9 клас

Урок№65

Дата 23/02

Спритність – здатність зберігати баланс і координацію рухів під час переміщення тіла в окремих площинах. Розвиток таких навичок дає можливість блискавично реагувати на мінливі зовнішні умови. Подібно іншим фізичним якостям, досягти помітного прогресу дозволяють спеціальні тренування. Які існують дієві вправи на розвиток спритності і координації рухів? Комплекс ефективних занять хотілося б розглянути у нашій публікації.

______________________________________________________________________________________________________________

Урок№64

Дата 22/02

Блок — технічний прийом захисту, за допомогою якого протидіють нападаючому удару суперника безпосередньо біля сітки, шляхом відбивання або зменшення польоту м'яча, виставленими над сіткою долонями. В блокуванні можуть брати участь один гравець — це буде одиночний блок, два або три гравці — групове блокування.

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№62-63

Дата 17/02

Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також суміщати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м'ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів.

Перед вивченням нападаючого удару повинні бути освоєні стрибки і верхня пряма подача. Навчання проводити тільки розчленоване, в такій послідовності - стрибок вгору з місця поштовхом двома ногами, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Техніка найбільш поширеного прямого нападаючого удару

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№61

Дата 16/02

ПРИЙОМ М‘ЯЧА

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку.

Техніка виконання: переміщення до місця зустрічі з м'ячем кроком, стрибком або бігом у вихідне положення

 У вихідному положенні ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб незначно нахилений вперед, руки в ліктьових і променезап'ясткових суглобах випрямлені, кисті з'єднані в «замок» і розташовуються перпендикулярно траєкторії польоту м'яча

Урок№60

Дата 15/02

Гнучкість — це абсолютний діапазон рухів у суглобі чи декількох суглобах, що досягається в динамічних чи статичних умовах під дією зусиль м'язів чи зовнішніх силових впливів. Гнучкість є однією з п'яти основних фізичних якостей людини.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№59

Дата 03/02

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№58

Дата 02/02

Виконання двох кроків. Розрахунок довжини кроку для виходу на позначені точки, а так само місце відштовхування після виконання двох кроків є необхідними елементами при русі. Оволодівши м'ячем двома руками (права рука ззаду м'яча ліва знизу м'яча) під крок лівою ногою, починається відлік двох кроків. Кожен гравець вважає до двох про себе. Перший крок правою ногою гравець робить довгий вперед, другий лівою ногою короткий з підготовкою вистрибування високо вгору.

Виведення м'яча в точку кидка. Під час виконання двох кроків і відліку м'яч плавним рухом піднімається вгору після кожного кроку. Руки займають положення права знизу м'яча, ліва зліва від м'яча.

Вистрибування вгору з однієї ноги. Висота стрибка той же є елементом точного попадання м'яча в кошик. Разом з виносом рук з м'ячем вгору виноситься і права нога, зігнута в коліні, це сприяє збільшенню висоти стрибка.

Кидок м'яча в кошик. Необхідно вибрати правильну точку відскоку м'яча від щита і силу кидка, з якої він посилається. Як правило, це правий верхній кут прямокутника над кільцем. Кидок м'яча по кільцю з відскоком від щита, під кутом до нього, здійснюється в максимально високій точці виносу м'яча. М'яч посилається м'яким рухом кисті правої руки зі зворотним обертанням м'яча щодо горизонтальної осі. При правильному виконанні кидка м'яч, відскочивши від щита, потрапляє в кільце. Необхідно відзначити, що підсумком виконання всіх елементів, попадання з двох кроків в русі, є результат кидка з попаданням в кільце. Без попадання всі попередні дії вважаються безрезультатними. Кидок є основним елементом баскетболу. Робота над ним вимагає максимальної концентрації і техніки виконання. Необхідно правильно готуватися до кидка. Вміти управляти своїми м'язами тіла з правильним чергуванням напружувати і розслабляти. Вибирати правильну траєкторію польоту і обертання м'яча. Правильно оцінювати ситуацію для кидка в грі-поруч захисник чи ні. Кидок самий трудомісткий елемент баскетболу. Хто вміє потрапляти - той вміє вигравати.

