращою в особистій першості серед 94 спортсменок з 24 країн. Тетяна Лисенко здобула срібло у вправах на брусах і бронзу у вільних вправах.

ТЕТЯНА ГУЦУ

Не було рівних нашим спортсменам у командній першості в Барселоні і серед чоловіків. З 12-ти чоловічих команд збірна СНД, у складі якої були Ігор Коробчинський, Рустам Шаріпов і Григорій Місютін здобула золоті нагороди із загальною кількістю 585,45 бали. А з 98-ми атлетів у багатоборстві наш Григорій Мілютін здобув срібну медаль. При чому, від переможця білоруса Віталія Щербо, його відділяли лише 0,1 бала. Цікава ситуація склалася у змаганнях на брусах. Одразу три спортсмени, серед яких був наш Ігор Коробчинський, набрали однакову кількість балів – 9.8 і всі троє стали бронзовими призерами Олімпіади.

ГРИГОРІЙ МІСЮТІН

Через чотири роки в Атланті вже Незалежну Україну тріумфально представила Ліля Подкопаєва  – вихованка донецької школи спортивної гімнастики. В особистій першості 17-річна спортсменка на 0,15 обійшла румунку Джину Горян і стала першою українською абсолютною чемпіонкою світу! І хоча жіноча збірна України у складі Лілії Подкопаєвої, Оксани Книжник, Ганни Миргородської, Олени Шапарної, Любові Шеремет, Ольги Тесленко і Світлани Залєпукіної стала 5-ю в командній першості, все одно, це була вагома заявка українських гімнасток на свої позиції в цьому виді спорту.

ЛІЛЯ ПОДКОПАЄВА

А в Олімпійському Сіднеї-2000 українська збірна стала вже срібним призером завдяки командним зусиллям Олександр Береша, Валерія Гончарова, Руслана Меценцева і Романа Зозулі. 

Загалом, починаючи з 1952 року, коли збірна СРСР дебютувала на Олімпіаді в Хельсінкі, і у складі збірної були представники України, термін олімпійського часу для українських атлетів нараховує 55 років! За цей період Україна подарувала світові 18 олімпійських чемпіонів зі спортивної гімнастики! Видатні українські тренери, імена яких назавжди увійшли до скарбниці національної гордості: кращий тренер України Олександр Семенович Мишаков, 9-тиразова Олімпійська чемпіонка і тренер жіночої збірної Лариса Латиніна, людина, з ім’ям якої пов’язані перемоги української гімнастики з часів Незалежності – тренер збірної України періоду 1993-2000 років Олег Васильович Остапенко. Сподіваємось, що послідовниками цих славетних тренерів будуть вписані нові яскраві сторінки до літопису світової спортивної гімнастики.

СТРИБКИ ЗІ СКАКАЛКОЮ

__________________________________________________________________________________________________________

Урок №49

Дата 12/01

Урок №25

Дата 05/11

 Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад.  Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко вдихнути. 

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №24

Дата 03/11

________________________________________________________________________________________________

Урок №23

Дата 22/10 

Короткі дистанції – це біг 30м, 60м, 100м, 200м.

Перед виконанням спринтерського бігу в розминку обов’язково включають виконання спеціальних бігових вправ:

−      біг із високим підніманням стегна;

−      «дріботливий біг»;

−       біг із закиданням гомілки назад;

−       стрибкоподібний біг;

Спринтерський біг має свої особливості

а)    Біг починається з низького старту.

б)    Учень - учениця відразу після старту повинні розвивати максимальну швидкість і підтримувати її до фінішу.

Кожен учень при виконанні бігу на короткі дистанції приймає положення низького старту. Він виконується зі стартових колодок, якщо біг виконується на ґрунті то викопуються маленькі ямки.

Кожен учень-учениця встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти зручне положення для швидкого старту і бігу.

Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а другу, з більшим кутом, - на одну ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.

За командою «НА СТАРТ» стати перед стартовими колодками, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою об колодку. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними у ґрунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією.

Спрямуй погляд на бігову доріжку і у цьому положенні чекай на команду «УВАГА».

За командою «УВАГА» коліно ноги, що знаходиться позаду , відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.

За командою «РУШ» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції  залежить від частоти роботи рук

Уміння фінішувати теж має дуже важливе значення. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато залежить від фінішного кидка. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот.

Під час великих навантажень можна дихати і через ніс і через рот.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №22

Дата 20/10 

________________________________________________________________________________________________________________

ЗАРЯДКА

КИДКИ М‘ЯЧА ОБОМА РУКАМИ ВІД ГРУДЕЙ

ЛОВІННЯ М‘ЯЧА

Ловіння м'яча - прийом, за допомогою якого гравець може впевнено опанувати м'ячем і зробити з ним подальші атакуючі дії.

При ловінні двома руками, коли м'яч наближається до гравця на рівні грудей або голови, то слід витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями і китицями утворюючи як би воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. У момент зіткнення з м'ячем потрібно обхопити його пальцями (не долонями), зближуючи кисті, а руки зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи до грудей.

Згинання рук є амортизаційними рухами, які приглушують силу удару летить м'яча. Після прийому м'яча тулуб знову подають злегка вперед: м'яч переховуваних від суперника розведеними ліктями, виносять в положення готовності до подальших дій.

При ловінні м'яча однією рукою, рука виноситься назустріч летить м'ячу з широко розставленими і злегка зігнутими пальцями. При зіткненні пальців з м'ячем проводиться поступається рух руки за рахунок згинання її в ліктьовому суглобі, що загальмовує швидкість польоту м'яча і дає можливість легко зловити його. Потім м'яч захоплюється другою рукою і займається приймає основну стійку баскетболіста.

При ловінні  високолетящего м'яча, гравець повинен вистрибнути з винесенням рук вгору. Кисті рук розгортаються назустріч м'ячу. У момент торкання м'яча пальців, кисті повертаються всередину і обхоплюють м'яч. Потім руки згинаються в ліктьових суглобах, і м'яч притягається до тулуба. Після приземлення гравець зберігає основну стійку нападаючого з м'ячем.