Приземлення після стрибка. Правильне приземлення після стрибка є невід'ємною частиною виконання кидка з двох кроків в русі. Після виконання атаки кільця в стрибку м'язи знаходяться в розслабленому стані. Необхідно сконцентруватися, скоординуватися, правильно вибрати положення тіла і постановку ніг. При недотриманні цих вимог це може привести травмі і вибування надовго з тренувального процесу.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№57

Дата 01/02

Способи бігу, ривка, зупинок, стрибків, використовуваних захисником, аналогічні описаним способам, використовуваним в нападі. Відповідно немає принципових відмінностей і в техніці їх виконання. Ходьбу і повільний біг застосовують, протидіючи пасивної гри нападающего- біг спиною вперед - при переході від нападу до защіте- ривки - при стрімкій атаці суперника або для максимально швидкого відновлення захисних позицій, а також при перехоплення м`яча. Перераховані способи пересувань захисник чергує з зупинками і поворотами, здійснюються по ситуації. Стрибки поштовхом однієї або двома ногами використовуються при спробах перешкодити кидкам м`яча суперника або для оволодіння м`ячем при перехоплення і боротьбі за відскік на щиті. Специфічними в арсеналі техніки захисника є пересування приставними кроками і так званий схресний крок-стрибок. приставні кроки використовують як в паралельній стійці захисника при супроводі гравця, так і в стійці з виставленої вперед ногою при переміщеннях захисника в передньо-задньому напрямку для накривання кидка або протидії проходу нападаючого. Особливість пересувань приставними кроками полягає в тому, що гравець пересуватися м`якими «котячими» кроками, без підскакувань, на постійно зігнутих ногах приставним кроком, перший крок роблять ногою, найближчою до напрямку руху, другий крок (приставний) повинен бути ковзної. При цьому не можна схрещувати ноги і переставляти поштовхову ногу за опорну, щоб не знижувати швидкість і маневреність. Схресний крок-стрибок дозволяє тому, хто обороняється гравцеві оперативно переміститися по майданчику на невеликій відстані. Він використовується для швидкої зміни позиції у відповідь на переміщення м`яча або щоб несподівано перепинити шлях вчиняє прохід нападаючому (без порушення правила блокування). Виконанню скрестного кроку-стрибка притаманний вибуховий характер рухів. Прийом виконується невисоко над майданчиком, без значних коливань положення загального центру ваги. Захисник, перебуваючи в паралельній стійці на зігнутих ногах, миттєво переносить масу тіла на передню частину ближньої до напрямку переміщення стопи і потужно відштовхується в бік. У безопорной фазі він робить скрестного рух далекої до напрямку стрибка ногою. І, приземляючись на неї, швидко виставляє поштовхову ногу, приходячи в стійке і. п. (на зігнутих ногах з паралельним розташуванням стоп). Не менш ефективним є застосування скрестного кроку-стрибка в русі, коли йому передують пересування захисника приставними кроками. Специфічні моменти при пересуваннях захисника: постійна зміна вихідного положення; неповна інформованість про майбутній напрямок руху аж до початку атаки суперника; виконання ривка після попередніх прискорень, напрям, спосіб, інші кінематичні і динамічні моменти, характеристики яких кожного разу істотно розрізняються; необхідність відповідності параметрів початкового руху параметрам швидкості і траєкторії польоту м`яча, пересуванню суперників, індивідуальним особливостям виконання технічного прийому; різноманітність і різноспрямованість «пускових» сигналів (звукові, напрям погляду суперника, початок руху суперника або партнера, підказка тренера і т.д.); можливість активного старту з попереднього підскоку за допомогою зусиль вибухового характеру.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№30

Дата 18/11

Прийом м'яча знизу двома руками, застосовується для прийому подач, передач, для нападаючих ударів і перебивання м'яча через сітку. Застосовується, коли немає часу для переміщення у бік прийому м'яча. Платформа прийому (передпліччя) кілька під кутом до підлоги, крок в сторону ногою, ближче до польоту м'яча.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№29

Дата 17/11

     Техніка виконання. Гравець, стоїть обличчям до сітки, ноги на ширині плечей, зігнуті в колінах, стопи паралельно; руки зігнуті в ліктях, кисті перед грудьми.
     Орієнтовні вправи для засвоєння блоку
1. Імітація блок)' з місця біля сітки.
2. Два гравці стоять парами з двох сторін сітки обличчям один до одного. За сигналом обидва одночасно стрибають і торкаються долонями над сіткою.
3. Імітація блоку після переміщення вздовж сітки вправо і вліво.
4. Гравці парами розташовуються з двох протилежних сторін сітки. Один гравець перебуває на лінії нападу. Він розбігасться й імітує нападаючий удар. Другий гравець, що стоїть біля сітки на протилежному боці майданчика, визначає місце і час стрибка за розбігом нападаючого, переміщується туди й імітує блок, закриваючи руками уявний напрямок польоту м'яча. Виконують вправу 4-5 разів, потім гравці міняються місцями.
5. Те саме, лише з підкидання м'яча для нападаючого удару і блоку.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№28

Дата 16/11

Подача — технічний прийом, за допомогою якого м'яч вводять в гру.
Вивчати подачі рекомендовано у такій послідовності: нижня пряма подача; нижня бокова подача; верхня пряма подача; верхня бокова подача.

     Незважаючи на відмінності в техніці виконання окремих способів подач, слід звернути увагу на правильне виконання наступних деталей:
• вихідне положення;
• висоту і напрям підкидання м'яча;
• замах руки і розташування долоні на м'ячі в момент удару;
• перенесення маси тіла з ноги на ногу.
При нижніх подачах тулуб злегка нахилений вперед, при верхніх — вертикально.
 

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№27

Дата 11/11

Техніка безпеки на заняттях з волейболу

1. До занять з волейболу допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з техніки безпеки.

2. Учні мають спортивне взуття та форму, яка не стискує рухів і відповідає темі та умовам проведення занять.

3. Заняття повинні проходити на сухому майданчику або сухій підлозі.

Вимоги безпеки перед початком занять:

- Переодягнутися в роздягальні

- надіти на себе спортивну форму, спортивне взуття;

- Зняти з себе предмети, які становлять небезпеку для інших (годинники, браслети, висячі сережки і т. д.);

- Прибрати з кишень спортивної форми колючі та інші сторонні предмети;

- Під керівництвом викладача підготувати інвентар та обладнання, необхідні для проведення занять.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№26

Дата 10/11

Легка́ атле́тика  — олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включають змагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найбільш розповсюдженими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.

Результати бігових дисциплін оцінюються з огляду на місце, яке спортсмен посів, або на час, який був ним показаний, на фініші, в той час як переможцем у стрибках та метаннях є атлет, що найдовше або найвище стрибнув, чи найдовше метнув знаряддя за результатами серії спроб. Відносна простота змагань та відсутність необхідності у коштовному обладнанні роблять легку атлетику одним з найпопулярніших видів спорту у світі. Легка атлетика складається, переважно, з індивідуальних дисциплін за виключенням естафетних стартів та змагань, в яких додаються індивідуальні показники спортсменів задля визначення команди-переможця (наприклад, у кросі).

Організовані легкоатлетичні змагання беруть свій початок з 776 до н. е., коли були проведені перші античні Олімпійські ігри. Правила та формат проведення змагань із сучасних легкоатлетичних дисциплін були розроблені у Західній Європі та Північній Америці у 19 та 20 сторіччях, та були згодом перейняті в інших куточках планети. Переважна більшість сучасних найважливіших змагань організовуються та проводяться під егідою керівного органу світової легкої атлетики — Світової легкої атлетики (англ. World Athletics) та її 214^[1] країн-членів.

Легкоатлетичні види формують кістяк змагань на літніх Олімпійських іграх. Крім цього, найголовнішим легкоатлетичним змаганням є Чемпіонат світу з легкої атлетики, що включає змагання з бігових та технічних дисциплін на стадіоні, марафонський біг та спортивну ходьбу. Інші найбільш престижні змагання включають, наприклад, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, Чемпіонат світу з напівмарафону та змагання серії «Діамантова ліга».

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№25

Дата 09/11

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№24

Дата 04/11

Правила техніки безпеки:

1. До рівномірного бігу допускаються учні, які пройшли  медичний огляд.
2. Під час старту необхідно бігти по своїй доріжці.
3. Під час бігу учень повинен самостійно контролювати стан свого організму

Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад.  Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко вдихнути.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№23

Дата 03/11

Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад.  Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко вдихнути. 

________________________________________________________________________________________________________________

Урок№21-22

Дата 02/11

Високий старт виконується по  команді « На старт!». Шикування у стартової  лінії. Сильніша нога ставиться  впритул до лінії, інша на 2-5 ступні назад. Вага тіла рівномірно розподілилися на обидві ноги, тулуб випрямлений, руки опущені. По команді «Увага!», учень  згинає ноги  в колінах, нахиляє тулуб приблизно під кутом   45 градусів до доріжки. Руки  зігнуті в ліктях - одна рука вперед, інша різнойменна нозі,що стоїть попереду  назад.  Вага  тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

По команді «Руш!» учень різко кидається вперед, не розгинаючи тулуба, а через 5-7 кроків випрямляється і переходить до бігу на дистанції.

Біг проводиться на загальній доріжці по часовій стрілці. Під часу бігу крок повинен бути коротшим чим у бігу на спринтерській дистанції  , стегно махової ноги підніматися нижче, опорна фаза триває довше, це дозволяє економити силу і берегти енергію за рахунок розслаблених м'язів, які в даний час не працюють.  Під час бігу  по дистанції рот тримати напіввідкритим, часте поверхневе дихання чергується з повними  глибокими видихами і вдихами.

При спокійному рівномірному бігу на 2-3 кроки вдих. Зі старту бігун  дихає глибше  і рідше, при прискоренні частіше.

Після закінчення бігу потрібно пройти 15-20 м, опустивши руки, кілька разів глибоко вдихнути. 

_______________________________________________________________________________________________________________

Урок№20

Дата 13/10

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №19

Дата 12/10

За командою «УВАГА» коліно ноги, що знаходиться позаду , відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.

За командою «РУШ» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції  залежить від частоти роботи рук

Уміння фінішувати теж має дуже важливе значення. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля. Успіх багато залежить від фінішного кидка. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот.

Під час великих навантажень можна дихати і через ніс і через рот.

Урок №18

Дата 07/10

Удар від воріт призначається, коли м'яч, останнього разу торкнувшись гравця нападаючої команди, повністю перетнув лінію воріт, і гол не був забитий.

Якщо ж м'яч пішов за лінію воріт від гравця команди, що оборонялася, призначається кутовий.

М'яч встановлюється в будь-яку точку воротарського майданчика, і проводиться удар.

Супротивники повинні знаходитися за межами штрафного майданчика. Футболіст, що ударив має право другий раз торкнутися м'яча тільки після того, як м'яч торкнеться іншого гравця.

Пробивати удар від воріт може будь-який гравець (не обов'язково воротар).

Гол, забитий з удару від воріт, зараховується, але тільки якщо він забитий команді-суперниці (тобто, попадання в свої ворота не зараховується). Гравці не штрафуються за положення поза грою, що трапилося під час удару від воріт.

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №17

Дата 06/10

Штрафний удар призначається арбітром після порушення правил. Штрафний удар можуть призначити на всьому полі крім штрафного майданчика команди, яка порушила правила (якщо порушення правил відбувається у штрафному майданчику, то призначається пенальті). При пробитті штрафного, команда, що захищається, ставить «стінку» (з гравців) на відстані 9 м 18 см від м'яча. Штрафний можна також розігрувати, один гравець може розіграти, або віддати пас.

Вільний удар призначається, коли гравець віддає передачу своєму голкіперу і той бере м'яч у руки. Вільний удар не призначається, якщо гравець передає м'яч голкіперу головою, або якщо м'яч випадково відскочив від гравця команди, яка захищається, і голкіпер взяв в руки. Вільний удар можна бити прямо по воротах, або розіграти м'яч з партнером після чого можна бити. Якщо гравець забиває в один дотик м'яч у ворота з вільного удару, то гол не зараховується.

Також вільний удар призначається у разі фіксації положення «Поза грою».

________________________________________________________________________________________________________________

Урок №16

Дата 05/10

Арбі́тр, також суддя́ або ре́фері — людина на полі, покликана стежити за тим, щоб футбольний матч проходив відповідно до правил і що має для цього всі повноваження. Його права і обов'язки описані Правилом 5. Суддя.

Обов'язки

• контролювати дотримання правил гри;
• контролювати хід матчу, стежити за часом гри;
•  забезпечити відповідність використовуваних м'ячів вимогам Правила 2;
•  забезпечити відповідність екіпіровки гравців вимогам Правила 4;

​

 У разі кровотечі у гравця повинен забезпечити, щоб той покинув поле. Гравець може повернутися на поле тільки по сигналу судді, що переконався в тому, що кровотеча зупинена;

забезпечити відсутність на полі сторонніх осіб;

надати відповідним органам рапорт про матч, що включає інформацію про всі вжиті дисциплінарні заходи відносно гравців і/або офіційних осіб команд, а також про всі інші інциденти, що відбулися до матчу, під час або після нього.

Арбітр має право:

• радитися по ходу матчу з помічниками і, там де необхідно, з резервним арбітром;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч за порушення правил;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч за сторонніх втручань;
• зупинити матч, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, і забезпечити його відхід/винесення за межі поля;
• продовжити гру, коли команда, проти якої було здійснено порушення, отримує вигоду від такої переваги (наприклад залишається з м'ячем), і карає первинне порушення, якщо перевагою, що передбачалася, в той момент не скористалися;
• вживати дисциплінарні заходи до гравців, винних в порушеннях, шляхом покарання попередженням або видаленням. Він не зобов'язаний вживати такі заходи негайно, але повинен зробити це, щойно м'яч вийде з гри;
• вживати заходи відносно офіційних осіб команд, що ведуть себе некоректно, і може на свій розсуд видалити їх з поля і прилеглих до поля зон.

Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

Суддя, його помічники і резервний мусять виступати в екіпіруванні, яке відрізняє їх за кольором від гравців обох команд і воротарів. Як правило, першими колір форми вибирають команди, потім рефері, а після них воротарі. У всієї суддівської бригади уніформа однакова. Екіпіровку арбітрам виробляють з спеціальної синтетичної тканини, яка виводить піт і зберігає комфортну температуру тіла. На відмінну від форми гравців, на футболці арбітрів є кишені. ФІФА дозволяє арбітрам носити 5 кольорів — чорний, червоний, жовтий, зелений і синій. А ось шорти, гетри і взуття мусять бути чорними.

Суддівська екіпіровка не дозволяє носіння головних уборів за винятком обов'язкового покриття з релігійних причин. Сонцезахисні окуляри також неприпустимі. Вони створюють бар'єр для зорового контакту з гравцями, а також створюють ілюзію кволого зору.  Суддям забороняється носити ювелірні прикраси і електроні засоби.

Окрім карток, суддівського блокноту і свистка рефері беруть з собою на гру годинник, монетку для вирішення спорів, гарнітуру для спілкування з помічниками, яка працює по типу рації. В деяких чемпіонатах арбітри також використовують спрей, що наносить зникаючу фарбу. Арбітр мусить мати мінімум чотири обов'язкові форми оснащення (інвентар), серед яких свисток(ки), годинник(и), картки (попередження і вилучення) і записну книжку (або інші форми ведення обліку матчу).

     Техніка виконання. Гравець, стоїть обличчям до сітки, ноги на ширині плечей, зігнуті в колінах, стопи паралельно; руки зігнуті в ліктях, кисті перед грудьми.
     Орієнтовні вправи для засвоєння блоку
1. Імітація блок)' з місця біля сітки.
2. Два гравці стоять парами з двох сторін сітки обличчям один до одного. За сигналом обидва одночасно стрибають і торкаються долонями над сіткою.
3. Імітація блоку після переміщення вздовж сітки вправо і вліво.
4. Гравці парами розташовуються з двох протилежних сторін сітки. Один гравець перебуває на лінії нападу. Він розбігасться й імітує нападаючий удар. Другий гравець, що стоїть біля сітки на протилежному боці майданчика, визначає місце і час стрибка за розбігом нападаючого, переміщується туди й імітує блок, закриваючи руками уявний напрямок польоту м'яча. Виконують вправу 4-5 разів, потім гравці міняються місцями.
5. Те саме, лише з підкидання м'яча для нападаючого удару і блоку.